МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Частина першаМіністерство освіти і науки України Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича Олександр Сич Всесвітня історія. (1918-1945 рр.) Навчальний посібник Чернівці: «Рута», 2000 ББК 63.3(0)6 С 418
Друкується за ухвалою редакційно-видавничої ради ЧДУ. Сич О.І. Всесвітня історія (1918 - 1945рр.). Навчальний посібник. - Чернівці:Рута, 2000. - 96 с. ISBN 966-568-291-1 У навчальному посібнику розглядаються найважливіші події, явища та тенденції історичного процесу у ХХ столітті в країнах Європи та Північної Америки в міжвоєнний період і роки Другої світової війни. Книга написана на підставі 20-річного досвіду викладання автором курсу новітньої історії на історичному факультеті Чернівецького держуніверситету та з урахуванням досягнень сучасної вітчизняної та зарубіжної історичної науки, а також структури і змісту підручників із всесвітньої історії (в тому числі найновіших), що використовуються у вузах США, Канади, Великобританії. Особлива увага приділена аналізові причин, рушійних сил, сутності, закономірностей, особливостей, наслідків і значення тих або інших подій, явищ, процесів історичного розвитку. Призначений для студентів історичних факультетів університетів, учителів і учнів ліцеїв, коледжів і гімназій. Присвячується 125-річчю Чернівецького державного університету й 60-річчю його історичного факультету.
ББК 63.3(0)6 ISBN 966-568-291-1 ©Сич О.І., 2000 ©Видавництво Чернівецького держуніверситету “Рута”, 2000 Вступ
ХХ століття було найдраматичнішим і найтрагічнішим в історії людства, насиченим такими широкомасштабними подіями та процесами, що в ньому ніби поєдналися декілька епох всесвітньої історії. З одного боку, воно стало часом стрімкого злету людського розуму, що знайшло свій вияв у таких великих відкриттях, як теорія відносності, розщеплення атому, розвиток авіації, прорив у космос і т.ін. На межі ХІХ - ХХ ст. відбулася друга наукова революція, в провідних країнах сформувалася індустріальна цивілізація, на середину століття припадає науково-технічна революція, а на його останню чверть - інформаційна, або телекомунікаційна. Йшов неухильний процес подальшого поширення на нові країни й регіони ринкової економіки та ліберальної демократії, визнання принципів захисту прав людини і прав народів на самовизначення. З іншого боку, ХХ століття увійшло до історії як час двох самих спустошливих для людства війн і самих тиранічних режимів - фашистського, нацистського і сталінського (а певною мірою - і маоїстського). Розкол світу на дві суспільні системи призвів до безпрецедентного світового суперництва, коли людство майже 50 років перебувало в напруженому стані, коли не виключалася можливість ядерної війни. Міжнародні відносини впродовж декількох десятиліть будувалися на основі логіки «холодної війни». .А успіхи науково-технічного прогресу стали в такій ситуації не тільки основою докорінної зміни всієї сфери життєдіяльності людини, але й надали прискорення гонці озброєнь, особливо ядерного. Звідси такі визначення цього століття За своїм змістом ХХ ст., мабуть, найбільш суперечливе у всесвітній історії. Ще з ХІХ ст. йому у «спадок» дісталися протиріччя між напівабсолютною владою монархів і інтересами суспільства й суспільного розвитку; між «тими, хто працює» і «тими, хто править»; між політикою «великих держав» і інтересами «малих народів» тощо. Ці протиріччя вже в перші роки ХХ ст. призвели до серії соціальних і національних конфліктів, що породили трагедію Першої світової війни. Вирішуючи успадковані від минулого проблеми, ХХ ст. породило й свої власні, пов'язані з протистоянням і боротьбою демократії й авторитарно-тоталітарних режимів; капіталізму й соціалізму; націоналізму та інтернаціоналізму (в широкому значенні цього слова); звільненням колоніальних народів і проблемою модернізації їх країн; успіхами й досягненнями індустріалізму та науково-технічної революції і екологічними наслідками цього технологічного прогресу, які набули наприкінці ХХ ст. катастрофічних масштабів; відродженням прагнення до національної самобутності та глобалізацією багатьох процесів. Нарешті, ХХ ст. - це найбільш ідеологічна доба в історії людства, коли всі більш-менш значущі події, особливо війни і революції, були пов’язані з певним ідеологічним вибором. Історію ХХ ст. можна умовно поділити на два періоди. Перший охоплює час з світової війни 1914 - 1918 рр. і до другої половини 1940-х рр. Цей період всесвітньо відомий англійський історик Е.Хобсбаум назвав «добою катастроф». Справді, він позначений такими катаклізмами, як дві світові війни і відповідно дві хвилі глобальних заворушень і революцій, що сталися після них; безпрецедентною за своєю глибиною та руйнівною силою світовою економічною кризою 1929 - 1933 рр.; розпадом великих колоніальних імперій, утворенням світової системи соціалізму, яка повинна була стати історичною альтернативою буржуазно-капіталістичному суспільству (невдовзі після Другої світової війни в її межах вже перебувала третина людства, а капіталізм, як система, здавалося, «відступав по усьому фронту»); нарешті, гострим протиборством демократичних і авторитарно-тоталітарних режимів (або в більш широкому розумінні - боротьбою сил демократії та реакції, що відбувалася не тільки на міжнародній арені, але й фактично всередині майже кожної європейської країни, проте, як і у США та Канаді, набуваючи іноді характеру справжньої громадянської війни). Спочатку ця боротьба складалася не на користь демократії: кількість демократичних країн скоротилася з 33-х на початку 1920-х рр. до 11- ті на початку 1940-х рр. І лише тимчасовий альянс між ліберальним капіталізмом і радянським комунізмом, які об'єдналися з метою самозахисту проти загрози з боку фашистсько-тоталітарних держав, врятував демократію. Цей історичний парадокс у стосунках між капіталізмом і комунізмом, які більшу частину століття перебували в стані непримиренного антагонізму, став одним з ключових моментів в історії ХХ ст. Парадокс полягав у тому, що перемога СРСР над Гітлером була досягненням режиму, встановленого Жовтневою революцією, з яким Захід боровся протягом десятиліть.
Частина перша
|
||||||||
|