У ніч з 12 на 13 червня німцi вперше застосували проти Англії ракети ФАУ-1. Це була та “диво-зброя”, на яку Гітлер покладав особливі надії. Але ефективнiсть бомбардування англійського узбережжя, Лондона та інших міст Європи літаками-снарядами виявилася надто слабкою (загалом було випущено 5097 ФАУ-1).
З 13 жовтня 1944 р. Німеччина стала використовувати ще один вид «диво-зброї» – балістичні ракети ФАУ-2. Загалом їх було випущено по Англії, Франції, Бельгії 994. Від ударів ФАУ-1, -2 загинуло понад 3 тис. чол. і поранено 5 тис. Ці нові зразки зброї не переломили і не могли переломити хід війни на користь Німеччини.
Союзники остаточно перехопили ініціативу, коли генералу Монтгомері вдалося розгромити німецькі танкові й механізовані частини в районі Фалез-Аржантан.
Виконання плану “Енвіл” по висадці на півдні Франції задля визволення країни союзниками довго відкладалось. Лише 15 серпня 1944 р. повітряний і морський десанти висадились в районі Сен-Тропеза й Канн.
В тилу німецьких військ діяли багатотисячні загони партизан. Після того, як французькі дивізії оточили Тулон і Марсель із суші, а флот перекрив вихід у море, нiмецькі гарнiзони капітулювали. Французькі війська пішли навздогін американським, що рухались у напрямку Ліона. Звільнивши Діжон, французи з’єднались з американською армiєю. Наступ на півдні був найбільш вдалою операцією. Союзники мінімальними втратами (1300 чол) вщент розгромили німецьке угрупування (у полон було взято 47 тис. солдат противника).