• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Застій». СРСР у період системної кризи.

Період 1964-1985 рр. в історичній і публіцистичній літературі отримав образну назву «застій». Дана образна назва не зовсім точно відображає процеси, що відбувалися у другій половині 60-х – першій половині 80-х років, але відбиває загальну тенденцію соціально-економічного і політичного розвитку радянської системи. «Застій» не передбачав припинення розвитку країни. Здійснювалися реформи (друга половина 60-х років), реалізовувалися п`ятирічні плани, велось активне будівництво тощо. Для тих часів характерне досягнення відносної соціальної та матеріальної стабільності, досить пристойного порівняно з попередніми періодами рівня життя основної маси населення. Суть «застою» полягає в тому, що радянську владу охопила системна криза, яка проявлялась у всіх сферах життя: економіці, політиці, соціальній сфері, суспільній моралі тощо.

Будівництво доменної печі. Дніпропетровщина, 1967 р.

Схема: Структурна криза радянської моделі суспільно-політичного розвитку

Економічна криза:

дефіцит товарів;

відмова або повільне запровадження нових технологій;

невисока якість більшості товарів;

продовольча криза; хронічна криза сільського господарства;

прихована інфляція (зростання цін при незмінних розмірах заробітної плати;

переважно екстенсивний шлях розвитку економіки;

висока затратність виробництва, енергоємність і матеріалоємність продукції;

поява тіньової економіки («цеховики»).

Політична криза:

воєнні авантюри і нездатність з них вийти (Афганістан, Ефіопія, Ангола тощо);

нездатність вищого керівництва реагувати на нові тенденції розвитку світу. “Старіння” керівництва на 1982 р. середній вік вищого керівництво перевищував 70 років);

недієздатність законодавчих органів, всі найважливіші питання вирішувалися у вузькому колі вищого партійного керівництва;

втрата динамічності у розвитку радянської моделі і, відповідно, її привабливості для інших країн;

корупція у вищих ешелонах влади: хабарництво, криміналізація, просування по службовій драбині за принципом знайомства, родинних зв`язків, особистої відданості;

посилення репресій проти інакомислячих (дисидентів).

Ідеологічна криза:

розчарування в правильності обраного шляху розвитку (побудова комунізму);

розходження між ідеологічними догмами і реаліями життя;

усвідомлення нереальності досягнення мети побудови комунізму;

зростання дисидентського руху і настрої у суспільстві;

посилення ідеологічного тиску на суспільство.

Екологічна криза:

бездумна експлуатація природних ресурсів;

відсутність наукового обґрунтування розміщення виробничих потужностей;

руйнування природного середовища придатного для життя людей (забруднення водоймищ. Атмосфери тощо);

поступова деградація нації (генетичні зміни, зростання дитячих захворювань і народжуваності нездорових дітей, скорочення народжуваності, зростання числа хронічних захворювань тощо.

Моральна криза:

поява явища подвійної моралі (розбіжності між декларованим стилем поведінки і реальними устремліннями та установками; безвідповідальність, прагнення перекласти відповідальність на іншого);

ріст престижності професій, посад, які дають змогу отримувати нетрудовий дохід;

зростання кількості побутових злочинів;

прагнення досягти мету незаконним шляхом;

ріст числа економічних (господарських) злочинів;

наростання споживацьких настроїв;

швидке поширення пияцтва і алкоголізму.

Етапи періоду «застою»

Переглядів: 3231