• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Додаткові завдання

1. Сформулюйте найважливіші дидактичні правила, які випли­вають з принципів: систематичності і системності; позитивної мотивації навчання, активності і самостійності.

2. У класі є учень, якого ніхто не помічає. Поставте за мету знайти в процесі його навчально-пізнавальної діяльності те, що не бачать інші, і накресліть конкретні кроки для цього.

3. Експериментальні досліди психологів дозволили встанови­ти залежність забування від часу: найбільш швидко воно прохо­дить у перший день, перші години після заучування, тобто забу­вання інтенсивне відразу після вивчення матеріалу, а потім воно уповільнюється.

У зв'язку з цим запропонуйте школярам прийоми підготовки до екзаменів.

4. Опрацювати фрагмент уроку, який би розкривав ті чи інші шляхи позитивної мотивації навчання, формування активності і са­мостійності школярів.

5. Академік О.М. Колмогоров називає п'ять умов розвитку здіб­ностей:

1) від народження мати задатки в тій чи іншій галузі;

2) з раннього віку рости в оточенні, яке стимулює позитивний загальний розвиток і розвиток конкретних здібностей;

3) з раннього віку набувати вольові та емоційні якості (праце­любність, настирливість, упевненість у собі, азарт);

4) з певного віку одержати необхідну загальну освіту і почати роботу у вибраному напрямі;

5) своєчасно почати наукову і практичну підготовку, пошуки, тренування (в науці, в спорті, музиці, живопису, ремеслі), навчи-

36. «Ребенок в системе коллективньїх отношений». — М., 1972. — С. 188.

ти висувати свої гіпотези та ідеї і намагатися їх розв язувати, весь час експериментувати, бути активним, винахідливим¹.

Це загальні напрями розвитку здібностей людини, але слід ураховувати особливості особистості школяра і на цій основі ди­ференціювати роботу з ними. З цією метою виконайте запропоно­вані завдання:

— Які з перерахованих нижче завдань ви б запропонували в першу , чергу:

а) для всіх взагалі відмінників;

б) для відмінників-«зубрил», які досягають успіхів завдяки механічній пам'яті;

в) відмінникам, котрі швидко схоплюють і запам'ятовують ,_; матеріал, але працюють мало;

г) посередньовстигаючим учням, які мають підвищений інте­рес лише до окремих предметів, посередній рівень пізнавальної активності, недостатній рівень навичок самостійної роботи;

д) для слабковстигаючих: j — тих, хто намагається добре вчитися, але у нього нічого не

виходить з цього; , — хто міг би навчатися краще, але запустив матеріал і тому

втратив інтерес до навчання і віру в себе;

— у кого здібності дуже обмежені, немає потреби у навчанні. Завдання для різних груп учнів:

1) виконання завдань підвищеної складності;

2) навчання умінням слухати вчителя, складати план, робити -виписки з підручників і посібників;

3) залучати до дослідницької діяльності, пошукової роботи; с 4) роз'язання нестандартних завдань;

5) спонукання до відповідей на проблемні питання, котрі ви­магають висловлення своєї думки, міркувань;

6) допомогти учням у виконанні завдань;

7) постійно контролювати навчальну діяльність школярів;

8) не давати можливості не виконувати завдання, відвертати увагу від навчання².

— Доповнити запропоновані завдання тими, котрі ви вважаєте необхідними, пояснити свій вибір конкретних завдань.

6. І. Підласий у статті «Как побуждать к ученню й самовоспи-танию» дає такі поради щодо стимулювання діяльності учнів³.

1. Спирайтеся на бажання (Чого хоче учень? Коли ми хочемо спіймати мишу, ми кладемо в мишоловку не спілу вишню, а шма­точок сиру, враховуючи смак гризуна).

¹ Портнов М.Е. Уроки начинаюшего учителя. — М., 1993. — С. 19—20.

² Портнов М.Е. Уроки начинающего учителя. — М., 1993. — С. 19—20.

³ «Народнеє образование». — 1993. — № 9—10. — С. 29—30.

2.2. Принципи навчання

2. Враховуйте інтереси і схильності (від 20 до 50% школярів-підлітків, як свідчать дослідження О. Дусавицького, або взагалі не мають навчальних пізнавальних інтересів, або вони аморфні). Але є інтерес до грошей, успіху, красивого життя. Слід побічні, друго­рядні інтереси використовувати як стимул виховання, навчання, самовдосконалення.

3. Середню людину цікавить його особисте ім'я. Школярі зали­шають свої прізвища, імена де попало. Використовуйте цю пристрасть.

4. Заохочувати бажання, домагатися визнання. Багато дітей навчаються заради престижу, а не знань.

5. Не кидайте школяра в ситуації, яка його лякає, до тих пір, доки не допоможете подолати страх. (Боїться відповідати? Проведіть репе­тицію наодинці!) Ваше завдання — допомогти дитині здобути впевне­ність у собі. 75% школярів характеризує підвищений неспокій. Вони чекають схвалення, співчуття, а не нових зауважень і доган.

6. Зробіть працю привабливою.

7. Обережно підтримуйте суперництво. Людина — істота кон­куруюча. Але необхідно враховувати, що ті, котрі програли, бу­дуть у невигідному становищі. Тому важливо, щоб перемоги і не­вдачі чергувались. Якщо хтось виявляє емоційне напруження, його зробити арбітром.

— Підберіть приклади, які б розкривали шляхи реалізації кож­ного із положень.

Література

1. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. — М., 1982. — Гл. 1, 2.

2. Евдокимов В.Й. Повьішение зффективности обучения средствами нагляд-ности. — Харьков, 1989. — Гл. 5.

3. Занков Л.В. Наглядность й активизация учащихся в обучении. — М., 1960.

4. Лозова В.І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності шко­лярів. — Харків, 2000. — С. 70—79.

5. Подласьій И.Н. Педагогика. — М., 1999 — Кн.1. —Тема 4, 5.

6. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. —
К., 1982. ,...„,_, _;.. _. ,.^,>_ЧІ, , . .. .... . . ...

7. Унт Инге. Индивидуализация й дифференциация обучения. — М., 1990,

8. Щукина Г.И. Педагогические проблеми формирования познавательньїх ин-тересов учащихся. — М., 1988. — 208 с.

9. Щуркова Н.Я. Когда урок воспитьівает. — М., 1981. — 192 с.

2.3. ЗМІСТ НАВЧАННЯ

Основні питання теми

— Що необхідно вивчати школярам у загальноосвітній школі?

— Які основні елементи змісту освіти?

— Яким вимогам мусить відповідати зміст освіти?

— У яких шкільних документах відбито зміст освіти?

Переглядів: 306