• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Навчальний предмет

Одним із головних засобів реалізації змісту освіти є навчальний предмет. У сучасній дидактиці під навчальним предметом розуміють педагогічне адаптований зміст основ будь-якої галузі діяльності. Іноді навчальний предмет може являти собою сполучення різних галузей діяльності або професій (суспільствознавство, трудове навчання). Су­часне прагнення до інтеграції навчальних предметів спричиняє ви­никнення нових і більш широких сполучень різних галузей діяльно­сті в одному навчальному предметі. У сучасній школі навчальні пред­мети у своїй більшості незалежні один від одного. Але між різними науками, спеціальностями, галузями діяльності існує об'єктивний зв'язок. Цим обумовлені міжпредметні зв'язки, що підлягають реалі­зації в змісті освіти і в навчальному процесі.

Навчальні предмети поділяються на такі цикли (групи):цикл природничо-математичний, цикл гуманітарний, трудової і фізич­ної підготовки. Такий поділ навчальних предметів об'єктивно від­повідає поділу наук за об'єктом вивчення (науки про природу, науки про людину).

За іншим принципом поділяють навчальні предмети І.К. Жу-равльов і Л.Я. Зоріна, які в основу поділу поклали провідне за­вдання навчального предмета,оскільки саме воно виявляє найбільш загальне в конструюванні змісту і в організації навчання¹.

Кожен предмет має декілька завдань. Наприклад, перед навча­льним предметом «фізика» стоять такі завдання: дати систему нау­кових знань і певних умінь, реалізувати їх політехнічну спрямова­ність, на основі і в єдності з засвоєнням знань формувати науковий світогляд, наукове і творче мислення школярів, емоційно-ціннісне ставлення до науки та ін. Але серед різних завдань навчального предмета є головне, заради якого його і введено до навчального плану. Це головне завдання навчального предмета зумовлює його провідний компонент. Так, для фізики провідним компонентом є наукові знання, адже тільки на їх основі і за їх допомогою можлива реалізація всіх інших завдань. Провідним компонентом змісту на­вчального предмета «фізкультура» є практичні способи діяльності.

Відповідно до провідного компонентанавчальні предмети поді­ляються на три типи:

1) навчальні предмети з провідним компонентом «наукові знан­ня», або основи наук (фізика, хімія, біологія, астрономія, геогра­фія та ін.);

2) навчальні предмети з провідним компонентом «способи діяль­ності» (іноземна мова, креслення, фізкультура, комплекс дисцип­лін трудового навчання, інформатика);

¹ Теоретические основи содержания общего среднего образования. — М., 1983. —

С. 191-202. , ч . ,.,,.... ...,„•.< ,.., ..л-.і^.- .•»*•. . ,.•.,-.,,•

2.3. Зміст навчання 261

3) навчальні предмети з провідним компонентом «художня осві­та і морально-естетичне виховання», або естетичне бачення світу (образотворче мистецтво, музика).

Якщо ж рівноцінних завдань два, то це навчальні предмети з двома провідними компонентами: «наукові знання» і «способи діяльності» (рідна мова і математика) або «наукові знання» і «морально-естетичне виховання» (література). У цьому випадку ав­тори рекомендують орієнтувати зазначені вище навчальні предме­ти на один провідний компонент. Математичні дисципліни з по­зиції їх провідного компонента виявляються неоднорідні: геомет­рію правильніше віднести до навчальних предметів з провідним компонентом «наукові знання», алгебру — до предметів з провід­ним компонентом «наукові способи діяльності». Література орієн­тована перш за все на «морально-естетичне виховання».

Специфіка навчального предмета віддзеркалюється на всіх лан­ках процесу навчання. В одному випадку конструюється система наукових знань, а в другому — їх комплекс.

У навчальних предметах з провідним компонентом «наукові знання» презентація нового змісту здійснюється переважно на ос­нові викладу (у різних формах), одночасно може супроводжуватися наочністю, демонстраціями тощо. В навчальних предметах з прові­дним компонентом «способи діяльності» ознайомлення з новим матеріалом здійснюється шляхом показу і розповіді (в їх єдності).

Типологія навчальних предметів залежно від провідної мети вимагає адекватної організації процесу навчання (різні моделі).

Під моделлю у даному випадку розуміється наповнення про­цесу навчання видами діяльності вчителя і учнів у відповідності до завдань етапу і обраних дидактичних матеріалів.

Моделі процесу навчання предметів першого типу(провідний компонент змісту освіти — «наукові знання» або основи наук).

Для процесу навчання предметів першого типу характерні дві моделі: модельА, в якій ознайомлення з фрагментом змісту освіти здійснюється за допомогою викладу вчителя (інформативного або проблемного), і друга — модель Б,в якій ознайомлення здійсню­ється в процесі розв'язання учнями навчальних проблемних зав­дань.

Вибір тієї чи іншої моделі значною мірою залежить від того, який прийнятий у даному випадку шлях пізнання; від конкретно-емпіричного до абстрактно-теоретичного або від абстрактно-тео­ретичного до конкретного.

Якщо рух матеріалу іде від емпіричного до теоретичного, то можлива як перша, так і друга моделі процесу навчання; що ж сто­сується сходження від абстрактного до конкретного, то такий шлях являє собою високий рівень складності і частіше потребує систе-

матичного викладу вчителя. Модель Б у цьому випадку майже не застосовується.

Незважаючи на відмінність моделей, наповнення першого під-етапу процесу навчання має в них схожі риси. У навчальних ситу­аціях здійснюється актуалізація опорних знань і способів діяльно­сті інтелектуального і практичного характеру, ознайомлення уч­нів зі значущістю матеріалу, що вивчається, роз'яснення плану його вивчення. Робота за моделлю А передбачає послідовні дії вчителя й учнів: при роботі за моделлю Б вони об'єднані навколо постановки і прийняття проблеми.

Підетап пред'явлення і сприйняття знань чітко проявлений при роботі за моделлю А — це виклад учителя (або читання тексту підручника) з залученням засобів наочності, з опорою на попередні знання. При роботі за моделлю Б — це пошук учнями розв'язання проблемного завдання, запитально-відповідальна робота, бесіда, дискусія. Третій підетап більш чітко проявлений при роботі за моделлю Б, коли підбиваються підсумки розв'язання проблемно­го завдання, і менш — при роботі за моделлю А (окрім випадків використання бесіди як прийому викладу).

Зміст другого етапу складає виконання всілякого роду завдань, зокрема читання і варіативне відтворення тексту, аналіз графіків і таблиць, узагальнення і систематизація знань за допомогою пи­тань, планів, схем, виконання лабораторних робіт, розв'язання завдань та ін. Життєвий зміст присутній у матеріалі, над яким працюють учні.

Моделі представлено в таблиці 16.

Таблиця 16 Моделі процесу навчання предметів першого типу

Глибоке ознайомлення з науковими знаннями і повне усвідо­млення учнями їх суспільної значущості повинне здійснюватися в наступному етапі. Зміст його складає розв'язання завдань, що моделюють життєві ситуації, читання додаткової літератури, до­повіді за прочитаним. Ті ж прийоми служать для контролю і само­контролю засвоєння.

На третьому етапі процесу навчання предметів першого типу відбувається використовування наукових знань у продуктивній праці: у промисловості, сільському господарстві, будівництві. Викорис­тання знань відбувається і в процесі вивчення інших предметів, а також під час самоосвіти старшокласників, у технічній творчості.

За цими моделями протікає процес навчання таких предметів, як: фізика, астрономія, хімія, біологія, природознавство, геогра­фія, історія, геометрія, тобто предметів природничо-математич­ного циклу.

Моделі процесу навчання предметів другого типу(провідний компонент змісту освіти — «способи діяльності»).

Наповнення етапів процесу навчання предметів даного типу віддзеркалює закономірності оволодіння людиною системою прак­тичних дій. Це наповнення інше, ніж при засвоєнні наукових знань (див. табл. 17).

Таблиця 17 Моделі процесу навчання предметів другого типу

Етапи процесу навчання

Моделі процесу навчання

І. Етап ознайомлення з фрагмен­том змісту.

Показ дій, операцій і роз'яснення правил їх виконання, пробні дії, їх коригування, самоконтроль.

Показ продукту (ре­зультату) діяльності, пошук відсутніх умінь, знань, вико­нання дій, коригуван-ня, самоконтроль.

II. Етап застосування змісту освіти в навчальній практиці.

III. Етап використання змісту освіти в життєвій практиці.

Опрацювання техніки дій, вдосконалення умінь (автоматизація навичок) у вправах, виконання системи дій за варіативних умов, розв'язання практичних завдань, коригування, самоконтроль.

Використання умінь у продуктивній праці, суспільній роботі, дослідництві і технічній творчості.

У процесі оволодіння практичною діяльністю підвищується роль першосигнального орієнтування, м'язових відчуттів, рухових і зо­рових уявлень. Знання про способи діяльності залучаються для усвідомлення учнями своїх дій, бо встановлено, що це необхідно для якісного оволодіння діяльністю.

Як і в навчанні предметів першого типу, в даному випадку можливі дві основні моделі процесу: модель В,у якій ознайомлен­ня з фрагментом змісту здійснюється пояснювально-ілюстратив­ним методом, тобто всі дії показуються і роз'яснюються вчителем і відтворюються учнями за зразком; модель Г,у якій ознайомлен­ня з фрагментом змісту освіти здійснюється шляхом розв'язання учнями пізнавальних завдань, тобто самостійного пошуку ними потрібних дій, матеріалу, знань.

У роботі за моделлю В процес починається з розкриття мети майбутньої роботи, пояснення її значення для життєвої практики, показу кінцевого продукту (результату), організації пробних дій учнів; учитель коригує їх діяльність, навчає їх самоконтролю. Ді­яльність за моделлю Г займає багато часу, малоефективна, але навчання за цією моделлю корисне при засвоєнні простих дій для розвитку здібностей учнів і підвищення інтересу до самостійної діяльності.

На другому етапі спочатку іде відроблення техніки дій (пер­ший підетап), освоюються вимоги до темпу, ритму, сили рухів, проходить тренування систем дій. Використовуються деякі суто навчальні вправи, наприклад, виконання загальнофізичних, не спеціалізованих за видами спорту тренувань. Такий підетап необ­хідний для того, щоб не переходити до використання діяльності в життєвих ситуаціях раніш, ніж вона засвоєна в системі на належ­ному рівні якості виконання дії.

Наступний підетап має вирішальне значення для оволодіння практичною діяльністю на тому рівні, який безпосередньо пере­дує її використанню в житті. Перед учнями ставляться практичні завдання, що вимагають застосування вмінь і навичок за алгорит­мом — виготовлення деталей, виконання фізичних вправ або прак­тичні завдання творчого характеру, видозміна засвоєних дій, їх комбінування у нових ситуаціях та ін. Такі завдання повинні від­повідати реальним життєвим потребам, моделювати життєву прак­тику. В навчанні такі завдання розв'язуються в процесі виробни­чої практики, самостійного виконання школярами окремих вироб­ничих завдань. Ситуації контролю і самоконтролю передбачають собою підбиття підсумків навчання, осмислення учнями своєї го­товності до життєвої практики. Здійснюється оцінка і самооцінка досягнутого, в необхідних випадках — коригування і вдоскона­лення вмінь і навичок.

Використання в життєвій практиці (на третьому етапі) надба­ного в навчанні носить більш прямий характер, ніж в предметах першого типу (так, засвоєні фізичні рухи використовуються у спор­тивних змаганнях, засвоєні трудові уміння використовуються в су­спільне корисній праці).

2.3. Зміст навчання 265

До цього ж типу предметів слід віднести креслення, хоча про­цес навчання його відрізняється більшою питомою вагою розумо­вих навичок у складі практичної діяльності.

До другого типу навчальних предметів відноситься також гру­па мовних дисциплін.Зрозуміло, діяльність, що ними формується,

— мова — своєю природою відрізняється, скажімо, від трудової і фізичної дисциплін, але основні характеристики, що важливі для визначення моделей процесу навчання, аналогічні, оскільки про­відне значення в оволодінні мовою належить умінням, що ґрунту­ються на навичках і елементах творчості.

У навчанні мови зберігається традиція відносити даний навчаль­ний предмет до першого типу, тобто викладати мову як теоретич­ну дисципліну; одночасно з цим здійснюються спроби розвивати на уроках рідної мови і мовну діяльність. У результаті даний на­вчальний предмет будується як предмет з двома функціями. Процес навчання іде частково за моделями першого, частково за моделями другого типу навчальних предметів.

Моделі процесу навчання предметів третього типу(провідний компонент змісту освіти «художня освіта і морально-естетичне виховання»).

Функцією цього типу навчальних предметів є виховання став­лень особистості. Це не означає, звичайно, що у процесі навчання інших предметів виховання ставлень відсутнє. Виховання ставлень

— обов'язковий компонент всіх навчальних предметів. Але для да­ної групи формування емоційного ставлення — провідне завдання, головна функція, і це означає, що закономірності процесу навчан­ня, його логіка реалізують шлях залучення особистості до духовних цінностей. Таке залучення здійснюється на матеріалі мистецтв, тому слід мати на увазі виховання морально-естетичного ставлення.

Оскільки емоційні ставлення важко розчленувати, до основи програм з предметів естетичного циклу кладуться не самі ставлен­ня, а види естетичної діяльності, сприймаючої і відтворюючої.

Хоч зміст освіти складає діяльність учнів, наповнення етапів процесу навчання інше. У предметах третього типу ми маємо справу з творчою діяльністю сприйняття оцінки фактів мистецтва. У да­ному випадку можлива модельД процесу навчання. (Див табл. 18).

Етап ознайомлення починається з підготовки до емоційного і ці­лісного сприйняття художнього твору. Для цієї мети використову­ється образна розповідь вчителя, залучаються засоби інших мистецтв.

Власне пред'явлення і сприйняття спрямоване на цілісне схоп­лювання зором або слухом художньої тканини об'єкта, проникнен­ня у настрій твору. Творчий характер цього процесу проявляється в тому, що учні відтворюють у своєму уявленні дійсність, яка пред­ставлена в інтерпретації митця, поєднують те, що сприймають, зі

своїм емоційним досвідом. У зв'язку з цим після первинного сприй­няття обов'язкова невелика пауза, а контроль і самоконтроль повинні бути спрямовані тільки на з'ясування загального враження.

Таблиця 18 Моделі процесу навчання предметів третього типу

Етапи процесу навчання

І. Етап ознайомлення з фрагмен­том змісту.

II. Етап застосування змісту освіти в навчальній практиці.

III. Етап використання змісту освіти в життєвій практиці.

Пред'явлення і сприйняття художнього матеріалу, його загальна оцінка.

Аналіз художнього матеріалу; творчі робо­ти, вправи; моделювання життєвих ситу­ацій, естетична діяльність.

Використання художньої культури в само­вихованні і в пропаганді морально-естетич­них цінностей.

На другому етапі сприйнятий художній матеріал аналізується, формуються вміння аналізу й оцінки. В навчанні образотворчого мистецтва на цьому етапі мають місце відтворюючі види діяльно­сті — малювання, ліплення, в навчанні літератури — написання творів. Виконуються як творчі роботи, так і вправи. Даний етап повинен підвести учнів до використання досягнутого рівня есте­тичної культури в життєвих ситуаціях.

На третьому етапі, в позаурочній діяльності, учні мають мож­ливість брати участь у роботі гуртків, розвивати свою естетичну культуру, пропагувати естетичні цінності для залучення до мисте­цтва інших людей, естетичні ставлення повинні формуватися в єд­ності з моральними.

Переглядів: 7269