Особистісно орієнтоване навчання

Витоки ідей особистісно орієнтованого навчання знаходимо в творах класиків педагогіки, в тих теоріях, які відстоювали гуманістичний характер навчання в протилежність авторитаризму, техно- і кратизму.

На початку XX століття Д. Дьюї обґрунтував теорію педоцент-ризму, виходячи з якої цілі, зміст, методи навчання слід визнача-і

2.4. Види, концепції навчання, авторські педагогічні ідеї

Немає такої людини, в якій, образно висловлюючись, не було б закладено самою природою сім'я могутнього паростка індивідуальних нахилів, здібностей... Завдання школи — побачити в кожному вихованці «живинку», корінь, що живить його духовні сили. О. Б. Сухомлинський

ти на основі інтересів, потреб дитини як центру навчального процесу. Представники гуманістичної психології А. Маслоу, К. Ро-джерс розглядали особистість учня як індивідуальну цілісність, неповторну й найвищу цінність, яка володіє потребою в самоактуа-лізації, тобто в реалізації своїх можливостей.

Наукові праці, практична педагогічна діяльність В.О. Су-хомлинського доводять необхідність бачити неповторність особистості учня: «Поважати в кожному учні людину, виявляти до нього гуманне відношення означає перш за все розкрити в ньому людську неповторність».

Особистісно орієнтоване навчання виходить із визначення індивідуальності, самобутності, самоцінності кожної людини, що вимагає забезпечення розвитку і саморозвитку особистості учня, виходячи із виявлення його індивідуального неповторного суб'єктивного досвіду, здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій, можливостей реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності, поведінці.

Суб'єктивний досвід учня — це досвід його життєдіяльності, який він набуває в конкретних умовах сім'ї, соціокультурного оточення, в процесі сприйняття й осмислення оточуючого його світу.

Реалізація особистісно-орієнтованого навчання спирається на учіння як індивідуальну діяльність школяра, її корекцію і педагогічну підтримку, тобто завдання вчителя в допомозі кожному учневі розкривати свої пізнавальні можливості, визначати педагогічні умови, необхідні для їх задоволення.

Цьому сприяє:

1. Позиція вчителяяк консультанта, який здійснює педагогічну розвивальну допомогу школяреві.

2. Створення умов для дидактичного виборуяк певних активних дій школяра, спрямованих на визначення переваг однієї з альтернатив:

— у використанні навчального матеріалу різного за змістом, видом, формою;

— у виборі способів виконання навчальних завдань, що сприяє зниженню емоційного напруження, тому що учень не боїться зробити помилку в своїх діях; >и^!ь— у використанні індивідуальних програм навчання. ,„,._ч,„.

Розділ 2. Дидактика

3. Створення вільної атмосфери,яка характеризується тим, що учні не бояться робити помилки, вільно обговорюють проблеми, висловлюючи свої особисті думки, підходи, взаємодіють у навчанні один з одним, звертаються за допомогою і підтримкою до вчителя.

4. Створення умов для творчості в самостійній діяльності,виявлення особистістю пізнавальної активності, чому сприяє викори-І стання діалогічних методів навчання, імітаційно-рольова гра, заохочення прагнень учнів знаходити свої способи робіт, аналізува-1 ти способи роботи інших учнів тощо.

5. Постійна увагавчителя до аналізу й оцінкиіндивідуальних способів навчальної роботи, яка спонукає учня до усвідомлення не лияіе результату, а і процесу своєї роботи. Важливо, щоб учні могли розповісти, що вони робили на уроці, як організовували свою роботу, які способи діяльності використовували, чим їм більше всього сподобалось займатися та ін.

Особистісно орієнтована спрямованість означає безумовний пріоритет інтересів і запитів особистості, що розвивається, врахування її своєрідності й можливостей, максимальну реалізацію і саморе-алізацію, розвиток рефлексії, забезпечення умов для проявлення здібностей людини. Ш.О. Амонашвілі

Стимулювання до самооцінки є основоюдля самоосвіти, саморозвитку, самовираження в навчанні.

6. Спрямованість роботи вчителя на навчальні можливості кожного учня, складання індивідуальної карткийого особистісного (пізнавального) розвитку,індивідуальної коре-кційної програминавчання з

опорою, спрямованого перш за все, на успіх у досягненні позитивних навчальних результатів.

Таким чином, позитивним є те, що особистісно-орієнтоване навчання вимагає уваги до внутрішнього світу людини, її розвитку, але не слід перебільшувати її можливості в реалізації поставлених гуманних завдань, тому що неможливо повністю визначати зміст, методи, форми навчання лише на основі інтересів школярів. Проте розумно використовувати прогресивні ідеї цього навчання і в інших видах навчання.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Комп'ютерне навчання	\|	Концепція активізації пізнавальної діяльності школярів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.