Номінальний та реальний ВВП

Тема: 5 «Номінальний та реальний ВВП (поточні та постійні ціни; темп зростання та темп приросту реального ВВП; індекс цін (дефлятор ВВП); інфлювання та дефілювання ВВП)»

Зміст

1. Номінальний та реальний ВВП
2. Темп зростання ВВП
3. Індекс цін
4. Інфлювання та дефілювання ВВП
Перелік використаних джерел

Номінальний та реальний ВВП

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – узагальнюючій економічний показник, що відображає в ринкових цінах сукупну вартість товарів та послуг, що створені всередині країни, і тільки з використанням факторів виробництва даної країни.

Розрахунок ВВП базується на тезі про рівність виробленого та реалізованого кінцевого суспільного продукту, яка означає, що внаслідок купівлі-продажу кінцевого продукту одні господарські одиниці отримують доходи від продажу продуктів, інші несуть витрати на їх придбання.

ВВП розраховують за допомогою трьох методів:

- за доходами;

- за витратами;

- виробничім методом. [1, с.369].

ВВП вимірює ринкову вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених у даній країні протягом певного періоду часу, – як правило, року.

Кількісний вимір макроекономічних показників здійснюється в грошовій формі. Звідси їхній рівень та динаміка залежать як від фізичних обсягів виробництва, так і від рівня цін. Зіставлення фізичних обсягів виробництва різних періодів з метою визначення їхнього реального зрушення можна забезпечити лише за умов, якщо ціни будуть незмінними. Але в ринковій економіці ціни з року в рік, як правило, змінюються: зростають, або знижуються. Тому, з метою усунення цінового фактора, в макроекономічних розрахунках обчислюють два види ВВП: номінальний і реальний, застосовуючи при цьому два види цін: поточні і постійні. [2].

Валовий внутрішній продукт, обчислений у поточних ринкових цінах, називається номінальним ВВП. Номінальний ВВП одночасно віддзеркалює як кількість вироблених товарів і послуг, так і рівень їхніх цін. Інакше кажучи, на динаміку номінального ВВП впливають як зміни у фізичному обсязі виробленої продукції, так і зміни рівня цін. Часто буває так, що фізичний обсяг ВВП скорочується, а номінальний ВВП збільшується за рахунок зростання цін. Проте рівень життя людей насамперед залежить від кількості вироблених і спожитих товарів та послуг. Тому макроекономіка досліджує динаміку фізичного обсягу ВВП, тобто зміни в кількості виготовленої вітчизняною економікою продукції. З цією метою обчислюють реальний ВВП. [3, с.51].

Номінальний ВВП можна розрахувати за формулою:

ВВПн = , де

qi – обсяг виробництва і-го товару в поточному році; pi – ціна i-го товару в поточному році.

Отже, на величину номінального ВВП впливають два чинники:

1) динаміка обсягу виробництва;

2) динаміка рівня цін. [2].

Валовий внутрішній продукт, обчислений у постійних цінах, називається реальним ВВП. Саме цей показник дає змогу судити про зміни у фізичному обсязі продукції, а отже й про стан справ в економіці країни. Аналіз динаміки реального ВВП показує, що періоди його зростання чергуються з періодами скорочення.

Формула для розрахунку реального ВВП:

ВВП р = , де

рo – ціна i-го товару в базисному році.

Також реальний ВВП можна розрахувати шляхом коригування номінального ВВП на індекс цін (Ip):

ВВП р = ВВПн / Ip. [3, с.52].

Головними чинниками зростання реального ВВП є зростання використовуваних ресурсів і технологічне зростання. [4, с.386].

Реальний ВВП використовується для зіставлення рівнів розвитку економіки різних країн. Розрахований на душу населення, він показує рівень національного добробуту. А ВВП в розрахунку на одного працівника (або на кількість відпрацьованого часу) є найкращим вимірником продуктивності праці. Ці показники, узяті в динаміці, дають можливість з'ясувати тенденції розвитку економіки країни і відповідно коригувати її розвиток. [5, с.165].

Реальний ВВП на душу населення використовується на практиці як грунтована характеристика економічного добробуту. Проте в такій ролі він має значні недоліки.

По-перше, величина ВВП не враховує вартісну оцінку так званих негативних факторів (забруднення повітря і води, шум, перенаселення тощо), які пов’язані з його виробництвом і, зрозуміло, завищують рівень нашого матеріального добробуту. Скажімо, виробник забруднює річку, держава витрачає кошти на її очищення, що збільшує показник ВВП, проте вартість забруднення не вираховується.

По-друге, до ВВП не внесена вартість неринкових операцій (робота домогосподарки; робота тесляра, який займається ремонтом власного будинку; праця вченого, який пише безкоштовно наукову статтю; безоплатна праця добровольців). Всі ці види діяльності є доцільними з точки зору економіки, проте, у відповідності із загальноприйнятою методологією, не враховуються при розрахунку ВВП.

По-третє, у ВВП, на жаль, не відображається вартісна оцінка дозвілля (збільшення вільного часу, яким люди розпоряджаються) і не відображається повною мірою покращення (або ж погіршення) якості товарів, а це, безумовно, є одним із мірил економічного добробуту. [6, с.55].

Ціни, що застосовуються для розрахунку ВВП є поточними і постійними.

Поточні ціни – фактичні ціни того року, який є предметом обліку або аналізу.

Постійні ціни – фактичні ціни того року, що його беруть за базовий в разі обчислення макроекономічної динаміки. [7, с.142].

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
РАБОЧАЯ КАРТА кмсб -1	\|	Темп зростання ВВП

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.