Сутність і структура виробничого потенціалу підприємства

Тема 4. Управління виробничим потенціалом підприємства

Сутність і структура виробничого потенціалу підприємства

Особливості управління виробничим потенціалом підприємств

Управління технологічним потенціалом підприємств

Сутність і структура виробничого потенціалу підприємства

Виробничий потенціал – це сукупність вартісних і натурально-речовинних характеристик виробничої бази, що виражається в потенційних можливостях виробляти продукцію певного складу, технічного рівня і якості в необхідному обсязі. Виробничий потенціал характеризується наявністю таких складових як основні виробничі засоби, трудові ресурси і технології, що є у розпорядженні підприємства, і визначається рівнем використання даних складових.

Виробничий потенціал промислового підприємства – це складна, організована, динамічна система, яка формується з множини елементів, що перебувають у взаємозв'язку та взаємодії і виконують різні функції в процесі виготовлення продукції необхідної кількості та якості і в терміни, визначені ринком.

Виробничому потенціалу як складній системі присвячена обмежена кількість робіт. Одним з перших виробничий потенціал охарактеризував О.І. Анчишкін, включивши в нього набір ресурси, які в процесі виробництва приймають форму факторів виробництва. Цей ресурсний підхід до концепції виробничого потенціалу у свій час одержав досить широке поширення серед економістів.

Проаналізувавши основні підходи до визначення виробничого потенціалу, можна зробити висновок, що підхід розвиненого соціалізму – це оцінка виробничого потенціалу в статиці. В перебудовчий період з’являються дослідження, в яких виробничий потенціал оцінюється в динаміці. В умовах сучасної ринкової економіки при відсутності централізованого планування, централізованих інвестицій в достатньому обсязі – обидва підходи нежиттєздатні. Тому необхідно новий погляд на виробничий потенціал як на об’єкт управління і об’єкт використання.

Виникає потреба формування стратегії використання виробничого потенціалу, що враховує його динамічні характеристики. Як показують дослідження, оцінка виробничого потенціалу підприємства заснована на визначенні матеріальної бази (можливостей устаткування, матеріальних запасів) і трудових ресурсів. Інтелектуальний потенціал працівників підприємства використовувався в існуючих оцінках мало, а інтелектуальний потенціал команди управління, її здатність вирішувати й приймати ефективні рішення взагалі не враховувалася, хоча саме цей фактор реально впливає на використання виробничого потенціалу.

Виробничий потенціал описується такими характеристиками, які визначають об’єкти оцінок й інструментарій впливу на елементи. Це наступні характеристики: основні виробничі засоби – активна і пасивна частини, предмети праці, праця, відносини власності тощо. Засоби праці – засоби впливу людини на предмети праці з метою виробництва матеріальних благ. До них відносяться: машини, обладнання, виробничі будинки, споруди, частина засобів виробництва. Предмети праці – речовини природи, природні ресурси, які використовуються в процесі створення матеріальних благ. Праця – жива праця, яка залучається для виконання роботи. Відносини власності – специфічна характеристика, що здійснює прямий і непрямий вплив на використання виробничого потенціалу підприємства.

За функціональною ознакою всі елементи виробничого потенціалу промислового підприємства можна умовно поділити на дві групи:

– елементи, які беруть безпосередню участь у виготовленні продукції, тобто формують так зване основне виробництво і утворюють сферу його технічного обслуговування;

– елементи, які опосередковано сприяють виробничим процесам (основним, допоміжним і обслуговуючим).

До першої групи елементів належать основні виробничі засоби, матеріально-сировинні і трудові (промислово-виробничий персонал) ресурси.

До другої групи, тобто до нематеріальних елементів виробничого потенціалу підприємства, належать технологія та інформація, роль і значення яких у динамічній ринковій економіці невпинно зростають.

Можливість обміну, розподілу (або перерозподілу) всіх видів ресурсів у просторі і в часі є необхідною умовою взаємодії елементів виробничого потенціалу. Причому це стосується не лише фізичних обмінів, але й зв’язків, які проявляються як варіанти аналізу можливого розподілу ресурсів у процесі виготовлення продукції. Мова йде про технологічні, економічні та інформаційні зв’язки, які об’єднують окремі елементи виробничого потенціалу в цілісну систему.

Основне призначення виробничого потенціалу промислового підприємства полягає у створенні ним нових вартостей. Відповідно всі його елементи мають бути цілеспрямовано адаптованими до вимог ринку. Це своє призначення потенціал може виконувати лише в тому разі, коли набута ним уречевлено-натуральна форма і кількісне співвідношення складових дозволяють йому функціонувати як системі, що створює додану вартість, або коли склад і характеристики елементів виробничого потенціалу відповідають параметрам виготовленої продукції і визначаються ними. У такому разі всі елементи виробничого потенціалу підпорядковані єдиній спільній меті, яка стоїть перед підприємством – досягненню максимальної ефективності функціонування, залежно від обраного критерію.

Для комплексного аналізу і оцінки виробничого потенціалу підприємства використовуються показники, що характеризують кінцеві результати роботи підприємства. Показниками, які виражають представлені характеристики, є обсяг виробленої продукції або послуг, виробнича потужність, ступінь використання основних засобів, строк окупності витрат, вартість загальних витрат на виробництво, забезпечення активності підприємства на ринку.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи ціноутворення	\|	Особливості управління виробничим потенціалом підприємств

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.