Емпірична аргументація - це обґрунтування тези шляхом безпосереднього звертання до дійсності.

Аргументами в ній виступають експерименти, спостереження, досліди тощо.

Теоретична аргументація - це обґрунтування тези, в основу якого покладені міркування.

Аргументами в ній виступають інші відомі положення, до яких апелює оратор.

Насправді в ораторській практиці часто зустрічаються такі випадки, в яких аргументація поєднує в собі й звернення до досвіду, і теоретичні міркування.

Розглянемо приклад аргументації, який має досить давню історію:

"Усілюди є смертними.

Сократ - людина.

Отже, Сократ є смертним".

Перші два твердження в цьому прикладі є аргументами, а останнє - тезою. Звичайно, в ораторських промовах навряд чи можна знайти аргументацію саме в такій формі. Навіть цей приклад мав би скоріше вигляд:

"Сократ є смертним, оскільки він - людина".

Арістотель називав подібні міркування ентимемами.

Приклади - це висловлювання про одиничні факти (від лат. зроблене, здійснене), що виступають як аргументи для підтвердження тези загального характеру.

Найчастіше такі аргументи використовуються при обґрунтуванні оратором тих намірів дії, на які він чекає від аудиторії, коли наводять певні ситуації з життя відомих людей та ін. Тоді в якості прикладів можуть виступати притчі, байки, тобто випадки, до яких ми не можемо апелювати як до спостережуваних фактів. Однак подібні аргументи теж покликані підтвердити тези загального характеру. При обґрунтуванні певних дій вони досить ефективно впливають на слухачів.

Симптоматична аргументація - це обґрунтування тези шляхом наведення в аргументах певних ознак того, що постулюють у тезі.

Загальна схема симптоматичної аргументації має такий вигляд: А прийнятне для В, тому що: 1)С прийнятне для В і 2) С характерне для А.

Вищенаведений приклад "Сократ є смертним, оскільки він - людина" є прикладом симптоматичної аргументації: Смертність (А) характерна для Сократа (В), тому що:

1) Сократ (В) є людиною (С) і

2) Для всіх людей (С) характерна смертність (А).

Симптоматичну аргументацію можна вважати подальшою розробкою топосів першої групи, які пов'язані з сутністю предмета промови. У такий спосіб оратор із положень загального характеру на підставі наявності певних ознак у предмета виводить тезу окремого характеру.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сурядна аргументація - це складна аргументація, в якій аргументи взаємозалежні й тільки разом ефективно захищають точку зору.	\|	Причинна аргументація - це обґрунтування тези шляхом наведення причинно-наслідкового зв'язку між аргументами і тезою.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.