• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Аутосомні трисомії.

7.Синдром трисомії 8.

(виділений на початку 70-х років)

а) При цьому синдромі мозаїчні форми переважають над повними. Але, клінічної різниці між хворими з повною і мозаїчною формами трисомій 8 не виявлено.

б) Популяційна частота синдрома точно невідома.

в) Серед хворих значно переважають особи чоловічої статі, приблизно в співвідношенні 5:2.

г) Середній вік батьків таких дітей підвищений незначно, що зв’язано напевно, з переважанням мозаїчних форм, коли нерозходження проходить в мітозі, а не в мейозі.

Діти звичайно народжуються доношеними, маса тіла в середньму 3200 г.

Фенотипіч проявлення трисомії 8 варіабельне: наряду з хворими, що мають по 15-20 вроджених вад в органах різних систем, зустрічаються особи лише з помірним враженням скелетно-м’язової системи. Хоча олігофренія – частий признак синдрома трисомії 8, вона ніколи не досягає степені імбіцильності. Зріст хворих частіше нормальний. Найбільш типові аномалії будови лиця і опорно-рухового апарату.

Основні клінічні синдроми:

- виступаючий лоб 72,1%

- розумова відсталість 97,5%

- характерне лице (асиметричне, широка спинка носа, гіпертелоризм, стробізм, вивернута нижня губа, високе арковидне небо, розщелина неба, мікрогнатія) 83,6%

- вушні раковини заномаліями мочок 77,6%

- широка і (або) складчата шия 57,9%

- аномалія скелета (тулуб і кінцівки незвичайно довгі, грудина запавша, плечовий та тазовий пяс вузькі, добавочні ребра і хребці) 90,7%

- множинні контрактури суглобів внаслідок аплазії окремих м’язових груп 74%

- камптодактилія 54.1%

- глибока бороздка між І та ІІ пальцями стоп 95%

- аплазія надколінника 69.7%

- сколіоз 74%

- закриті спинномозкові грижі в шийному та грудному відділах хребта

- аномалії розміщення пальців стоп 84.1%

- вади сечової системи ( гідронефроз, гідроуретер ) 73.2%

- вади серця 44.4%

- крипторхізм 51%

Таким чином, трисомія 8 супроводжується сумісними з життям множинними вродженими вадами.

Трисомія 8 – результат знову виникнувшої мутації, як правило соматичної. Випадків прямої передачі трисомії 8 від баттьків дітям не описано.

8.Синдром трисомії 9.

а) Існує три цитогенетичних варіанти: повна трисомія, мозаїчна трисомія і трисомія майже по всій хромосомі 9.

б) Діти з повною трисомією 9 народжуються з вираженною пренатальною гіпоплазією ( їх маса при народженні в середньому 1840 грам ). Характерні широкі шви і тім’ячки, короткі очні щілини, енофтальм ( рідше мікрофтальм ), великий ніс з округлим кінчиком (“ ніс картопленою ” ), мікрогенія, низько розміщені диспластичні вушні раковини, в 1/3 випадків - розщелини губи і (або) неба. Практично постійні різноманітні аномалії опорно-рухової системи: вивих стегон, аномальне розміщення пальців рук, камптодактилія, контрактури в великих суглобах, косолапість, рідше – гіпоплазія дистальних фаланг, вивих головок променевих кісток. У хлопчиків практично завжди гіпоплазія статевого члена, мошонки і крипторхізм.

Вади серця – практично постійний признак трисомії 9.

У 2/3 хворих вияляються вади сечової системи – кістозна дисплазія, гіпоплазія нирок, гідронефроз.

Більше чим у половини хворих виявляються вади головного мозку. Для синдрома типова розумова відсталість. Аномалії дерматогліфіки включають поречну складку долоні, однузгинальну складку на V пальці.

в) Вітальний прогноз варіабельний: діти з важкими вадами серця, нирок, мозку гинуть в перші дні, в той же час відомо про дітей з мозаїчною формою трисомії 9, що дожили до 7-8 років.

г) Генетичний прогноз в цілому благоприємний: всі спостереження повної і мозаїчної трисомії – наслідок нових мутацій. Популяційна частота невідома. Жінки вражаються частіше чоловіків.

9.Синдром Патау (синдром трисомії 13).

(Описаний в 1960 році, пізніше цитологічно обоснований).

а) Синдром Патау зустрічається в основному в двох цитогенетичних варіантах: в виді простої трисомії і робертсоновських транслокацій Д/13. Співвідношення між трисомною та транслокаційною формою синдрома Патау складає приблизно 85:15. Фенотипічні прояви двох основних форм синдрома одинакові. Існують і менш розповсюджені генетичні форми синдрома – мозаїцизи, часткові трисомії по хромосомі 13.

б) Популяційна частота з врахуванням мертвороджень складає 1:6000.

в) Хлопчики та дівчатка вражаються практично однаково часто.

г) Діти зсиндромом Патау народжуються з істинною пренатальною гіпоплазією – 2545 плюс-мінус 56 г. Характерним ускладненням вагітності являється багатоводдя, що зустрічаються при цьому захворюванні в 44% випадків.

Зовнішні признаки синдрома Патау настільки типові, що дозволяють практично відразу запідозрити захворювання або навіть діагностувати його. Окружність черепа звичайно зменшена, в ряді випадків буває виражена тригоноцефалія. Помірна мікроцефалія (58,7%) поєднується з порівняно низьким та зкошеним лобом, вузькими очними щілинами (70,5%), запавшим переніссям, широкою основою носа, гіпотелоризмом, низько розміщеними вушними раковинами з гіпоплазованим козелком (30,7%).

На шкірі голови є дефекти скальпа овальної форми, до 1 см в діаметрі, дно таких дефектів гладке, представлене апоневротичним шлемом (30,8%).

Типовим признаком синдрома Патау являється розщелина губи та неба (68,7%).

Із аномалій кістково-м’язової системи найбільш постійні полідактилія (49%) та флексорне положення кистей (44,4%). Пальці кистей часто конусовидної форми. Стопа-“качалка” зустрічається в 30,3% випадків. Своєрідне положення кистей: ІІ-ІV пальці приведені до долоні і повністю або частково перекриті І та V пальцями.

Практично постійні зміни очей – колобома райдужки (36,3%), помутніння хрусталика (25,9%), анофтальмія (7,5%).

д) Більшість дітей з синдромом Патау вмирають в перші дні або неділі життя, тому патологічна анатомія цього захворювання вивчена повністю.

Центральна нервова система при трисомії 13 вражається у всіх випадках. Зовнішні видимі вади мозку виявляються у 85% випадків. Найбільш постійна – 63.4% ариненцефалія, в 2/3 випадках вона поєднується з мікроцефалією. Часто має місце аплазія або гіпоплазія нюхових або (та) зорових нервів. При більш ранньому враженні відсутнє ділення на півкулях або навіть на долі, вентрикулярна порожнина вільно сполучається з субарахноїдальним простором. В ряді випадків виявляються грубі вади лиця, зв’язані з голопрозенцефалією: циклопія, етмоцефалія, цебоцефалія.

При гістологічному дослідженні в мозочку виявляється зміщення волокон клітин Пуркін’є в зернистий слой або білу речовину, часті гетеротопії клітин мозочка в базальну частину ніжок мозку.

Вроджені вади серця зустрічаються в 80% дітей.

Вади розвитку травної системи реєструються у кожної другої дитини з синдромом Патау. Найбільш постійний незавершений поворот кишечника, гетеротопія в підшлункову залозу тканини селезінки, фіброкістоз підшлункової залози, дивертикул Меккеля і порушення лобуляції печінки.

Вади лицевої системи, що діагностуються при розтині, спостерігаються при синдромі Патау більше як в 60% випадків. Нирки збільшені в розмірах з підвищеною дольчатістю та кістами в кірковому слої. Гістологічно в нирках виявляють вогнища дисплазії (гіаліновий хрящ, гладкі м’язи, примітивні клубочки та канальці, збереження метонефрогенної бластеми).

Статеві органи – об’єкт постійного враження при синдромі Патау. У ¾ хлопчиків знаходять крипторхізм, гіпоплазію статевого члена. У половини дівчаток подвоєні матка та піхва.

е) Діти з синдромом Патау живуть недовго. 90% таких хворих вмирають до 1 року, причому 60-65% - в пренатальному періоді. В віці старше 3 років залишаються живими одиниці. Всі виживші діти з синдромом Патау – глибокі ідіоти.

Основною причиною смерті дітей з синдромом Патау являється тяжкі несумісні з життям вади розвитку.

ж) Риск для сибсів при простій трисомії і спорадичній транслокації дуже низький (1%). У випадку носійства транслокації у батьків повторний риск залежить від типу транслокації.

10.Синдром Едвардса (синдром трисомії 18).

В 1960 році була виділена додаткова хромосома гр.Е у дитини з МВВР.

а) Цитогенетично основною формою синдрома Едвардса являється проста трисомія 18. Рідше зустрічається мозаїцизм і як виключення – транслокаційна форма.

б) Частота синдрома Едвардса – 1:7000.

в) Дівчатка вражаються значно частіше, чим хлопчики.

г) Діти з трисомією 18 народжуються з різкою пренатальною гіпоплазією ( маса тіла в середньому 2177.5 гр. ). Вагітність доношена, інколи переношена, дуже часто ускладнюється богатоводдям. Активність плода слаба, маленька плацента, одна пупочна артерія.

В класичних випадках синдрома Едвардса мозковий череп доліхоцефалічної форми ( 84.8%) зі ступенеподібним западенням лобних кісток в області тім’ячка, нижня щелепа і отвір рота маленький ( 96.6% ), очні щілини вузькі і короткі ( довжина їх менше 17 мм ), надперенісся злегка виступає. Вушні раковини деформовані і в більшості випадків розміщені дуже низько ( 95.6%). Звичайно вушні раковини порівняно маленькі, витянуті в горизонтальній площині, мочка, а не рідко і козелок, відсутні. Зовнішній слуховий прохід звужений, інколи його нема зовсім. Вушні раковини здаються особливо низько сидячими із-за гіпоплазії нижьої щелепи. Грудина коротка ( 76.2%), ядра окостеніння розміщені неправильно і в меншій кількості. Із-за вкорочення грудини ребра прикріпляються на малій площі, міжреберні проміжки зменшені і грудна клітина стає широкою і короткою.Є флексорне положення кістей ( 91.4%), але у дітей з трисомією 18 приведення ІІ і ІІІ пальців більш різко виражене і вони зігнуті тільки в І міжфаланговому суглобі, тоді як при синдромі Патау пальці звичайно зігнуті у всіх суглобах.. Інколи відмічається аплазія великого пальця кістей ( 13.6%) і аплазія променевих кісток. Майже у 80% випадків аномально розвинені стопи: п’ята різко виступає, склепіння провисає ( “ стопа качалка ” ). Преший палець стоп коротший другого за рахунок укорочення І плюсневої кістки.

Із других зовнішніх признаків слід відмітити спинно-мозкові грижи, що зустрічаються приблизно в 5% дітей, та розщелини губи, що виявляються приблизно з такою ж частотою. На відміну від синдрому Патау розщелими звичайно односторонні.

В 90% випадків зустрічаються вади серця тавеликих судин (часто аплазії стулок клапанів).

Порушення розвитку головного мозку діагностуються в 18% випадків – гіпоплазія мозочка та мозолистого тіла, зміна структури олив довгастого мозку.

Із вад розвитку очей частіше всього виявляється мікрофтальмія ( 13.6%), хоча зменшення очного яблука звичайно не досягає такого ступеню, як при синдромі Патау.

До вад розвитку органів травлення відносяться дивертикул Меккеля ( 30.6%), незавершений поворот кишечника ( 16.5%), атрезія стравоходу ( 9.7%).

Не рідко зустрічаються гетеротопії фрагментів підшлункової залози в стінку дванадцятипалої кишки або навіть в стінку дивертикула Меккеля.

Характерна для синдрома Едвардса проста гіпоплазія легень.

Із вад сечової системи виявляють зрощення нирок ( 27.2%), подвоєння нирок і сечоводів ( 14.6%), кісти нирок ( 12.6%). У 43 % хлопчиків виявляють крипторхізм, 16.6 % дівчаток – гіпертрофія клітора.

д) Тривалість життя у дітей з синдромі Едвардса невелика : 60 % вмирають до трьох місяців. До одного року доживає одна дитина із 10. При мозаїцизмі тривалість життя значно вища, причому у них характерна глибока ідіотія. Причини смерті у неонатальному періоді – асфіксія, кишечна непрохідність, аспіраційна пневмонія. Старші діти вмирають від пневмонії, що розвивається на фоні серцево-судинної недостатності та інфекцій сечових шляхів.

е) Як і при інших аутосомних трисоміях, ризик народити хворою дитину різко збільшується з віком, досягаючи для жінок старших 45 років 0.7 %.

Ризик для сибсів при простій трисомії і спорадичні транслокації дуже низький ( менше 1 %).

Діти з трисомією 18 частіше народжуються у не молодих матерів. Середній вік складає 31.4 ± 0.5 у жінок, 34.6 ±0.9 – у чоловіків.

11.Синдром трисомії 22.

а) Цитологічні форми – проста трисомія та мозаїцизм.

б) Хлопчики та дівчатка вражаються з однаковою частотою.

в) Діти з трисомією 22 народжуються з вираженною пренатальною гіпотрофією ( середня маса тіла 27510).

Діти з трисомією 22 глибокі олігофрени.

Із зовнішніх признаків найбільш постійні мікроцефалія ( 71%), низько розміщені вушні раковини з преаурикулярними ямками ( 91%), мікроретрогенія ( 83.8%), розщелина неба ( 52.6%), подовження фільтра (71%), ллюлевидний ніс, косоокість (42,8%), гіпоплазія великих пальців з недостатнім протиставленням першого пальця (64,7%)

В третини хлопчиків виявляють гіпоспадії, в 87% випадках – крипторхізм.

Вади очей: екзофтальм, колобоми радужки.

Із внутрішніх органів частіше вражається серце (77%).

Частіше всього у дітей з трисомією 22 відмічається одностороння аплазія або гіпоплазія нирок, інколи перехресна ектопія нирок.

В 15% випадках відмічається атрезія ануса.

Вади розвитку головного мозку не характерні.

Діагноз синдрома трисомії 22 без циогенетичного підтвердження малодостовірний, так як клініка не характерна.

12.Синдром Дауна (синдром трисомії 21).

1866 рік – Langdon Down

1932 рік – P.Waardenburq – цитогенетичне дослідження.

а) З великої кількості цитогнентичних форм синдрома Дауна найбільш розповсюдженими є проста трисомія, мозаїцизм, транслокаційна форма.

Доведено, що за виникнення фенотипічних симптомів синдрома Дауна відповідальний лише невеликий участок довгого плеча хромосоми 21, і яким би способом він не був подвоєний, у хворого розвиваються типові форми синдрома Дауна клінічна картина.

б) Популяційна частота 1:700

в) Признаки, найбільш характерні для синдрома Дауна в період новородженості:

- уплощення профілю лиця – 90%

- відсутність рефлекса Моро – 85%

- м’язева гіпотонія – 80%

- косий розріз очних щілин – 80%

- надлишок шкіри на шиї – 80 %

- розбовтаність в суглобах – 80%

- диспластичний таз – 70%

- диспластичні вуха – 60%

- клінодактилія – 60%

- поперечна складка долоні 45%

Наявність 4-5 із вищевказаних признаків достовірно вказує на синдром Дауна.

г) Діти з синдромом Дауна народжуються з помірно вираженою пренатальною гіпоплазією, ці діти нижчі за однолітків.

Для хворих характерна округла форма голови з уплощеною потилицею (брахіцефалія – 81,1%), лоб скошений та вузький, лице плоске. Типовий епікант (51,4%), вираженість якого зменшується з віком, плоска спинка носа (65,9%). Косий розріз очних щілин (всередину і вниз) – 79,8%, товсті губи, поьовщений язик з глибокими борознами (складчатий язик). Вушні раковини звичайно зменшені у вертикальному направленні, завиток розширений та звисає (38,1%), гіпотелоризм.

У маленьких дітей різко виражена гіпотонія. Із аномалій скелета слід виділити деформації грудини – “куина” або “лійкоподібна” грудна клітина (26,9%), вкорочення та поширення кистей стоп (64,4%), часті шкірні синдактилії, сандалевидна щілина на стопах. Дуже характерна будова V пальця: він скривлений (клинодактилія), середня фаланга його звичайно різко гіпоплазована (брахімезофалангія), часто відмічається лише одна поперечна складка на V пальці. Поперечна лінія на долоні (“мавп’яча” лінія) виявляється у 30% хворих.

Із змін очей найбільше значення мають плями Брушвільда, що являють собою білуваті або перлоподібного кольору вогнища на границі зовнішньї та середньої третини радужки. З віком плями Брушвільда стають видними гірше або зовсім зникають. У старших дітей виявляються катаракти (32,2%), у 29% випадків відмічається косооксть, в рідких випадках виявляється помутніння роговиці.

Із внутрішніх органів частіше вражається серце (60%). Найбільш частий вид вади серця – дефект перегородки, ізольований або в поєднанні з аномаліями великих судин.

Найбільш характерна вада шлунково-кишкового тракту – атрезія або стеноз 12-палої кишки, рідше зустрічається атрезія прямої кишки, заднього проходу, стравоходу.

Вади сечостатевої системи виявляються в 20% випадків, але не мають ніякої специфіки.

Для дітей з синдромом Дауна характерна глибока розумова відсталість. Різні види психічної діяльності страдають в різній степені. Такі діти характеризуються звичайно слухняністю, легко вступають в контакт, їх дії опреділяються наслідуванням і підвищеною вселяємостю. У них сильно стражає абстрактне мислення. З віком недостатність інтелекту стає все більш вираженою.

д) Тривалість життя при синдромі Дауна нижче чим в популяціїї (плюс-мінус 35 років). Життєвий прогноз оприділяється в основному наявністю вад шлунково-кишечного тракту та серця.

Клінічні прояви трисомних і транслокаційних форм хвороби Дауна ідентичні. По відношенюю до мозаїцизму існує спільна думка, що у мозаїків спостерігається великий фенотипичний поліморфізм, варіюючий від майже нормального розвитку до розвернутої симптоматики синдрома Дауна.

Риск народження дітей з синдромом Дауна у матерів з збільшенням віку збільшується.

е) Ризик для сибсів:

- проста трисомія

- транслокаційна форма – при нормальному каріотипі батьків риск відповідає простій трисомії.

Ризик для потомства носіїв при сімейних робертсоновських транслокаціях:

Вирішіть декілька завдань –моделей, використовуючи діагностичні і лікувальні алгоритми:

1. Народилася дитина від доношеної вагітності з масою тіла 2500, виявлено дві судини пуповини. При огляді звертає увагу помірна мікроцефалія, розщелина губи, флексорне положення кистей, стопи – “качалки”.

Попередній діагноз? Ваша тактика.

2. При огляді дитини в родзалі звертає на себе увагу м’язова гіпотонія, відсутність рефлексу Моро, надлишок шкіри на шиї, розбовтанність в суглобах, диспластичний таз, косий розріз щілин очей.

Попередній діагноз? Ваші дії.

3. До лікаря-генетика звернулась жінка в зв’язку з захворюванням дитини. Після обстеження дитини було поставлено діагноз: хвороба Дауна. При каріотипуванні батьків виявлено:

- каріотип батька 46 XY,

- каріотип матері 46 ХХ, der (21:21) (q10;10).

Прогноз потомства? Ваша тактика.

4. На прийом звернулась жінка 41 року. Вагітність перша, 7-8 тижнів. Чоловікові 45 років.

Ваша тактика.

5. Першовагітній у віці 45 років в терміні вагітності 8 тижнів проведена біопсія хоріона. При цитогенетичному дослідженні визначений каріотип плода – 47, XY(+21).

Діагноз? Прогноз потомства. Ваша тактика.

6. На прийом звернулись батьки для прогнозу потомства, вік батьків 45 років. Перша дитина померла. Результат патологоанатомічного дослідження – хвороба Едвардса.

Ваша тактика, прогноз потомства.

7. На прийом звернулась жінка для прогнозу потомства з вагітністю 7 тижнів. Попередні три вагітності закінчились мимовільними абортами в терміні 4-5 тижнів.

Ваша тактика.

Переглядів: 1097