• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Прийоми дослідження документів та господарських операцій

Ефективність протидії та розкриття шахрайств великою мірою залежить від організації господарського контролю як на рівні підприємства, так і на рівні держави, оскільки організація системи контролю за господарським життям підприємства є ефективним способом перевірки законності, достовірності та доцільності операцій (рис. 2.3), що здійснюються на підприємстві.

Рис. 2.3. Типи господарських операцій

Розглянемо більш детально типи господарських операцій:

1) Доцільні законні операції – всі господарські операції, що здійснюються підприємством, передбачені його статутом, виробничими програмами і іншими нормативними актами.

Перевіряючи законність і доцільність господарських операцій, що відображені в первинних документах, необхідно з'ясувати, чи не суперечить їх зміст чинному законодавству і нормативним актам.

2) Недоцільні законні операції – не переслідуються законом, але приносять витрати і збитки підприємству.

Перший і другий тип операцій працівники можуть контролювати з послабленою увагою.

3) Доцільні незаконні операції – як правило переслідуються законом, але несуть адміністративну відповідальність лише, якщо буде доказана сумнівна доцільність цієї операції.

А також мають підлягати посиленому контролю:

4) Недоцільні незаконні господарські операції – це операції які переслідуються законом у кримінальному порядку.

Тому перш ніж здійснити будь-яку операцію, потрібно віднести її до певної групи і діяти відповідно до законодавства.

У разі виявлення незаконних господарських операцій контролер встановлює, за чиїм розпорядженням вони здійснені, а також розмір матеріальних збитків.

Прийом – це певна сукупність дій, спосіб – це система прийомів і дій, а метод, у свою чергу, розглядається як сукупність способів та прийомів.

Прийоми внутрішньогосподарського контролю – це якісна однорідна контрольна дія контрольного спрямування на виявлення дотримання певних нормативних положень суб’єктом господарювання.

Контроль окремого документа здійснюється в першу чергу шляхом вивчення його формальних ознак. Такі ознаки можна поділити на наступні прийоми (Рис. 2.4.):

v Прийоми перевірки документа

- встановлюють типовість застосованої форми документа;

- наявність та достовірність усіх підписів (керівника, головного бухгалтера), підписів виконавців (одержувачів);

- наявність обов’язкових реквізитів (номер, дата, кількісні та якісні показники);

- доброякісність документа (наявність ознак підробки документа: необумовлених виправлень, дописувань, підчисток, правлення, заміни частин документа та ін.);

- оформлення та зміст додатків, на які дано посилання в тексті документа тощо.

Наступний крок - контроль окремого документа:

v Прийом перевірки документу за суттю (логічна перевірка) з точки зору законності та економічної доцільності відображеної в ньому інформації. При цьому перевіряючі знаходять відповіді на такі питання:

1) В чому полягає зміст документа складеного за господарською операцією, чи відповідає така операція вимогам чинного законодавства?

2) За чиїм розпорядженням здійснена господарська операція, чи законне дане розпорядження?

3) Чи правильно використані в документі встановлені розцінки, тарифи, норми, нормативи, оклади, знижки, надбавки і т.д.?

4) Чи правильно здійснено бухгалтерське проведення господарської операції за рахунками обліку?

Рис. 2.4. Прийоми дослідження господарських операцій

v Арифметична перевірка змісту документа передбачає контроль достовірності здійснених в документі обчислень, підрахунків підсумків і т.д..

v До прийомів контролю господарських операційвідносять:

· зустрічну перевірку документів – дослідження достовірності документів шляхом зіставлення даних різних примірників одного документа або взаємопов’язаних документів, записів в облікових регістрах, що належать до одних і тих самих або різних але взаємопов’язаних господарських операцій підприємства, а також організацій з якими воно має господарські відносини;

· контрольні порівняння на збалансованість окремих показників – суть прийому полягає в порівнянні залишку на початок ревізованого періоду з документованим надходженням матеріальних цінностей, з одного боку, і документованих витрат та залишку на кінець ревізованого періоду з іншого боку (залишок на початок + надходження = залишок на кінець + витрати);

· аналітичну перевірку звітності та балансів – дослідження обґрунтованості показників звітності та балансів даними бухгалтерського аналітичного і синтетичного чи податкових розрахунків;

· техніко-економічні розрахунки – здійснюються при необхідності перевірки достовірності встановлених норм, складених кошторисів, різних планових чи звітних показників шляхом комплексного вивчення планових чи фактичних витрат на виконання окремих видів робіт чи виготовлення продукції.

· отримання письмових пояснень від відповідальних та причетних осіб щодо змісту й особливостей документів, господарських операцій, ролі осіб, що брали участь в даній господарській операції.

Переглядів: 978