Співдружність незалежних держав (СНД)

Першою багатосторонньою торговельною угодою України стала угода СНД, яку Україна ратифікувала 10 грудня 1991 р.. Угода про створення СНД була підписана 8 грудня 1991 р. з Росією, Україною, Білоруссю, а невдовзі до Угоди приєдналися Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан.

Згідно з угодою про створення СНД, сторони зобов’язалися розвивати рівноправне і взаємовигідне співробітництво своїх народів і держав у галузі політики, економіки, культури, освіти, охорони здоров’я, охорони навколишнього середовища, науки, торгівлі, у гуманітарній та інших галузях, сприяти широкому інформаційному обміну. Угода визначає згоду на спільну діяльності країн, яка реалізується на рівноправній основі через спільні координувальні інститути Співдружності. Крім того, в рамках СНД підписано ряд документів, які регламентують основні принципи економічного співробітництва держав-учасниць. Однак не всі із внутрішніх угод СНД були ратифіковані країнами учасницями.

Угоду про створення зони вільної торгівлі в рамках СНД підписано 15 квітня 1994 р. Офіційно угода передбачала:

• скасування мита, а також податків і зборів, які мають з ними еквівалентну дію, і кількісних обмежень;

• усунення інших перешкод для вільного переміщення товарів і послуг;

• створення та розвиток ефективної системи взаємних розрахунків і платежів із торговельних та інших операцій;

• співробітництво в проведенні торгово-економічної політики в галузі промисловості, сільського господарства, транспорту, фінансів, інвестицій, соціальної сфери, а також у розвитку добросовісної конкуренції тощо;

• сприяння міжгалузевій і внутрішньогалузевій кооперації та науково-технічному співробітництву;

• гармонізацію та/або уніфікацію законодавства Договірних Сторін тією мірою, наскільки це необхідно для належного та ефективного функціонування зони вільної торгівлі.

Зокрема, країни погодились не надавати експортні та інші субсидії, які спотворюють добросовісну конкуренцію, домовились про необхідність вісну конкуренцію, домовились про необхідність уніфікації митних процедур, узгодили питання щодо незастосування мит та кількісних обмежень на товари, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митних територій інших Договірних Сторін.

Однак Росія не ратифікувала угоду про вільну торгівлю, оскільки не була готова поступатись фіскальними та торговельними перевагами, які дає чинний торговельний режим між країнами СНД, без забезпечення контролю над цією РТУ. Фактично, ця зона вільної торгівлі нині не діє.

Неефективність «широкої» інтеграції на економічному просторі СНД зумовила появу субрегіональних інтеграційних процесів, зокрема підписання угод про вільну торгівлю між окремими країнами-учасницями СНД. Україна підписала двосторонні угоди про вільну торгівлю з усіма країнами СНД .

Тексти двосторонніх угод про вільну торгівлю між державами-членами СНД є досить схожими між собою. Вони передбачають безмитну торгівлю всіма групами товарів із певними винятками, а також вільний транзит товарів через територію держав, які підписали угоду.

Винятки з режиму вільної торгівлі запроваджуються в окремих протоколах, які є невід’ємною частиною угод про вільну торгівлю. На товари, які виключені з режиму вільної торгівлі, найчастіше накладається мито зі ставками, встановленими для режиму найбільшого сприяння.

Найпоширенішими винятками з режиму вільної торгівлі, які передбачаються тими чи іншими країнами в протоколах, є цукор, тютюнові вироби, алкогольні напої. Важливою частиною винятків є положення про те, що товар, на який накладається експортне мито однією з країн-учасниць угоди, виключається з безмитної торгівлі іншою країною-учасницею. Винятки з режиму вільної торгівлі передбачені в більшості угод, які підписала Україна, однак перелік товарів, які виключено з режиму вільної торгівлі, є досить обмеженим. Відповідно, вплив винятків в плані обмеження торгівлі цими товарами залежить від товарної структури торгівлі, хоча зазвичай не є дуже великим.

Угоди про вільну торгівлю також передбачають можливість використання тимчасового захисту, антидемпінгових та спеціальних заходів. Україна активно використовує такі заходи. Тимчасові (найчастіше до двох років) кількісні обмеження експорту чи імпорту можуть бути запроваджені у випадку різкої нестачі певного товару на внутрішньому ринку, значного дефіциту платіжного балансу, потенційної чи наявної шкоди національному виробнику, або в рамках заходів контролю за реекспортом.

Можна виділити такі головні проблеми чинних двосторонніх торговельних угод між державами-членами СНД:

• потенційні винятки не прописано в текстах угод про вільну торгівлю, що залишає можливість для сторін обмежувати торгівлю, це створює нестабільність у питаннях доступу до ринків;

• тексти угод підлягають змінам;

• часто застосовуються і змінюються заходи умовного захисту, дозволені відповідно до угод про вільну торгівлю, що призводить до невизначеності.

Таким чином, багатосторонню угоду про зону вільної торгівлю між державами СНД було практично заміщено двосторонніми угодами про вільну торгівлю. Одночасно, винятки із режиму вільної торгівлі не дають змогу перейти до ефективного застосування наявних двосторонніх угод. Іншою проблемою цих угод є їхня вузька спрямованість. Багато питань зовнішньої торгівлі, зокрема торгівля послугами, захист прав інтелектуальної власності тощо, залишились поза межами цих угод, що обмежує їхню значущість для економічних відносин між країнами.

За останніми даними Міністерства економіки України, основним завданням державної політики щодо зовнішньої торгівлі на середньострокову перспективу стане забезпечення розвитку торговельно-економічного співробітництва на засадах повномасштабної зони вільної торгівлі між Україною і країнами СНД, подальшої лібералізації торговельних режимів та мінімізації перешкод у просуванні українських товарів на ринки країн СНД, впровадження механізмів державної підтримки експорту. Таким чином, країни СНД залишаються серед пріоритетних напрямків зовнішньоекономічної політики України.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Регіональні торговельні угоди України	\|	Єдиний економічний простір (ЄЕП)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.