Застосування законів збереження для опису зіткнень

Ударом тіл називають процес короткотривалої взаємодії, що виникає внаслідок зіткнення тіл, причому сили взаємодії швидко зменшуються із збільшенням відстані між тілами.

Фізичні явища, що супроводжують удар тіл, залежать від пружних властивостей тіл, їх розмірів, форми, швидкостей руху. У реальних зіткненнях спершу має місце деформація тіл, а потім часткове або повне відновлення їх початкової форми. Згадані зміни супроводжуються взаємними перетвореннями енергії механічного руху в інші форми енергії – теплову чи енергію деформації і т. ін. Вивчаючи зіткнення, звичайно використовують дві крайні моделі явища: зіткнення абсолютно пружні та абсолютно непружні.

Абсолютно пружним називають такий удар, після якого тіла залишились незмінними, без залишкових деформацій, а сумарна механічна енергія системи збереглася.

Абсолютно непружним називають такий удар, після якого деформації тіл повністю зберігаються і тіла рухаються як єдине ціле.

Спільну нормаль до поверхонь тіл у точці їх початкового дотику називають лінією удару. Удар називають центральним, якщо лінія удару проходить через центри мас тіл, а напрями швидкостей тіл до зіткнення лежать на лінії удару.

Проаналізуємо закономірності абсолютно пружного та абсолютно не пружного ударів.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Закон збереження механічної енергії	\|	Абсолютно пружний центральний удар двох тіл

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.