Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Побудова креслення рукава

Конструктивні ділянки в межах точок Умовні позначення і розрахункові формули
від до
О О1 (вправо) Визначаємо ширину рукава: ОО1 = = =20,5см Пропорційний розрахунок дає приприблизнотприблизно ту ж величину Шр = + = + = 20,4см
О О2 (вправо) ОО2 = - 1,0 = -1,0 = 9,25см
О Р (вниз) Висота окату рукава ОР = ОО1 – 2,5 = 20,5 – 2,5 = 18см Прийнята для 50-го розміру величина 2,5см зростає з збільшенням розмірів або зменшується у випадку їх зменшення ( по 0,2см на кожний розмір). Ця величина, однак, не повинна виходити за межі 2…4см.
О Н (вниз) Положення лінії низу ОН = Др = 64см Припуск на шов і упрацювання одержимо при послідуючій побудові. Через точку Н вправо і вліво проводимо горизонтальну пряму (лінію низу), на яку з точки О1 опускаємо перпендикуляр і ставимо точку Н4. Через точку Р вправо і вліво проводимо горизонтальну пряму, паралельну лінії ОО1. На перетині її з вертикаллю, опущеної з точки О1, ставимо точку Р1.
Р Р2 (вліво) Ширина переднього переката РР2 = Г4Г5 (з креслення пілочки) = 3,7см. Ця величина залежить від розміру і положення корпуса, але не повинна виходити за межі 3…5см.
Р Р3 (вправо) РР3 = РР2 – 2 = 3,7 – 2 = 1,7см
Р Р6 (вправо) РР6 = РР2 = 3,7см
Р1 Р4 (вправо) Р1Р4 = - РР2 = - 3,7 = 1,3см
Р4 Р5 (вправо) Р4Р5 = 1см (припуск на шов) З точок Р4 і Р5 встановлюємо перпендикуляри
Р1 Р7 (вліво) Р1Р7 = Р1Р4 – 1см = 1,3 – 1 = 0,3см. З’єднуємо точки Р2 і О2 і на перетині одержаного відрізку з вертикаллю, опущеної з точки О, ставимо точку С. З точки О2 вправо проводимо перпендикуляр до прямої О2Р2 і на перетині його з вертикаллю, яка виходить з точки О1, ставимо точку С1. На перетині з перпендикуляром, проведеним з точки Р4, ставимо точку С2.
С1 Л (вниз) С1Л = Проводимо лінію ліктя
Н Н0 (вліво) НН0 = 2…2,5см в залежності від зросту і форми згину руки.
Л1 Л0 (вправо) Прогин рукава по лінії ліктя Л1Л0 = 0,5см
Л0 Л2 (вліво) Передній зріз верхньої частини рукава Л0Л2 = РР2 = Н0Н2
Л0 Л3 (вправо) Передній зріз нижньої частини рукава Л0Л3 = Н0Н3 = РР3 = 1,7см
Н0 Н1 (вправо) Ширина рукава по низу Н0Н1 = Шр + 1,0 = 15 + 1 = 16см Положення низу рукава по ліктьовому зрізу одержуємо при побудові прямого кута через точки Р1Н1Н0. На перетині його сторони Р1Н1 з лінією ліктя ставимо точку Л4
Л4 Л5 (вправо) Ширина нижньої частини рукава по лінії ліктя Л4Л5 = 1,5 – 2см
Л5 Л6 Ширина верхньої частини рукава по лінії ліктя Л5Л6 = 0,5см
Н1 Н6 (вверх) Висота шлиці Н1Н6 = 9см
Н1 Н5 (вправо) Ширина шлиці Н1Н5 = Н6Н16 = 3…3,5см З’єднуємо точки С1 і Р6 прямою. З точки С2 вліво і вправо проводимо горизонталь і на перетині її з лінією С1Р6 ставимо точку С4
С4 С5 (вправо) С4С5 = С2С3 = 1см (на шов) Оформляємо ліктьовий зріз верхньої частини рукава по точках Н1, Н6, Л6, Р5 і С3, а нижній по точках Н1, Н6, Л5, Р7 і С5. Проводимо діагоналі, з’єднуючи точки О з Р1 і О1 з Р. З точки Р проводимо бісектрису і на перетині її з прямою Р2С ставимо точку Р8.
Р8 Р9 (вправо вниз) Р8Р9 = Пк = = 0,7см
Р Р10 (вправо вгору) РР10 = РР9
О 1 ( вправо вниз) О1 = Шр = 20,5см
Р10 5 (вправо вгору) Р10 5 = Шр = 20,5см З точки О2 радіусом О2О1 робимо засічку на діагоналі ОР1 і ставимо точку 2.
3 (вліво вверх) Радіусом 2О2 описуємо дугу до перетину з діагоналлю ОР1 і ставимо точку 3.
Оформляємо окат верхньої частини рукава, з’єднуючи точки С3, С2, 5, О2, 3, С, Р9 і Р2, а нижньої – точки Р3, Р31, Р6, 1, С4 і С5.  

 

 

При побудові креслення рукавів можна дотримуватися наступних пропорцій. Це дає можливість зберегти пропорційність виробу в тих випадках, коли фігура замовника має великі відхилення від умовно-пропорційної.

Шр = +

Оскільки прибавка до обхвату плеча встановлюється в залежності від прибавки по лінії грудей і може складати 7-12см, то мінімальна ширина рукава для піджака 50 розміру рівна:

Шр = + = 19,7см,

а максимальна:

Шр = + = 21.4см.

Знаючи ширину рукава по лінії грудей, можна визначити її і по низу, користуючись залежністю:

Шр.н = Шр ´ 0,6 + 2,5см

Звідси мінімальна ширина рукава по низу буде:

19,7 ´ 0,6 + 2,5 = 14,3см,

а максимальна:

21,4 ´ 0,6 + 2,5 = 15,3см.

Знаючи ширину рукава по низу, неважко визначити її по лінії ліктя. Виходячи з залежності:

Шр.л. = Шр.н. + 4,5см.

Відповідно, в нашому прикладі мінімальна ширина рукава по лінії ліктя рівна:

14,3 + 4,5 = 18,8см,

а максимальна:

15,3 + 4,5 = 19,8см.

Знаючи ширину рукава по лінії грудей, можна визначити висоту оката.

З таблиці 1 [3] видно, що мінімальна ширина рукава (19,7см) прирівнюється до 48-у розміру, де різниця між шириною рукава по лінії грудей і висотою оката складає 2,3см. а максимальна – 21,4 – 52-у розміру, де різниця між цими величинами досягає 2,7см. Таким чином, при ширині рукава по лінії грудей 19,7см висота оката рівна:

19,7 – 2,3 = 17,4см,

а при 21,4см:

21,4 – 2,7 = 18,7см.

Виходячи з ширини рукава по лінії грудей, можна визначити ширину пройми, користуючись формулою:

Шпр = Шр -

Для рукава з мінімальною шириною вона буде:

19,7 – 4,8 = 14,9см,

а з максимальною:

21,4 – 5,2 = 16,2см.

По мінімальній або максимальній ширині рукава визначають суму переднього і ліктьового перекатів. В першому випадку вона рівна 4,8см, а в другому – 5,2см.

Ширину переднього і ліктьового перекатів легко визначити, знаючи положення корпуса.

Так, при Пк = 7см для рукавів з мінімальною шириною ці величини відповідно рівні 3,5 і 1,3см, а з максимальною – 3,9 і 1,3см.

Маючи таку таблицю, закрійник при визначенні ширини рукава не виходить за її межі і має можливість автоматично одержати всю інформацію для повного спряження рукава з виробом.

Норма посадки оката рукава складає 7% від периметра пройми, тобто4см 0,2см кожного розміру. 4см 0,2см кожного розміру

Норма посадки оката рукава складає 7% від периметра пройми, тобто4см 0,2см кожного розміру. 4см 0,2см кожного розміру.

 


 

 

Рис.1.1 Конструкція стану чоловічого піджака

 

 
 

Рис.1.2 Конструкція коміра піджачного типу

 

 
 

Рис.1.3 Конструкція рукава

Тема 2. Моделювання конструкції жилета та демісезонного пальта на базовій конструкції чоловічого піджака.

Мета роботи: освоїти спосіб побудови конструкції жилета і пальта на базовій конструкції піджака.

В результаті виконання роботи студент повинен знати:

основні прийоми змін базової конструкції;

вміти: виконати побудову конструкцій жилета й демісезонного пальта з урахуванням виду застібки.

Небхідні посібники та інструменти:

масштабні лінійки, папір, олівці, калька, базова конструкція чоловічого піджака.

 

Зміст роботи :

1. Підготовка вихідного креслення для побудови жилета.

2. Побудова креслення жилета.

2.1. Побудова креслення спинки.

2.2. Побудова креслення пілочки.

2.3. Побудова креслення бочка.

3. Складання інструкційної карти для розрахунків змін базової конструкції піджака.

4. Підготовка вихідного креслення для побудови демісезонного пальта.

5. Побудова креслення пальто .

5.1. Побудова креслення спинки.

5.2. Побудова креслення пілочки.

5.3. Побудова креслення бочка,

5.4. Моделювання кишень.

5.5. Побудова креслення рукава.

6. Складання інструкційної карти для розрахункових змін в конструкції піджака.

7. Висновки.

Література: [3,с.85-95; 4,с.23-26]

 

Запитання для підготовки і захисту

лабораторних робіт:

1. Які типові конструкції характерні для чоловічих жилетів?

2. Яка особливість способу побудови конструкцій жилета і пальта на базовій конструкції піджака?

3. Які зміни вносять в значення прибавок для жилета? для пальта?

4. Чому дорівнює значення напівзаносу в жилеті? в пальті?

5. Які зміни вносять в конструкцію спинки жилета? пальта?

6. Які зміни вносять в конструкцію пілочки жилета? пальта?

7. Які модельні особливості кишень, краю борта?

8. Які зміни вносять в конструкцію рукава пальта?

 




Переглядів: 2528

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Додаток 1.1 | Додаток 2.1

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.