ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРОЕКТУВАННЯ КОНСТРУКЦІЙ ОДНОПОВЕРХОВИХ ВИРОБНИЧИХ БУДІВЕЛЬ

Одноповерхова виробнича будівля (ОВБ) – основний тип цехів промислових підприємств. При проектуванні обов’язково необхідно дотримуватися наступних вимог:

§ досягнення економічного ефекту від вибраного конструктивного рішення виробничої будівлі (уніфікація та типізація конструктивного рішення, оптимальне розміщення колон, підкранових конструкцій, в’язей);

§ зручність обслуговування та ремонту виробничого обладнання;

§ нормальна експлуатація кранового обладнання, вільний доступ до усіх його агрегатів для огляду та ремонту;

§ аерація та освітлення виробничих цехів повинно відповідати вимогам чинних норм;

§ безпечність при пожежах та вибухах;

§ надійність металевих конструкцій (безвідмовність, довговічність, живучість, безпечність, ремонтопридатність).

На конструктивну схему будівлі найбільший вплив оказує технологія виробництва, яка визначає габарити будівлі, наявність внутрішньоцехового транспорту, шляхи переміщення продукції. За кількістю прольотів одноповерхова виробнича будівля поділяється на. За видом внутрішнього транспорту будівлі поділяють на: безкранові, з мостовими та підвісними кранами. Кранові навантаження є найбільш впливовими, так як вони є динамічними, багатоциклічними впливами із великими абсолютними значеннями. Тому, при проектуванні ОВБ необхідно особливо враховувати режими роботи кранів, які розділені на наступні групи [2]:

– 1К – 3К - крани даної групи працюють з великими перервами, виконують монтажну та ремонтну роботу, яка не пов’язана із технологією виробництва;

– 4К – 6К - крани даної групи забезпечують технологічний процес в механічних цехах із серійним виробництвом середньої потужності;

– 7К - крани даної групи забезпечують технологічний процес у металургійних, к овально - пресових та механічних цехах із серійним виробництвом великої потужності;

– 8К - крани даної групи працюють цілодобово на складах насипних вантажів та металобрухту, в цехах та складах металургійних підприємств.

В будівлях із мостовими кранами режиму роботи 8К необхідно забезпечити підвищену жорсткість каркасу у повздовжньому та поперечному напрямках, передбачити заходи по підвищенню надійності та витривалості підкранових конструкцій.

На роботу та довговічність конструкцій ОВБ великий вплив оказує також навколишнє середовище. За ступенем агресивного впливу на сталеві конструкції (визначається швидкістю корозії незахищеної поверхні металу, мм/рік), навколишнє середовище розділяють на неагресивне середовище (із швидкістю корозії до 0,01 мм/рік), слабо агресивне середовище (до 0,05 мм/рік), середовище із середньою агресивністю (до 0,1 мм/рік) та сильно агресивне (більше ніж 0,1 мм/рік). При проектуванні конструкцій, що працюють у агресивному середовищі, особливу увагу треба звернути на вибір марки сталі (вибирають сталі, хімічний склад яких забезпечує підвищену стійкість до корозії), конструктивну форму елементів каркасу, ефективні захисні покриття.

При проектуванні ОВБ необхідно звернути увагу на температурні впливи на конструкції ОВБ (табл. Б.1). Так у гарячих цехах конструкції зазнають дії високих температур (від +100 ^оС до +500 ^оС), впливів розплавленого металу та вогню. Для таких конструкцій необхідно передбачити ефективний захист у вигляді підвісних металевих екранів, захисних стін із вогнетривкої цегли та бетону, спеціального вогнетривкого покриття. Якщо конструкції ОВБ експлуатуються в умовах низьких температур (кліматичні пояси із розрахунковою температурою від –40 до –65 ^оС), то необхідно використовувати марки сталі, хімічний склад яких забезпечує підвищену стійкість до крихкого руйнування, передбачити постановку додаткових в’язей, зменшення температурних відсіків (табл. Б.1), проводити заходи по зменшенню концентрації напружень.

За ступенем відповідальності більшість ОВБ відносяться до ІІ класу, для якого в розрахунки конструкцій вводиться коефіцієнт надійності за призначенням = 0,95 [2]. Особливо відповідальні будівлі (ТЕЦ, АЕС) віднесені до І класу ( = 1,0), будівлі допоміжного призначення та складські приміщення без процесів сортування – до ІІІ класу ( =0,9). Для тимчасових споруд із строком служби до 5 років =0,8.

Область використання сталевих каркасів обумовлюється економічним ефектом від прийнятого конструктивного рішення.

Приблизні витрати сталі на виробничі будівлі загального призначення наведені в табл. табл. Б.2.

Вибір матеріалу для сталевих конструкцій регламентується [1, табл. 50*], згідно якого усі конструкції розподілені на 4 групи в залежності від конструктивного рішення та умов роботи. Значення нормативних та розрахункових характеристик сталі (листового, широкополосного та фасонного прокату по ГОСТ 27772-88) приймаються за [1, табл. 51*] в залежності від марки сталі та товщини прокату.

У курсовому проекті розглядаються одноповерхові однопролітні виробничі будівлі із сталевим каркасом та мостовими кранами. В якості приклада розглянемо однопролітну виробничу будівлю з двома мостовими кранами вантажопідйомності т. Район будівництва - м. Сарни (Рівненьська обл.). Проліт 24 м. Крок колон складає . Позначка підкранової рейки h_р = +13,400. Покриття будівлі передбачено сталевий профільований настил. У якості утеплювача пропонується використовувати пінобетон щільністю , товщиною . Панелі вкладаються на сталеві ферми з паралельними поясами висотою і ухилом .

Проектування каркасу одноповерхової однопролітної виробничої будівлі виконується згідно вимог чинних норм проектування [1, 2] та рекомендацій [3, 4, 5, 6].

3. КОМПОНУВАННЯ КОНСТРУКТИВНОЇ СХЕМИ
КАРКАСУ БУДІВЛІ

Компонування конструктивної схеми каркаса складається з розбивки сітки колон, визначення основних розмірів поперечної рами, генеральних розмірів основних несучих конструкцій, розробка системи в’язей за колонами і за покриттям будівлі.

Колони в плані розміщують виходячи із технологічних, конструктивних та економічних міркувань. Сітки колон будови розбивають відповідно до вимог основних положень щодо уніфікації та об’ємно-планувальних і конструктивних рішень виробничих будівель. Відстань між колонами повинна бути кратною 6 м. У торців будівлі колони зміщують всередину на 500 мм для зручності оформлення її кутів огороджуючими конструкціями (рис. 1).

Рис. 1. Сітка колон однопролітної виробничої будівлі

Під час розбивки будівлі за довжиною на температурні відсіки слід користуватися вказівками [1, табл. 42] та даними табл. Б.1. Температурний шов передбачає встановлення парних колон, геометричні осі яких зміщені від поперечної осі на 500 мм. Усі поздовжні елементи каркаса в місці розміщення температурного шва мають бути розрізані.

Головні складові частини ОВБ – поперечна рама, що складається із колон та ригелів, і забезпечує несучу здатність будівлі у поперечному напрямку, та повздовжні елементи каркасу: підкранові балки, підкранові ферми, в’язі між колонами та фермами, які забезпечують несучу здатність будівлі у поздовжньому напрямку.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЗМІСТ ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ	\|	Вертикальні розміри поперечної рами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.245 сек.