Випробовування на ударну в'язкість.

Для випробовування на удар виготовляють спеціальні зразки з надрізом, які потім руйнують на маятниковому копрі (рис. 18).

Загальний запас енергії маятника витрачатиметься на руйнування зразка і на підйом маятника після його руйнування.

Рис. 18. Випробовування на ударну в'язкість:
1 — маятник; 2 — ніж маятника; 3 — опори

Ударна в'язкість – _________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Для позначення ударної в'язкості додають і третю букву, що вказує на вид надрізу на зразку: U, V, Т. Запис KСU означає ударну в'язкість зразка з U-подібним надрізом, KСV — з V-подібним надрізом, а KСТ — із тріщиною (рис. 19).

Рис. 19. Види надрізів на зразках для випробування на ударну в'язкість:
а — U-подібний надріз (KCU); б — V-подібний надріз (KСV); в — надріз із тріщиною (KСТ)

Випробування на втому (ГОСТ 2860—84). ______________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

При руйнуванні металу внаслідок втоми на повітрі злом складається з двох зон: перша зона має гладку притерту поверхню (зона втоми), друга — зона долому, в крихких металів вона має грубокристалічну будову, а у в'язких — волокнисту.

При випробовуванні на втому визначають границю втоми (витривалості), тобто _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Найпоширенішим методом випробовування на втому є випробовування на згин при обертанні.

Рис. 20. Схема випробовування на згин при обертанні:
1 — зразок; Р — навантаження; М_виг — вигинаючий момент

Основні види технологічних випробувань (проб):

Проба на згин (рис. 21) у холодному та гарячому станах — для визначення здатності металу витримувати заданий загин;

Рис. 21. Технологічна проба на згин:
а — зразок до випробовування; б — загин до певного кута; в — загин до паралельності сторін; г — загин до стикання сторін

Проба на перегин___________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Зразки згинають перемінно праворуч та ліворуч на 90° з рівномірною — близько 60 перегинів за хвилину — швидкістю до руйнування зразка.

Проба на видавлювання (рис. 22) — для визначення здатності металу до холодного штампування та витягування тонкого листового матеріалу. Полягає у _________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Характеристикою пластичності металу є __________________________________________

Рис. 22. Випробовування на видавлювання:
1 — лист; h — міра здатності матеріалу до витягу

Проба на навивання дроту діаметром d ≤ 6 мм. Випробовування полягає у навиванні 5—6 щільно прилеглих по гвинтовій лінії витків на циліндр заданого діаметра. Здійснюється тільки в холодному стані. Дріт після навивань не повинен мати пошкоджень.

Проба на іскру використовується при необхідності визначення марки сталі за відсутністю спеціального обладнання та маркування.

Рис. 23. Технологічні проби:
а — згинання; б — перегинання; в — осаджування; г — навивання; д — видавлювання; е — проба сталі на іскру

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Випробовування на твердість.	\|	МАКРОСТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ МЕТАЛІВ ТА СПЛАВІВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.056 сек.