Усні й письмові прийоми додавання та віднімання, що вивчаються в 1-4 класах, відмінності між ними.

Лекція 7. (2 год.)

Тема: Методика формування усних прийомів табличного додавання та віднімання у концентрах десяток і другий десяток.

ПЛАН

Усні й письмові прийоми додавання та віднімання, що вивчаються в 1-4 класах, відмінності між ними.

Особливості поетапного формування обчислювальних навичок.

Методика формування усних прийомів табличного додавання та віднімання в концентнрах “десяток” та “другий десяток”.

Властивості дій додавання та віднімання.

Література:

. Богданович М., Козак М., Король Я. Методика викладання математики в початкових класах. - К.: А.С.К., 2007. - 345 с.

Жаркова В. Розвиток логічного мислення молодших школярів на уроках математики // ПШ. – 2010. - № 7. – С. 7-10.
Комар О. Інтерактивні методи як інноваційна діяльність сучасного вчителя початкової школи // ПШ. – 2010. - № 7. – С. 47-50.
Мельниченко І. Дидактичні ігри та цікаві завдання з математики за комплексною програмою «Росток» // ПШ. – 2011. - № 4. – С. 16-19.
Назаренко Н. Диференціація самостійної роботи учнів на уроках математики // ПШ. – 2011. - № 6. – С. 15-19.
Положенцева О. Впровадження креативних освітніх технологій у практику початкової школи // ПШ. – 2011. - № 7. – С. 30-33.
Савченко О. Дидактико-методичні вимоги до організації контрольно-оцінювальної діяльності вчителя // ПШ. – 2011. - № 2. – С. 7-12.
Савченко О. Розвиток змісту початкової освіти в умовах Державного суверенітету України // ПШ. – 2011. - № 8. – С. 25-29.
Скворцова С. Методика формування у молодших школярів поняття про арифметичні дії додавання та віднімання // ПШ. – 2011. - № 3. – С. 15-18.
Скворцова С. Обчислювальні навички як складова предметно-математичної компетентності молодшого школяра // ПШ. – 2011. - № 8. – С. 48-51.

10. Веремійчик І. Інтегровані уроки як спосіб реалізації міжпредметних зв’язків. // ПШ.- 2012. -№ 1.- С. 15-18.

11. Большакова І. Розвиток логічної культури вчителя початкової школи у межах внутрішкільної методичної роботи. // ПШ.- 2012. -№ 1.- С. 34-35.

12. Кисільова-Біла В. Логічна складова математичної компетентності молодшого школяра. // ПШ.- 2012. -№ 2.- С. 11-16.

13. Бабаніна І. Урок-подорож з математики та трудового навчання з елементами гри. // ПШ.- 2012. -№ 2.- С. 28-30.

14. Математика. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи. //ПШ.- 2012. -№ 3.- С. 22-29.

15. Скоробеха Л. Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках математики, 2 клас. // ПШ.- 2012. -№ 3.- С. 42-45.

16. Особливості навчально-виховного процесу у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2012-2013 навчальному році. // ПШ.- 2012. -№ 7.- С. 1-22.

17. Логачевська Т., Слісаренко Т. Виконання домашніх завдань з математики в групі продовженого дня. // ПШ.- 2012. -№ 7.- С. 51-56.

Ключові слова:арифметична дія, усні випадки додавання, віднімання, властивості дій.

Усні й письмові прийоми додавання та віднімання, що вивчаються в 1-4 класах, відмінності між ними.

Арифметика натуральних чисел – основний зміст курсу математики у початкових класах. Аналізуючи програму з математики, ми бачимо, що на вивчення нумерації відводиться майже 20 % навчального часу, на арифметичні дії – майже 63 %, з них на опрацювання табличних випадків – 26 %. Вчитель має сформувати в учнів уявлення про натуральне число й десяткову систему числення, домогтися засвоєння змісту і прийомів виконання арифметичних дій, виробити міцні обчислювальні навички.

Робота над нумерацією і арифметичними діями будується у початковому курсі концентрично. У межах першого і другого десятків вивчаються лише дії додавання та віднімання, а в межах решти концентрів – усі арифметичні дії.

Під час опанування арифметичних дій школярі засвоюють напам’ять таблиці арифметичних дій, набувають навичок усного виконання нескладних обчислень у межах 100 і 1000, виконують письмово арифметичні дії над багатоцифровими числами. Використовуючи правила порядку виконання дій та властивостей арифметичних дій, учні мають вміти знаходити значення числових виразів.

У результаті всієї роботи учні повинні засвоїти як передбачені програмою питання теоретичного характеру, так і використовувати їх на практиці, зокрема, при усних та письмових обчисленнях.

Прийоми як письмових, так і усних обчислень, грунтуються на знанні нумерації, конкретного змісту і властивостей арифметичних дій, зв’язку між результатами та компонентами дій, а також на знанні зміни результатів дій залежно від зміни одного з компонентів.

Проте між прийомами усних та письмових обчислень є істотні відмінності:

1) усні обчислення виконують починаючи з одиниць вищого розряду, а письмові – з нижчого (винятком є ділення);

2) проміжні результати під час усних обчислень зберігають у пам’яті, а під час письмових – відразу записують;

3) прийоми усних обчислень для тієї самої дії, над парою чисел можуть бути різні залежно від особливостей прикладу і тієї властивості, яку використовують, а письмові обчислення виконують за окресленим правилом, прийнятим для кожної арифметичної дії;

4) розв’язування під час усних обчислень записують у рядок (якщо це потрібно), а в письмових обчисленнях – стовпчиком;

5) усні обчислення виконують над числами в межах 100 і над багатоцифровими числами, якщо обчислення над ними зводиться до випадків в межах 100, а письмово виконують дії над багатоцифровими числами числами тоді, коли усно обчислити важко.

Дуже важливо чітко уявляти систему роботи над арифметичним матеріалом у початкових класах, розуміти значення та місце елементів теорії, щоб не допускати методичних помилок при формуванні обчислень у дітей.

Як уже зазначалося, матеріал з нумерації і арифметичних дій вивчають концентрами.

Тему “Десяток” виділяють в окремий концентр тому, що нумерація і арифметичні дії у межах 10 мають певні особливості. Десять – основа десяткової системи числення. Для позначення кожного з чисел першого десятка в усній мові застосовують окреме слово, а на письмі – окремий знак. Виділення концентра доцільне ще й тому, що невеликі числа створюють сприятливі умови для розкриття певних математичних понять.

Виходячи з досвіду дітей, а також використовуючи практичні дії з предметами, можна сформувати такі поняття, як натуральне число, рівність та нерівність чисел, дії додавання, віднімання. Лічба в межах 10 – це основа опанування лічби взагалі. Назви і позначення чисел є вихідними для найменування та позначення будь-яких багатоцифрових чисел. Арифметичні дії в межах 10 утворюють основу виконання усних та письмових обчислень за межами першого десятка.

Навички додавання і віднімання в межах 10 слід довести до автоматизму, тобто кінцевим результатом розгляду прийомів обчислень і виконання відповідної системи вправ має стати міцне (“не все життя”) засвоєння дітьми усіх табличних випадків додавання і віднімання напам’ять. Це – необхідна умова для продовження роботи над обчислювальними прийомами у наступних концентрах.

Після вивчення арифметичних дій додавання та віднімання в межах 10, розглядають питання, пов’язані з нумерацією другого десятка.

У межах 20 вивчають табличні випадки додавання та віднімання з переходом через десяток. Засвоєння таблиць має бути доведено до автоматизму. Тому вивчають не тільки прийоми виконання дій, а й таблиці додавання і віднімання кожного числа. Основними обчислювальними прийомами є додавання і віднімання числа частинами.

Під час розгляду концентру “Сотня” учні ознайомлюються з новою лічильною одиницею – десятком і з найважливішим поняттям десяткової системи – поняттям розряду. Засвоєння принципів утворення, називання і записування двоцифрових чисел – основа для засвоєння усної і письмової нумерації чисел за межами сотні.

Вивчаючи арифметичні дії над числами в межах 100, учні опановують основні прийоми усних обчислень і водночас засвоюють властивості арифметичних дій, які лежать в їх основі. Отже, це важливий ступінь у формуванні в дітей знань про арифметичні дії і обчислювальні навики. Тут учні засвоюють напам’ять таблицю додавання. Знання цієї таблиці дає можливість швидко виконувати відповідні випадки оберненої дії – віднімання. Міцне засвоєння таблиці додавання – це база для опанування не лише усних, а й письмових обчислень з багатоцифровими числами.

У концентрі “Сотня” вводяться прийоми письмового додавання та віднімання при вивченні дій над двоцифровими числами.

Вивчаючи тему “Тисяча”, учні закінчують вивчення нумерації чисел першого класу – класу одиниць.

У межах 1000 приділяється належна увага як усним так і письмовим способам додавання і віднімання. При вивченні усних прийомів розглядаються випадки дій, які зводяться до дій в межах 100. Ці прийоми розкривають, виходячи з теорії арифметичних дій (властивості, взаємозв’язок прямих і обернених дій).

Вивчення письмових прийомів додавання і віднімання у концентрі “Тисяча” має дуже велике значення, так як вони сприяють: закріпленню і остаточному відпрацюванню знань напам’ять табличних випадків додавання і віднімання; знань нумерації в межах тисячі, а отже, і активному засвоєнню особливостей десяткової системи числення; успішному оволодіванню числами.

Тема “Багатоцифрові числа” – заключна і дуже відповідальна тема всього курсу початкового навчання.

Арифметичні дії над багатоцифровими числами виконують з використанням як усних, так і письмових прийомів обчислення. Оскільки учні вже ознайомлені з додаванням і відніманням трицифрових чисел, то ознайомлення з діями в межах мільйона здійснюється за допомогою прямого переносу. При формуванні навичок виконання дій значну увагу слід приділити перевірці правильності обчислення застосуванням оберненої дії.

Додавання і віднімання іменованих чисел розглядаються поряд з вправами на перетворення іменованих чисел. Слід показати учням і спосіб виконання дій без перетворення складених іменованих чисел.

Вироблення свідомих і міцних навичок письмових обчислень – одне з основних завдань вивчення дій над багатоцифровими числами.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зміст дії ділення .	\|	Особливості поетапного формування обчислювальних навичок.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.