Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Визначення необхідного повітрообміну, тобто такої кількості подаваного повітря в приміщення, при якому буде забезпечене дотримання санітарних норм

Порядок проектування вентиляції

Визначення кількості шкідливості, що виділяється у виробничому приміщенні

Кількість шкідливості визначають як по експериментальним вимірюванням, так і за допомогою відомих методик [1, 2, 3].

У залежності від виду шкідливості застосовуються різні методики. Для приклада розглянемо методики розрахунків кількості тепла і шкідливих речовин.

При виділенні тепла від зовнішньої поверхонь устаткування

(1.1)

де Q – кількість тепла, що виділяється в приміщенні, Дж/с;

a – коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2×К);

Fт – площа поверхні устаткування, що віддає тепло, м2;

tз – зовнішня температура стінки устаткування, ˚C;

tо – температура навколишнього повітря, ˚С.

При випарі шкідливих речовин з відкритих поверхонь

G = W×Fи, кг/с (1.2)

де G – маса шкідливих речовин, що виділяються в приміщенні, кг/с;

W – інтенсивність випару речовин з поверхні, кг/(с×м2);

Fи – площа випару, м2.

Визначення необхідного повітрообміну, тобто такої кількості подаваного повітря в приміщення, при якому буде забезпечене дотримання санітарних норм

Розглянемо кілька варіантів розрахунку.

2.1 Розрахунок необхідного повітрообміну по кількості шкідливих речовин, які виділяються у виробничому приміщенні.

Рисунок 1.1 – Схема повітрообміну у приміщеннях

При виділенні шкідливих речовин у виробничому приміщенні визначають необхідний повітрообмін виходячи з рівності маси шкідливих речовин у приміщенні й у повітрі, що виводиться з приміщення (рисунок 1.1). Цю умову можна представити у виді матеріального балансу

G + L×qпр = L×qв, (1.3)

де G – маса шкідливих речовин, що виділяються в приміщенні, мг/год;

L – необхідний повітрообмін, м3/год;

qпр, – концентрація шкідливих речовин у припливному повітрі, мг/м3;

qв, – концентрація шкідливих речовин у повітрі, що виводиться з приміщення, мг/м3.

Тоді

м3/год (1.4)

Для забезпечення санітарних норм у приміщенні приймають

qв = qГПК,

де qГПК – гранично-припустима концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони (за ГОСТ 12.1.005-88), мг/ м3.

Тому

м3/год (1.5)

Якщо зовнішнє повітря не містить шкідливості, то

м3/год (1.6)

Якщо в приміщенні виділяються декілька не односпрямованої дії шкідливі речовини, то визначають необхідний повітрообмін для кожної речовини окремо, а подальший розрахунок системи вентиляції ведуть для найбільшої величини з ряду отриманих значень необхідного повітрообміну.

Якщо в приміщенні виділяються декілька шкідливих речовин односпрямованої дії, то визначають необхідний повітрообмін для кожної речовини окремо, а подальший розрахунок системи вентиляції ведуть по їх сумі.

2.2 Розрахунок необхідного повітрообміну по кількості тепла, яке виділяється у виробничому приміщенні.

При виділенні тепла у виробничому приміщенні визначають необхідний повітрообмін виходячи з рівності виділюваного тепла в приміщенні і що виводиться вентиляцією (рисунок 1.1).

Цю умову можна представити у виді теплового балансу

c×m×tпр + Qн = c×m×tв, (1.7)

де c – теплоємність повітря, кДж/(кг×К);

m – маса повітря, подаваного в приміщення, кг/год;

Qн – надлишкова кількість тепла, тобто різниця між його приходом і відходом, кДж/год;

tпр і tв – відповідно температура припливного повітря і повітря, що виводиться з приміщення, ˚С.

Вирішуючи рівняння, одержимо

кг/год (1.8)

З урахуванням співвідношення між масою повітря й об'ємом

кг/м3

одержимо

м3/год (1.9)

де rп – щільність припливного повітря, кг/м3.

У зв'язку з тим, що загальнообмінна вентиляція повинна забезпечити припустиму температуру повітря на робочі місця, то

tв = tр.з. + Dt×(H – 2), (1.10)

де tр.з. – припустима температура повітря в робочій зоні відповідно до ГОСТ 12.1.005-88, ˚C;

H – висота виробничого приміщення, м;

Δt – температурний градієнт по висоті приміщення, ˚C/м ;

2 – висота робочої зони, м.

Звичайно приймають Dt = 2–5 ˚C/м.

2.3 Розрахунок необхідного повітрообміну по кількості пари води, яка виділяється у виробничому приміщенні.

Якщо в приміщенні виділяються пари води, то необхідний повітрообмін для їхнього виведення можна визначити по формулі

, м3/год (1.11)

де Gвп – маса пари води, що виділяється в приміщенні, г/год;

dв і dпр – відповідно вологовміст припливного повітря і повітря, що виводиться з приміщення, г/кг.

2.4 Розрахунок вентиляції по кратності повітрообміну

Цей метод розрахунку застосовують для орієнтованих розрахунків, коли невідомі види і кількість шкідливих речовин, що виділяються у приміщеннях.

Кратність повітрообміну показує, скільки разів у годину міняється повітря в приміщенні і дорівнює відношенню витрати повітря на вентиляцію до об'єму цього приміщення.

K = L/V, 1/год (1.12)

де L – витрати повітря на вентиляцію (необхідний повітрообмін), м3/год;

V – об'єм виробничого приміщення, м3.

Нормами вентиляції встановлена кратність повітрообміну для всіх побутових приміщень, а також для приміщень допоміжного і виробничого призначення K = 1 – 10. Для вибухонебезпечних приміщень K ³ 6.

При заданій кратності повітрообміну необхідний повітрообмін дорівнює

L = K×V, м3/год (1.13)

2.5 Розрахунок необхідного повітрообміну для приміщень, у яких неможливо організувати природне провітрювання.

Якщо неможливо у виробничому приміщенні організувати природне провітрювання (наприклад, пост керування в сталеплавильному цеху), то згідно ДНАОП 0.03-3.01-71 у даному приміщенні необхідно забезпечити повітрообмін не менш 60 м3/год на одного працюючого.

Необхідний повітрообмін для даного типу приміщень можна визначити по формулі

L = 60×N, м3/год (1.14)

де N – число працюючих у даному приміщенні.

Варто звернути увагу на те, що відповідно до ДНАОП 0.03-3.01-71 при розрахунку вентиляції виробничих приміщень із значними виділеннями шкідливих речовин і тепла необхідний повітрообмін варто визначати тільки по кількості цих виділень (по формулам 1.5, 1.6, 1.9, 1.11), а для постів керування – по формулі 1.14. Перевіряють отримані значення повітрообміну по кратності (по формулі 1.12). Якщо розрахункове значення кратності менше необхідного по нормах, то в розрахунок приймають необхідне значення кратності, а необхідний повітрообмін визначають по формулі 1.13, який подалі використовується для розрахунку системи вентиляції (повітроводів, вентиляторів, фільтрів та тощо).




Переглядів: 1298

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Додаткові літературні джерела | Вибір типу вентиляції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.