Будівельні властивості металургійних шлаків

За зерновим складом доменні й сталеплавильні шлаки, що не розпадаються, можуть бути віднесені до великоуламкових грунтів, у яких зміст піщаних і пилуватих часток досягає 8 - 35 %.

Щільність шлаків у штуфі залежить від їхньої структури: у пористих доменних шлаків вона складає 1,5-1,6, у щільних сталеплавильних – 3,2–3,6 г/см³, щільність у насипному стані 1,7-2,1 г/см³, тобто вона вище, ніж у природних порід. Для них характерна також значна міцність на стиск і висока стійкість у насипу (кут внутрішнього тертя складає 48-51°).

Насипи зі шлаків добре проникні: коефіцієнт фільтрації шлаків з малим вмістом піщаних і пилуватих часток (d₁₇>2мм) досягає 1-20 см/c, у шлаків з високим змістом дрібних часток (d₁₇<2 мм) він змінюється в діапазоні n·10^-2–n·10^-3 см/c.

Оцінка стійкості шлаків до механічної суфозії показує, що критична швидкість фільтраційного потоку в споруді може виникнути при градієнтах напору, що в кілька разів перевищують ті, які реально спостерігаються в спорудах.

При використанні шлаків у будівництві й проектуванні споруд з шлакових матеріалів, щоб уникнути аварій, обов'язково повинна враховуватися їхня здатність до розпаду і зміни в часі зернового складу, пористості і, відповідно, коефіцієнта фільтрації, можливі об'ємні зміни.

При хімічному вивітрюванні шлакових мінералів, у тому числі сульфідів і нітридів, у водному середовищі відбувається різке підвищення рН, з'являються такі сполуки, як сірководень, нітрити, нітрати, можливо, аміак, деякі метали, вміст яких у водному середовищі лімітується екологічними нормативами.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мінералогічний склад	\|	Паливні золи і шлаки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.