Соціально-економічні та політичні передумови утворення Давньоруської держави. «Норманська», антинорманська, пантюркістська теорії походження Київської Русі.

Існують 2 точки зору на утворення Київської Русі: норманська теорія і теорія природничо-історичного утворення.

1) Норманська теорія про несамостійний розвиток державності (засновники — німецькі вчені Байер і Міллер, запрошені в 18 ст. Катериною II для роботи у Російській Академії наук) спирається на: а) «Повість временних літ» — основне джерело того часу, написане київським ченцем Нестором на поч. 12 ст., де переказується легенда про запрошення слов'янськими племенами в ролі князів 3-х братів на чолі з Рюриком (Синеус, Трувор), варягів (вікінгів, норманів) за походженням; б) першими правителями Київської Русі були нормани-князі Рюрик, Олег; в) у творах римських істориків та інших неславя’нских літописах говориться про дикість і відсталість східно-слов'янських племен, що свідчить нібито про їхню нездатність без помочі ззовні заснувати таку могутню державу, як Київська Русь.

2) Теорія природного історичного процесу утворення класів і держави у східних слов'ян:

а) для цього існували всі необхідні економічні передумови: достатньо високий розвиток виробничих сил (археологами знайдені залізні знаряддя праці, доведене відокремлення ремесла від с/г та інше, що говорить про майнову диференціацію, від якої один крок до утворення класів і держави); численні успішні військові походи слов'ян прискорювали процес класоутворення; захоплення старійшинами общинних земель говорить про початок формування феодальних відношень і т.і.;

б) археологічні розкопки вказують, що кількість поховань воїнів-норманів мізерно мала в порівнянні зі знайденими похованнями українських воїнів;

в) у літописах наступних сторіч нормани не згадуються, тому можна зробити висновок, що їхня кількість була малою і вони швидко злилися з корінним населенням — ослов'янилися;

г) порівняльний аналіз залишків озброєнь норманів і слов'ян говорить про приблизно однаковий рівень розвитки продуктивних сил; д) у літописах прямо говориться, що ще до приходу варягів у Києві правив перший князь — слов'янин Кий (кін. 7 ст.); франкські «Бертинські анали» вперше згадують про державу східних слов'ян (поч. 9 в.), коли в 838 р. до візантійського імператора явилися посли, які підтверджували, що «їхній народ звуть Росс і післаніі вони царем, називаним Хаканом, заради дружби».

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні гіпотези етногенезу слов'ян.	\|	Перші київські князі (Аскольд, Олег, Ігор, княгиня Ольга, Святослав), їх внутрішня та зовнішня політика.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.