• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні воєнні дії національно-визвольної війни 1648- 1654 рр., їх наслідки.

Визвольна війна 1648-1654 рр. була підготовлена всім ходом істо­ричного розвитку України. Козацьке і польське війська просувалися назустріч одне одному. Першою на шляху козацького війська була добре укріплена фортеця Кодак. Не маючи необхідної для штурму артилерії, Б. Хмельницький залишає її в тилу, продовжуючи похід. Водночас він направляє Івана Ганжу до реєстрових козаків. У результаті переговорів реєстрові козаки перейшли на бік повстанців.

Перша велика битва між польським військом під командуванням М. Калиновського і М. Потоцького, яке налічувало понад 20 тис. чол., і українськими козаками відбулася наприкінці квітня — на по­чатку травня 1648 р. під Жовтими Водами. Поляки відступили, залишивши зручні позиції під Корсунем.

Перші перемоги козацьких військ сколихнули все населення Ук­раїни. До середини літа 1648 р. були звільнені Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства. Народні виступи розросталися на Волині та західноукраїнських землях. У цей час вмирає польський король Владислав IV.

Упродовж літа Б. Хмельницький перебував зі своїм табором під Білою Церквою. Основні зусилля Б. Хмельницький спрямував на створення дисциплінованої, добре організованої армії.

Поляки, щоб виграти час, почали переговори з Б. Хмельницьким, що дало їм можливість мобілізувати 32 тис. шляхти і 8 тис. німецьких найманців. На чолі нової польської армії стояли Д. Заславський. Воюючі армії 23 вересня 1648 р. зустрілися під Пилявцями, де відбулася гран­діозна битва, в якій поляки зазнали нищівної поразки. Через небажання Б. Хмельницького зруйнувати пре­красне місто Львів і завдяки величезному викупу в 200 тис. злотих на ко­ристь Тугай-бея облогу було знято.

На початку листопада 1648 р. козацьке військо підійшло до добре укріпленої польської фортеці Замостя. Посольство ново­го польського короля, який запропонував перемир'я. Б. Хмельниць­кий визнав своє підданство і віддав наказ військам повертатися в Наддніпрянщину.

До Переяслава для переговорів 19 лютого 1649 р. прибули польські урядові представники на чолі з А. Кисілем. Б. Хмель­ницькому передали від нового короля гетьманську булаву і червону корогву з білим орлом; було вирішено відкласти складання реєстру Війська Запорозь­кого до весни. Під час переговорів Б. Хмель­ницький твердо заявив, що його мета — звільнити український народ від гноблення Речі Посполитої і що майбутній кордон між Річчю По­сполитою й Україною повинен визначатися по річці Віслі.

З Москви в Україну 16 березня 1649 р. прибуло перше офіційне ро­сійське посольство на чолі з Г. Унковським. Після закінчення пе­реговорів до Москви з російським посольством для продовження ук­раїнсько-російських відносин направили чигиринського полковника Ф. Вешняка.

У той самий час король Ян II Казимир, відклавши на кілька міся­ців переговори, зібрав нову армію і 28 липня вирушив у похід проти українських козаків. Він видав універсал, яким позбавляв Б. Хмельниць­кого гетьманства, на його місце призначив С. Забуського, а за голо­ву Б. Хмельницького встановив винагороду 10 тис. злотих.

Наприкінці липня козацькі загони оточили 15-тисячне військо Я. Вишневецького у Збаражі. На допомогу їм поспішили основні сили Казимира. Іслам-Гірей, підкуплений поляками, відвів своє військо і поставив пе­ред Б. Хмельницьким вимогу укласти угоду з польським королем. Український гетьман змушений був піти на переговори з поляками.

Відбулися переговори, у результаті яких був підписаний Зборівський договір. По-перше, встановлювався 40-ти-сячний козацький реєстр. По-друге, Київське, Брацлавське і Черні­гівське воєводства перейшли у відання гетьманської адміністрації; польському війську і євреям заборонялося перебувати на цій тери­торії; урядові посади дозволялося обіймати лише козацькій старшині та православній шляхті. По-третє, ліквідувалась унія (це питання ма­ло бути розглянуте на найближчому сеймі), а православний митро­полит діставав право на місце в сенаті. По-четверте, усім повстанцям було оголошено амністію.

У руках полковників зосереджувалася військова, адмініст­ративна, судова і фінансова влада. Під час бойових дій кількість пол­ків народної армії збільшувалася до 36, від битви до битви підвищу­валась і їхня військова майстерність.

Проте після Зборівського договору не всі верстви населення діста­ли відповідні права і свободи. Тяжким залишалося економічне стано­вище України. Багато рядових козаків і селян змушені були поверну­тися до маєтків своїх панів і працювати на них. Крім того, татари знову почали захоплювати і продавати на ринках українських лю­дей. Через це у багатьох районах України почало проявлятися невдо­волення, а на початку 1650 р. в Запоріжжі навіть спалахнув озброє­ний виступ проти гетьманської адміністрації, який незабаром приду­шив Б. Хмельницький.

Умовами Зборівського договору не була задоволена і польська шляхта, яка вважала, що пішла на надто великі поступки козакам і прагнула "вогнем і мечем" втихомирити козаків. Таким чином, Зборівський мир не міг бути тривалим.

Переглядів: 1566