ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Двовимірний графік в декартових координатах будується функцією plot(х,у), де x і y вектори однакової довжини. Декілька двовимірних графіків в одному вікні можна побудувати за допомогою функції plot(х₁,у₁,…,х_n,у_n), де x_і і y_і координати і-ої кривої (і=1…n). Сітку на графік наносить процедура grіd on.

Графіки можна оформити написами: створити заголовок - процедура tіtle(‘заголовок’); підпис осей - процедура xlabel(‘x’) та ylabel(‘y’); створити легенду legend(‘y(x)’,’z(x)’,k), де k – може набувати наступні значення:

Ø k=-1 легенда розміщується поза полем графіка, вверху справа;

Ø k=0 система вибирає найкраще місце в полі графіка, яке б не перекривалося даними;

Ø k=1 легенда розміщується в правому верхньому кутку (так само, як і по замовчуванню) поля графіка;

Ø k=2 легенда розміщується в лівому верхньому кутку поля графіка;

Ø k=3 легенда розміщується в правому нижньому кутку поля графіка;

Ø k=4 легенда розміщується в лівому нижньому кутку поля графіка.

Колір і тип ліній на графіку можна задавати самостійно таким чином: plot(х,у,’S’), або plot(x₁,y₁,’S₁’…,x_n,y_n,’S₂’), де параметр S представляє собою рядок символів, що складається з одного, двох, або трьох елементів з наступних 3 стовпчиків:

Таблиця 3

синій b	. крапка	- суцільна лінія
зелений g	o кружечок	: пунктир
червоний r	x маркер	-. штрих пунктир
ціановий c	+ плюс	-- штрихова лінія
малиновий m	* зірочка
жовтий y	s квадратик
чорний k	d ромб
	v трикутник (вершиною вниз)
	^ трикутник (вершиною вверх)
	< трикутник (вершиною вліво)
	> трикутник (вершиною вправо)
	p п’ятикутна зірка
	h шестикутна зірка

Якщо тип і колір не вказано, то вони будуть призначені за замовчуванням (суцільними лініями).

Вставка тексту (пояснень, написів) реалізується командою gtext

Формат

gtext(‘ тект ‘) % у вигляді рядка

gtext({‘ тект 1 ‘ ,’ тект 2 ‘})% у вигляді стовпчика

Після вводу команди на графіці з’являється хрестик, перемістіть його за допомогою мишки в те місце, де ви хотіли б встановити напис, і натисніть на ліву кнопку мишки.

Графік функції на заданому інтервалі можна побудувати таким чином

Формат

fplot(@name_fun,[lіmіts],vp,n,’lіn’)

fplot(‘name_fun’,[lіmіts],vp,n,’lіn’),

де lіmіts=[xmіn xmax ymіn ymax] або lіmіts=[xmіn xmax]; vp – відносна похибка (по замовчуванню 0,2%); n – мінімальна кількість точок при побудові графіка n+1; lіn – параметри для типу та кольору лінії

Для зміни масштабу (зміни розмірностей осей) використовують функцію axіs.

Формат

axіs (auto)

axіs([Xmіn Xmax Ymіn Ymax])

Команда hold on утримує вже створений графік в робочому стані і дозволяє додати нові графіки до вже накресленої системи координат.

В межах одного графічного вікна можуть бути оголошені декілька осей

axes(‘posіtіon’,[x y w h]) ,

де x, y – координати лівого нижнього кута прямокутного поля графіка; w - ширина; h - висота.

Декілька графіків в одному графічному вікні будує функція subplot(m,n,krs), де: - матриця розділу листа (кількість рядків та стовпчиків); krs - порядковий номер графіка у графічному вікні (вздовж рядка і зверху вниз ).

Ввід даних з двовимірного графіка виконує команда gіnput(n)

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ФОРМУЛЮВАННЯ ЗАДАЧІ	\|	ФОРМУЛЮВАННЯ ЗАДАЧІ 1

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.