• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розрахунок виробничої програми по ТО автомобілів

Визначення кількості різних видів ТО проводиться по середньодобовому пробігу, що планується, а нормативи періодичності ТО, ПР і трудомісткості пересувного складу наведені в додатках 6 і 7.

При цьому слід враховувати:

- нормативи трудомісткості ТО-1 і ТО-2 не включають трудомісткість ЩТО;

- нормативи не враховують трудових витрат на допоміжні роботи по гаражу, які встановлюються в розмірі 25…30% від сумарної трудомісткості ТО і ПР.

В склад допоміжних робіт входять обслуговування і ремонт обладнання і інструменту, транспортні і допоміжні роботи, пов’язані з обслуговуванням і ремонтом пересувного складу, перегін автомобілів в гаражі, приймання і видача матеріальних цінностей, прибирання виробничих і службових приміщень.

З врахуванням дійсних умов експлуатації призводиться корегування періодичності технічного обслуговування, трудомісткості технічного обслуговування і поточного ремонту.

Корегування нормативних даних призводиться з використанням коефіцієнтів, які враховують умови експлуатації (к₁), тип і модифікацію транспортних засобів (к₂), природнокліматичних умов (к₃), пробіг транспортних засобів з початку експлуатації (к₄) і розмір автотранспортних підприємств (к₅).

При визначенні періодичності технічних обслуговувань коефіцієнт корегування

К_Р1 = К₁ (2.8)

При визначенні трудомісткості технічних обслуговувань коефіцієнт корегування

К_Р2 = К₂ * К₅ (2.9)

При визначенні трудомісткості поточного ремонту коефіцієнт корегування

К_Р3 =К₁ * К₂ * К₃ * К₄ * К₅ (2.10)

Значення коефіцієнтів К₁ , К₂ , К₃ , К₄ , К₅ приведено в е пр. 2.6 – 2.9.

Таблиця 2.6

Значення коефіцієнту корегування К₁ , який враховує категорію умов експлуатації

Таблиця 2.7

Значення коефіцієнту корегування К₂, який враховує тип і модифікацію пересувного составу

Значення коефіцієнту корегування К₃, який враховує природнокліматичні умови експлуатації приймаємо рівним К₃ = 1.

Таблиця 2.8

Значення коефіцієнту корегування К₄, який враховує пробіг

транспортних засобів з початку експлуатації

Продовження табл. 2.8

Таблиця 2.9

Значення коефіцієнту корегування К₅, який враховує розміри автотранспортних підприємств

Для конкретних умов нормативна періодичність технічних обслуговувань, норми пробігу до капітального ремонту, а також нормативи трудомісткості технічного обслуговування і поточного ремонту повинні бути скореговані з виразів:

Періодичність технічних обслуговувань:

L_ТО-2 = К_Р1 * LН_ТО-2 (2.11)

L_ТО-1 = К_Р1 * LН_ТО-1 (2.12)

де L_ТО-2 , L_ТО-1 – відповідно нормальний пробіг до ТО-2 і ТО-1 після корегування;

LН_ТО-2 , LН_ТО-1 - відповідно пробіг до ТО-2 і ТО-1 до корегування.

Трудомісткість технічних обслуговувань:

ЗТ_ТО-2 = К_Р2 * ЗТН_ТО-2 ; (2.13)

ЗТ_ТО-1 = К_Р2 * ЗТН_ТО-1 ; (2.14)

ЗТ_ЩТО = К_Р2 * ЗТ_ЩТО , (2.15)

де ЗТ_ТО-2 , ЗТ_ТО-1 , ЗТ_ЩТО – відповідно трудомісткість одного ТО-2, ТО-1 і ЩТО після корегування;

ЗТН_ТО-2 , ЗТН_ТО-1 , ЗТ_ЩТО – відповідно трудомісткість одного ТО-2, ТО-1 і ЩТО до корегування (приймається з табл. 2.6)

Результати розрахунків по корегуванню нормативних даних треба звести в табл. 2.10.

Таблиця 2.10

Відкориговані значення вихідних даних

Продовження табл. 2.10

З урахуванням результатів корегування нормативних даних необхідно визначити кількість ТО і капітальних ремонтів по марках на один автомобіль або автопоїзд за цикл, тобто за пробіг до капітального ремонту з виразів:

кількість капітальних ремонтів п_кр = 1;

кількість ТО-2 п_ТО-2 = ; (2.16)

кількість ТО-1 п_ТО-1 = ; (2.17)

кількість ЩТО п_ЩТО = , (2.18)

де - середньодобовий пробіг транспортного засобу, км (для розрахунків приймаємо його для бортових автомобілів ГАЗ, ЗІЛ і КамАЗ – 160 км, для автомобілів-самоскидів – 170 км, для автопоїздів – 130 км).

Визначити кількість ТО і капітальних ремонтів на період, що планується, по марках транспортних засобів.

Так як пробіг транспортних засобів за рік відрізняється від пробігу за цикл, то необхідно виконати перерахунок отриманих за формулами (2.16 – 2.18) значень. Перерахунок виконується з використанням коефіцієнту переходу від циклу до року, який визначається для всіх типів транспортних засобів, що маються у гаражі, з виразу:

, (2.19)

де L_р – річний пробіг транспортного засобу, що планується, км (табл. 1.3).

Річний пробіг визначаємо по формулі:

L_р = L_сд * Д_р , км (2.20)

де L_сд – середньодобовий пробіг, км (табл. 1.3);

Д_р – кількість робочих днів в році, приймаємо Д_р = 253.

Річна кількість капітальних ремонтів і технічних обслуговувань на один списків автомобіль (автопоїзд) буде рівною:

п_{р КР} = п_КР * ; (2.21)

п_{р ТО-2} = п_ТО-2 * ; (2.22)

п_{р ТО-1} = п_ТО-1 * ; (2.23)

п_{р ЩТО} = п_ЩТО * , (2.24)

де п_{р КР} , п_{р ТО-2} , п_{р ТО-1} , п_{р ЩТО} – відповідно річна кількість капітальних ремонтів, ТО-2, ТО-1 і ЩТО на один транспортний засіб.

Кількість сезонних технічних обслуговувань на один автомобіль (автопоїзд) за рік дорівнює двом.

Річна кількість капітальних ремонтів і технічних обслуговувань на парк автомобілів одної марки в рік складає:

; (2.25)

; (2.26)

; (2.27)

; (2.28)

; (2.29)

де , , , , - відповідно сумарна річна кількість капітальних ремонтів і ТО на парк транспортних засобів однієї марки;

к_і – спискова кількість автомобілів (автопоїздів) одної марки, шт. (табл. 1.3)

Визначити добову програму робіт по технічному обслуговуванню.

Добову програму по кожному виду технічного обслуговування визначають з виразу:

, (2.30)

де - добова кількість технічних обслуговувань по кожному виду;

(п_ДТО-2; п_ДТО-1; п_ЩТО) для автомобілів одної марки;

- річна кількість технічних обслуговувань і-го виду ( ; ; );

Д_рРДі – кількість робочих днів в році дільниці (зони), яка виконує і-й вид ТО (рекомендується приймати для зон ТО-2, То-1, ЩТО кількість робочих днів в році 253).

Результати розрахунку програми робіт по технічному обслуговуванню і ремонту звести в табл. 2.11.

Таблиця 2.11

Розрахункова кількість технічних обслуговувань і капітальних ремонтів

Продовження табл. 2.11

Продовження табл. 2.11

Визначити річну трудомісткість робіт по технічному обслуговуванню і ремонту, а також число робочих для виконання ТО і ПР.

Річна трудомісткість робіт по ТО визначається з виразу:

, (2.31)

де - річна трудомісткість робіт по і-му технічному обслуговуванню для транспортних засобів одної марки, чол.-год.

Трудомісткість робіт по поточному ремонту для транспортних засобів одної марки визначається з виразу:

, (2.32)

де - річна трудомісткість робіт по поточному ремонту для транспортного засобу одної марки, чол.-год.

Число робочих, яке необхідно для виконання робіт по ТО і ПР визначається з виразу:

, (2.33)

де , , - відповідно сумарна трудомісткість (по всьому парку) технічного обслуговування, поточного ремонту і робіт по самообслуговуванню:

Ф – фонд робочого часу виконувача (приймається рівним 1860-1900 год.).

Число робочих, яке необхідно для виконання окремих видів ТО і ремонту, визначається аналогічним образом.

При визначенні числа ремонтних робочих треба враховувати такі вимоги:

1. Нормативи трудомісткості ЩТО включають як прибирально-мийні роботи, які виконуються звичайно робочим зони ТО, так і контрольно-заправні, які виконуються водієм. Об’єм прибирально-мийних робіт складає 50-60% загальної трудомісткості ЩТО. Нормативні трудомісткості ЩТО приймаються в розрахунок в тому випадку, якщо водій не приймає участі в виконанні робіт по ЩТО. При виконанні водієм тільки контрольно-заправних робіт нормативні трудомісткості беруть з коефіцієнтом 0,5-0,6. Крім того, нормативи ЩТО повинні бути зменшені ще на 50-70%, якщо використовується механізована мийка. Застосування механізованої мийки обов’язково для гаражів з числом автомобілів більш 100.

2. Для виконання робіт по ТО-1 водіїв притягати не рекомендується. Для виконання робіт по ТО-2, ДТО і поточному ремонту рекомендується притягати водіїв (50% об’єму робіт).

3. Для виконання ТО-1 і ТО-2 на потоці рекомендується знижати нормативи трудомісткості на 15-25%.

Результати розрахунку трудомісткості робіт по технічному обслуговуванню і поточному ремонту треба звести в табл. 2.12.

Таблиця 2.12

Трудомісткість робіт по технічному обслуговуванню

і ремонту пересувного составу

Продовження табл. 2.12

Сумарна трудомісткість робіт по ТО і ПР по парку ___________ чол.-год. Додаткова трудомісткість робіт по самообслуговуванню гаража _____ чол.-год.

Загальна трудомісткість робіт по самообслуговуванню гаража _______ чол.-год.

Результати визначення необхідного числа робочих звести в табл. 2.13.

Таблиця 2.13

Результати визначення необхідного числа робочих гаражу

Продовження табл. 2.13

Визначити метод організації технічних обслуговувань.

Для визначення методу ТО використовують рекомендації НІІАТ, згідно яких:

- ТО-1 вантажних автомобілів на тупикових постах проводиться по програмі до 10 обслуговувань на добу; на потоці ТО-1 проводиться при більш чим 11 обслуговуваннях однойменних автомобілів на добу;

- ТО-2 вантажних автомобілів на тупикових постах проводиться при програмі до 1-2 обслуговувань на добу; при добовій програмі в 2-5 автомобілів обслуговування проводиться на тупикових постах з виділенням посту змазки; при добовій програмі більш чим в 6 автомобілів ТО-2 проводиться на поточній лінії.

При плануванні необхідно об’єднати автомобілі ГАЗ-53А і ГАЗ-53Б, а також ЗІЛ-130 і ЗІЛ-ММЗ-554 в окремі групи ГАЗ і ЗІЛ і визначити метод організації ТО цих груп автомобілів. Результати по цьому розділу внести в табл. 2.14.

Таблиця 2.14

Метод організації ТО

Переглядів: 1213