• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності)

Якщо в дипломній (курсовій) роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальну розшифровку.

Якщо в дипломній (курсовій) роботіспеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх повне формулювання наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, що вивчається, її практична значущість; визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження; розглядаються методи, за допомогою яких воно проводилось; розкривається структура роботи, її основний зміст. Якщо студент вирішив не торкатися деяких аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки.

Формулювання актуальності теми повинно включати висвітлення практичних завдань конкретної науки, необхідності розширення уявлень про певні процеси або явища, рівень розробки окремих аспектів наукової проблеми. Актуальність дослідження може бути пов’язана з соціальним замовленням (нові програми та інші державні документи), завданнями практики викладання , практики перекладу тощо.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання. Наприклад, „актуальність роботи зумовлена необхідністю системного дослідження кольоративів як важливого фактора вияву психотипа письменника”.

УВАГА! Відсутність робіт, що розглядають поставлену проблему, ще не свідчить про актуальність дослідження (можливо, не варто було це досліджувати). А ось якщо якісь аспекти викладання або мовного чи літературного явища лишилися недостатньо висвітленими або неоднозначно трактуються сучасною наукою, або вони потребують обґрунтування з використанням новітніх методик дослідження і отримання нових фактичних даних, - все це може зумовлювати актуальність.

Мета і задачі дослідження. Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Мета дослідженняполягає у вирішенні певної наукової проблеми і пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Мета може бути сформульована як обґрунтування способів розв’язання певної проблеми; виявлення нових характеристик, параметрів, особливостей організації певної системи фактів; розробкою умов, необхідних для організації виконання певного завдання тощо. Наприклад: «обґрунтувати обрану методику використання казкових творів для формування соціо-культурної компетенції молодших школярів», «виявити прагматичний ефект і особливості семантики і структури парадоксів у творах О. Вайльда», «зважаючи на вище зазначене, ставимо за мету на основі семантико-стилістичного аналізу відповідних лексем з’ясувати особливості барво-користування як складника характеристики психологічного портрету автора» і т. ін.

Об 'єкт дослідження–це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення, тобто сфера наукового пошуку в цілому, наприклад «негативна ввічливість у сучасній англійській мові».

Предмет дослідження—це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретногодослідження.Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об'єкт, це відповідний “ракурс” наукового дослідження, конкретний аспект проблеми, яка розглядається, наприклад, «реалізація стратегії негативної ввічливості за допомогою паравербальних засобів».

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Основна увага студента повинна бути спрямована на предмет дослідження, який визначає тему роботи. Наприклад, „об’єкт дослідження – мова Оскара Уайльда як прояв психотипу письменника. Предмет – кольоративи, вилучені шляхом суцільної вибірки з тексту роману О. Уайльда”.

Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визначити завдання дослідження, які конкретизують мету дослідження, окреслюють певні етапи наукового пошуку для досягнення мети. Завдання дослідження можуть включати такі складові:

• всебічний огляд літератури з проблеми, вивчення історії питання, виявлення стану дослідження проблеми, недоліків і труднощів і їх причин;

• визначення сутності певних понять, явищ, процесів, критеріїв, принципів та ін.;

• характеристика нових аспектів сучасного рішення проблеми;

• обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення поставленої проблеми і її реалізація;

• розробка методичних рекомендацій та пропозицій, комплексу вправ і завдань щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних навчальних закладів.

Весь комплекс завдань – це алгоритм конкретної програми дослідження, зумовлений логікою етапів авторського наукового пошуку.

Методи дослідження.У дипломній або курсовій роботі подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Методи завжди знаходяться у тісному зв’язку з певною теорією і являють собою єдність “метод – теорія”. Кожний загальний метод виокремлює певний аспект(-и) мови як об’єкту дослідження, які визнаються найбільш важливими для певної теорії мови, наприклад, структурний аспект мови у структурній лінгвістиці передбачає застосування методу структурного аналізу і синтезу.

Основні методи лінгвістичних досліджень:

· метод компонентного аналізу і синтезу;

· полева методика;

· методи опозиції і комбінаторики;

· зіставний, або контрастивний метод;

· метод дистрибутивного аналізу;

· трансформаційний метод;

· контекстно-семантичний метод;

· контрастивно-прагматичний аналіз;

· кроскультурний аналіз;

· психолінгвістичний аналіз;

· соціолінгвістичний аналіз;

· концептуально-логічний аналіз;

· словотвірний аналіз;

· метод моделювання;

· метод словникових дефініцій;

· метод суцільної вибірки тощо.

Методи досліджень у галузі методики навчання іноземних мов:

· критичний аналіз літературних джерел, ретроспективне вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду;

· вивчення та узагальнення позитивного досвіду роботи вчителів;

· наукове спостереження;

· пробне навчання;

· експеримент;

· дослідне навчання;

· статистичний метод;

· метод моделювання;

· метод інтерв’ю;

· анкетування;

· тестування;

· бесіда;

· хронометрування;

· метод експертів тощо.

Методи літературознавчих досліджень:

· історико-соціологічний метод;

· соціально-генетичний метод;

· системний метод;

· біографічний метод дослідження;

· описовий метод;

· порівняльний (зіставний) аналіз;

· типологічний метод;

· метод інтерпретації тексту;

· контекстуальний метод тощо.

Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів, проте слід мати на увазі, що залежно від особливостей теми дослідження, специфіки предмета і конкретних умов окремі методи можуть набути переважного значення.

УВАГА! Перераховувати методи треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджуватиметься тим чи іншим методом, наприклад: «метод зіставлення при дослідженні різних поглядів на…», «метод суцільної вибірки для формування масиву фактичних прикладів», «описово-аналітичний метод для простеження…», «метод компонентного аналізу для виявлення семної структури…» тощо. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів.Характеристика новизни наукового дослідження спрямована на розкриття теоретичної новизни (вироблення концепції, методики, класифікацій, закономірностей) і практичної новизни (розробка методичних рекомендацій, дидактичних пропозицій, нових форм організації роботи.)Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

У дипломній роботі характеристика новизни наукового дослідження спрямована як на розкриття теоретичної новизни (вироблення концепції, методики, класифікації, закономірностей), так і практичної новизни (розробка методичних рекомендацій, дидактичних пропозицій, нових форм організації роботи). Відзначаючи практичну цінність результатів дослідження, необхідно подати відомості про їх практичне застосування або рекомендації щодо їх використання.

Переглядів: 378