Витрата електроенергії розраховується для кожного типорозміру зварного шва з урахуванням його загальної довжини відповідно до рекомендацій [13].
Витрата електроенергії на 1 кг наплавленого металу приблизно визначається за формулою
Qе =
де UД – напруга дуги, В;
– коефіцієнт наплавлення, г/А . год;
– коефіцієнт корисної дії джерела живлення;
Ку – коефіцієнт, який ураховує час горіння дуги (роботи зварювального устаткування) у загальному часі зварювання.
Напруга дуги визначається технологією зварювання. Значення коефіцієнта наплавлення при ручному дуговому зварюванні наведені в паспорті на використовувані електроди. Коефіцієнт корисної дії джерела живлення указаний у його паспорті.
Розхід електроенергії визначається за формулою
А = , (2.37)
де UД – напруга дуги, В;
– к.к.д. джерела живлення зварювальній дуги;
Wо – потужність, що розходована при холостому ході, кВт;
Т – загальний час зварювання, год;
tо – час горіння дуги (основний час), год.
Значення джерела живлення зварювальної дуги і Wо приймаються за таблицею 2.7.
Таблиця 2.7 – Значення к.к.д. джерела живлення зварювальної дуги і потужність при холостому ході
Рід струму
Wо
Змінний
0,80…0,90
0,20…0,40
Постійний
0,60…0,70
2,0…3,0
Час горіння дуги визначається за формулою
tо = .
Загальний час зварювання визначається за формулою
Т = ,
Кп – коефіцієнт використання зварювального поста, який приймається для ручного дугового зварювання, 0,5…0,55.
Розхід електроенергії при зварюванні в СО2 визначається за формулою (2.37).