Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Екологічні проблеми ландшафтів Чернігівської області

Майже вся Чернігівщина входить до складу Придніпровської низовини, лише невелика частина на північному сході – до складу Середньоруської височини. Чернігівщина являє собою легко хвилясту рівнину, яка має загальний похил з північного сходу на південний захід. Алювіальні мореново-зандрові і зандрові рівнини розчленовані долинами річок до 50 м. На вододілах і терасах наявні досить великі лесові острови з розвиненою яружною ерозією. Ще більше ерозійні процеси поширені у лісостепу.

Клімат помірно континентальний. Температура липня від 18,4° до 19,9° С, січня від – 6° до – 8° С. Період із температурою понад 10° – 150 – 160 днів на рік. Річна сума атмосферичних опадів 500–600 мм (більша половини їх припадає на літне півріччя), сніговий покрив тримається 90–100 днів.

Уздовж західних меж Чернігівщини протікає Дніпро. Головна річка Чернігівщини – Десна, яка тече з північного сходу на південний захід. Її ліві притоки – Сейм, Доч, Остер; праві – Убідь, Мена, Снов, Білоус.

Близько 4,5 % території Чергінівщини становлять торфові болота. Найбільші з них – Замгай (4330 га), Остерське (10 560 га), Сновське (9 400 га), Смолянки (4 300 га). Ґрунти в північній (поліській) частині чернігівських земель переважно дерно–підзолисті, а також сірі й світло-сірі опідзолені та торфяно–болотисті; у смузі Лісостепу – чорноземи. У північній частині Чернігівщини переважають мішані ліси – сосна, дуб, береза, осика, чорна вільха, граб (лише в західній частині), тополя; в південному лісостепу – невеликі, переважно дубові ліси (тут є дендрологічний парк «Тростянець»). Ліси займають близько 20 % всієї території Чернігівщини.

Починаючи з 2002 року, в області спостерігається тенденція до збільшення викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення. Збільшення викидів обумовлено низкою причин, серед яких поступове нарощування обсягів виробництва, використання застарілого технологічного обладнання, недостатня забезпеченість очисним обладнанням для затримання та утилізації забруднюючих речовин. Однією з найбільш значних екологічних проблем є поводження з відходами. Загальний обсяг накопичених відходів перевищив 15 млн т., що в розрахунку на 1 км2 площі дорівнює 480 т.

Експлуатація полігонів ТПВ в області не відповідає вимогам затверджених «Правил експлуатації полігонів ТПВ» і як наслідок, вони є екологічно небезпечними обʼєктами, які шкідливо впливають на стан атмосферного повітря, якість вод підземних горизонтів, є причиною засмічення прилеглих територій – пасовищ, полів, земель лісового фонду та виникнення довготривалих пожеж.

Екологічну ситуацію в області ускладнює і відсутність реально діючих систем санітарного очищення населених пунктів, наслідком чого є виникнення чисельних стихійних сміттєзвалищ.

Екологічний стан земельних ресурсів в області характеризується високим ступенем розораності – до 43,1 % деяких адміністративних районів, значним відсотком наявних площ сільгоспугідь – від 50 до 84 %. Нині у Варвинському районі використовують безвідвальну оранку, розпушуючи грунт культиватором на глибину 10–12 см (рис. 16). При цьому пожнивні рослинні рештки загортаються в землю, де відбувається їх мінералізація. Таким чином, відновлюється поживна якість ґрунту.

Рис. 16. Нові екологічні агротехнічні прийоми на полях Чернігівщини [100]

В області більше 137 тис. га деградованих та малопродуктивних земель потребують консервації. Близько 81 тис. га, в т. ч. більше 50 тис. га сільськогосподарських угідь, зазнають впливу водної ерозії.

Досить гострою в землеробстві області є проблема підвищення і поширення площ кислих ґрунтів. Для підвищення родючості кислих ґрунтів необхідні суттєві фінансові вкладення щодо здійснення заходів хімічної меліорації.

Екологічна ситуація області ускладнюється фактором забруднення значної території радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Уточнюючі обстеження, проведені в 2006–2012 роках, свідчать про деякі зниження показників щільності забруднення ґрунтів. Середній рівень гама–фону по області становив 10–14 мкР/год.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Екологічні проблеми ландшафтів Київської області | Ландшафти зони широколистяних лісів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.