Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Екологічні проблеми ландшафтів Херсонської області

У геоморфологічному плані Херсонська область – слабохвиляста рівнина, особливістю будови якої є те, що вона повністю розташована в межах найнижчого геоморфологічного рівня України – Причорноморського, переважні висоти якого 50–60 м над рівнем моря. Територія області має загальний похил з північного заходу на південний схід. Пересічна абсолютна висота становить 46 м, максимальна амплітуда висот – 101,4 м.

Як природно-територіальний комплекс Херсонщина розташована в південно-західній частині Східноєвропейської рівнини, її Степової зони, південної підзони, Причорноморсько-південностеповій та Причорноморсько-Приазовській сухостеповій провінціях, які, в свою чергу, поділяються за ландшафто-типовими ознаками на області: Бузько-Дніпровську, Дніпровсько-Молочанську, Нижньодніпровському сухостепову та Присивасько-Приазовську сухостепову.

Бузько-Дніпровську область, яка займає всю правобережну частину області, характеризують рівнинно-подові, балочні, яружні, схилові, заплавнотерасові типи місцевостей. В геоморфологічному відношенні ця область має найбільші абсолютні відмітки висот і слабкий похил на південь до узбережжя Чорного моря.

Розчленованість рельєфу незначна. Коливання відносних висот становить 50–80 м, на півдні – 20–30 м.

Вододіли, особливо на лівобережжі, – це рівнини, які характеризуються наявністю замкнутих улоговин, що мають швидше за все суфозійне походження – подів (Зелений, Чорна долина, Чапельський, Агайманський). Глибина подів – кілька метрів, а їх площа коливається від 3 до 160 км2.

Клімату Херсонщини притаманні літні суховії – потужні вітри (більше 5 м/с) при низькій вологості (менше 30 %) та високих температурах (вище 25º).

За даними Головного управління земельних ресурсів земельний фонд області складає 2846,1 тис. га. Значна частка земельної площі 69,2 % (1970,7 тис.га) – це сільськогосподарські угіддя, в структурі яких 90,2 % (1777,2 тис. га) припадає на ріллю. Сільськогосподарська освоєність території досягла 81,6 %, а ступінь розораності земельної площі – 73,6 %. За рахунок різкого зменшення кількості внесення органічних добрив (у 25 разів менше від необхідного) та недостатнього для позитивного балансу обʼєму внесення мінеральних добрив – в ґрунтах області відзначається переважання процесів хімізації (декальцинація та дегуміфікація ґрунтів). Зокрема, за період останніх 10 років відзначено зниження загального вмісту органічної речовини в ґрунтах – на 0,17 %, зменшення кількості рухомих фосфатів (на 3,0 мг/кг ґрунту) та запасів обмінного калію (на 9 мг/кг ґрунту). На сьогодні в землеробстві регіону для бездефіцитного балансу гумусу не вистачає близько 15 млн т органічних добрив для щорічного внесення. Обʼєми фактичного внесення органіки мізерні і не в змозі перекрити статті витрат гумусу з ґрунту.

Ґрунти області втрачають природну родючість, важливість якої важко переоцінити, бо саме ґрунти виступають як основне знаряддя та засіб існування регіону. Різке зменшення обсягів внесення органічних добрив, що спричинено низкою соціально-економічних реалій, одна із основних причин прискорення процесів мінералізації та втрат гумусу. Значний обсяг земель області мають певний ступінь засолення та солонцюватості.

У Херсонській області значна зона постійного підтоплення розташована на північному заході, процесом підтоплення уражена південна частина області, право- і лівобережна пригирлова частина р. Дніпра (рис. 51). Площа постійного підтоплення області – 11297 км, або 40 % від площі області; найбільш потерпають від підтоплення Новотроїцький, Каланчацький, Цюрупинський, Великоолександрівський, Генічеський, Скадовський, Білозерський і Голопристанський райони.

 

Рис. 51. Зона постійного підтоплення поблизу Каховського водосховища

 

Значні площі вододільних просторів у південній та південно-західній частинах є природно підтопленими, у південній частині підтоплення розвивається під впливом господарської діяльності.

У звʼязку з руйнуванням прибережної смуги у Херсонській області склалася загрозлива ситуація в причорноморській курортній зоні. Особливо критичний стан у смт Лазурному Скадовського району. Небезпечні геологічні процеси, зокрема, абразії на окремих ділянках узбережжя, зменшують пляжну смугу, що призводить до руйнування і підмиву основної території.

Однією з найактуальніших проблем є також проблема забруднення повітря, яке впливає на всі компоненти ландшафту. Із сумарної кількості забруднень 7,1 % припадає на викиди від стаціонарних джерел та 92,9 % – від пересувних. Більше половини (73 %) забруднюючих речовин викидають автомобілі, що перебувають у приватній власності населення.

Частка Херсонської області у сумарних викидах по країні складає 1,1 %. Шкідливі викиди в повітряний басейн області, окрім транспорту, здійснює 233 підприємства. Найбільша кількість забруднень потрапляє в атмосферу від підприємств м. Херсона (66,0 %). Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області становить близько 180 кг шкідливих речовин. Найбільш забрудненою є територія м. Каховка, де щільність викидів на 1км2 становить понад 10 т.

Головна річка Херсонщини – Дніпро. Дніпро перетинає область із північного сходу на південний захід протягом 216 км. Водами Дніпра живляться Каховський магістральний і Північно-Кримський канали. При постійному дефіциті питної води для населення, вона використовується на виробничі потреби.

Сучасне землекористування на Херсонщині характеризується катастрофічно великою часткою ріллі як від загальної площі, так і від площі сільськогосподарських угідь. Оптимізація землекористування в степових районах можлива лише за умови створення геоекологічної інфраструктури, яка, насамперед, складається із насичення ландшафтів біотичними елементами – лісами, лісосмугами, пасовищами, цілинними степовими ділянками тощо.

Поширення лісових масивів для районів інтенсивного землеробства має, крім природоохоронного та естетичного, ще й велике господарське значення.

Лісосмуги та ліси покращують мікроклімат, сприяють збільшенню запасів вологи в ґрунті, стабілізують ерозійні дефляційні процеси. Лісосмуги та ліси займають приблизно 5,3 % території. Інший елемент геоекологічної інфраструктури, який є позитивним фактором щодо родючості, наявність великих площ, зайнятих пасовищами та сіножатями. Найбільші площі природних пасовищ та сіножатей зосереджені в приморській зоні з найбільш неродючими ґрунтами. В Скадовському та Каланчацькому районах таких площ більше 15 % від сільськогосподарських угідь, а в Голопристанському та Чаплинському – більше 10 %. Співвідношення «рілля–ліс», «рілля–пасовища», «рілля–пасовища разом з сіножатями та лісами» для Херсонщини дуже несприятливе. На один гектар пасовищ і сіножатей 10,7 (по Україні – 4,4). Загальна оцінка співвідношення ріллі та найважливіших елементів геоекологічної інфраструктури – лісів, пасовищ та сіножатей показує, що землі Херсонщини втричі інтенсивніше використовуються, ніж в середньому по Україні.

На території Херсонської області функціонує 79 територій та обʼєктів природно-заповідного фонду, загальною площею 272700,2 га (близько 9,67 % від площі області, що є добрим показником серед областей України, але ще не відповідає науковим рекомендаціям для степової зони (10 % )).




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Екологічні проблеми ландшафтів Луганської області | Екологічні проблеми ландшафтів Запорізької області

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.