Біоценози Криму у природному вигляді збереглися лише на окремих територіях, більшість з яких заповідні. Стан природних фітоценозів, особливо в степовій зоні Криму, значною мірою визначається високим ступеням господарського навантаження на територію.
Рис. 56. Влітку Сиваш перетворюється на соляну пустелю
В цілому ступінь деградації природних ландшафтів степової зони визначається як дуже значний. Основними проблемами є деградація сільськогосподарських земель внаслідок водної та вітряної ерозії, перш за все на схилах, та підвищеної мінералізації (засолення), спричиненої інтенсивним зрошенням.
Окрім того, основні обʼєкти промисловості, у тому числі гірничодобувної, розташовані в степовій зоні України, спричиняють значний локальний деградуючий вплив на ландшафтні комплекси.
Рис. 57. Ландшафти Присивасько-Кримської низовинної області