ВИСНОВКИ

1. Під формою кредиту слід розуміти найбільш загальний прояв його сутності, що не зачіпає внутрішньої структури кредиту і не пов’язаний з конкретною характеристикою її окремих елементів. З цих позицій правомірно виділяти дві форми кредиту — грошову та товарну, які тісно пов’язані між собою і є двома сторонами вартісної форми кредиту. Подібні форми можуть мати й інші економічні інструменти (фінанси, торгівля), проте це не суперечить сутності форми як найбільш загального, контурного прояву економічного явища. Такий контур можуть мати й інші вартісні явища.

2. Під видом кредиту слід розуміти конкретний прояв окремих елементів кредиту як економічного явища. Види кредиту можуть виокремлюватися в межах його форм і розглядатися як складові елементи системи, якою є кредит. Для потреб практики види кредиту можна класифікувати за значною кількістю критеріїв і тому видів кредиту може бути велика кількість. Основними з них є комерційний, банківський, державний, міжнародний, виробничий, споживчий. Оскільки ці види виділені за різними критеріями, то одна й та сама позичкова вартість може визначатися як різні види кредиту. Наприклад, надана банком позичка може належати до банківського кредиту і до виробничого або споживчого кредиту залежно від цільового її спрямування.

3. Функції кредиту є одним з найскладніших дискусійних питань теорії кредиту. Загальновизнаною є функція перерозподілу вартості через механізм кредитування. Ця функція досить яскраво виражає призначення та роль кредиту. Існування її не викликає сумніву.

Друга функція пов’язана з призначенням кредиту в грошовій сфері. Але у формулюванні її мають місце істотні розбіжності — від емісійної до заміщення справжніх грошей. Такий різнобій можна пояснити ототожненням авторами функцій кредиту з функціями банків, що неправомірно. Тому другу функцію кредиту краще зводити до створення передумов для ефективного регулювання обороту грошей в інтересах забезпечення стабільності грошей і повного забезпечення потреб обороту в платіжних засобах.

Є достатньо підстав для виділення і таких функцій кредиту, як контрольно-стимулююча та функція капіталізації вільних грошових доходів.

4. У своїх проявах кредит розмаїтий, тому в теорії і на практиці розрізняють цілий ряд форм і видів кредиту. Їм властиві свої особливості. З розвитком людського суспільства чільне місце займає та чи інша форма або навіть вид кредиту. Але на будь-якому етапі розвитку людства кредит відіграє досить важливу роль. У перші роки існування України як незалежної держави кредитні відносини в ній розвивались суперечливо і поки що не відповідають суспільним потребам.

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягають розбіжності у трактуванні форм і видів кредиту, що мають місце в літературі?

2. За якими критеріями правомірно виділяти форми і види кредиту? Чи можуть бути однаковими критерії для класифікації форм і видів?

3. Які форми кредиту Ви можете виділити і чому?

4. Які види кредиту Ви можете назвати і за якими критеріями вони виділені?

5. Чим різняться поняття «банківський кредит» і «державний кредит», «банківський кредит» і «споживчий кредит», «забезпечений кредит» і
«комерційний кредит»?

6. Яка функція кредиту є найбільш визнаною в економічній літературі?

7. Чи погоджуєтеся Ви з виокремленням емісійної функції кредиту?
У чому слабкість позиції захисників цієї функції?

8. Які дискусії ведуться щодо контрольної функції кредиту? Чому більш правомірно виділити контрольно-стимулюючу функцію?

9. Чим обмежується надання комерційного кредиту?

10. Як класифікується банківський кредит?

11. Ким надається споживчий кредит?

12. У чому полягає призначення меж кредиту і чим вони визначаються?

13. Чому процент є економічною категорією?

14. Яку роль відіграє кредит у розвитку економіки?

15. Якими рисами характеризується розвиток кредиту в період переходу України до ринкових відносин?

[1] Див.: Новий тлумачний словник української мови: У 4-х т. — К., 1999. — Т. 4 — С. 694.

[2] Див.: Там само. — Т. 1. — С. 279.

[3] Тому неправомірно протиставляти товарну форму кредиту грошовій як менш розвинену, менш прогресивну. Відмінності між ними зводяться переважно до сфер і обсягів застосування — грошова форма застосовується значно ширше, ніж товарна, оскільки перерозподіл вартості, що забезпечується кредитом, здійснюється переважно в грошовій формі.

[4] Див.: Деньги, кредит, банки / Под ред. О. И. Лаврушина. — М., 1998. — С.181.

[5] Інколи комерційним називають частину банківського кредиту, у якій банк надає позички комерційним структурам.

[6] Див.: Деньги, кредит, банки / Под ред. О. И. Лаврушина. — С. 170—174; Гальчинський А. С. Теорія грошей. — С. 186—190; Гроші та кредит / За ред.
Б. С. Івасіва. — К., 1999. — С. 212.

[7] Гроші та кредит / За ред. Б. С. Івасіва. — С. 214.

[8] Дебіторсько-кредиторська заборгованість не має трьох родових ознак кредиту: добровільності, рівноправності та платності відносин між учасниками. Тому називати її кредитом можна лише умовно. (Прим. заг. ред.)

[9] У виданій у 1989 р. широко відомій монографії О. І. Лаврушина «Кредит как стоимостная категория социалистического воспроизводства» питання про межі кредиту навіть не згадується. У підручнику «Гроші та кредит» за ред. Б. С. Івасіва, виданій у 1999 р., питання про межі кредиту теж не висвітлюється.

[10] Див.: Гроші та кредит / За ред. М. І. Савлука. — К., 1992. — С. 140—146; Деньги, кредит, банки / Под ред. Г. И. Кравцовой. — Минск, 1994. — С. 112—119.

[11] Під реальним попитом на кредит ми розуміємо попит кредитоспроможних позичальників, які можуть своєчасно погасити заборгованість за позичками і сплатити проценти.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ВИДИ, ФУНКЦІЇ ТА РОЛЬ КРЕДИТУ	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.