• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Об'їзди, обходи і огляди контактної підвіски

Як вже указувалося, технічне обслуговування полягає в повсякденному спостереженні за станом пристроїв контактної мережі, проведенні оглядів при об'їздах і обходах. Не виявлені своєчасно дрібні, на перший погляд, несправності можуть привести до тяжких наслідків.

Обходи з оглядом для оцінки стану контактної підвіски виконуються відповідно до місячного графіка начальником району контактної мережі, електромеханіком або досвідченим електромонтером, що має розряд не нижче 6-го і електромонтером 5-го розряду. Метою огляду є визначення пошкоджень і несправностей контактної мережі, розвиток яких може привести до аварій, а також ухвалення рішення про необхідність ремонту оглянутих конструкцій або проведення додаткового обстеження з оцінкою технічного стану (діагностування). Враховуючи висоту підвіски і необхідність з'ясування стану невеликих деталей, огляд виконується за допомогою бінокля. Про початок і закінчення обходу обов'язково повідомляють енергодиспетчера.

Візуальному огляду піддають всі пристрої і вузли, опорні і підтримуючі конструкції. Перевіряється їх відповідність вимогам Правив [22], виявляють пошкодження і несправності контактної підвіски, опорних і підтримуючих конструкцій. Несправності, які можуть привести до порушення нормальної роботи пристроїв, ліквідовуються безпосередньо після огляду, решта несправностей, з якими робота пристроїв допустима, усуває при поточному або капітальному ремонті. Всі відхилення від технічних норм, а також найменування пристроїв, що підлягають поточному або капітальному ремонту, заносять в блокнот, з вказівкою місця їх знаходження (найменування перегону або станції, номера шляху, анкерної ділянки, опори і так далі). Після закінчення обходу результати спостережень переносять в Журнал оглядів і несправностей (форма ЕУ-83), де особливо виділяють несправності, що підлягають: усуненню негайно, з вказівкою термінів виконання; а також включенню в план поточного ремонту чергового місяця або капітального ремонту чергового року.

Якщо при огляді виявляються відхилення, які можуть викликати порушення в русі поїздів, то через енергодиспетчера приймають заходи по організації пропуску поїздів в цьому місці з опущеними струмоприймачами або з обмеженням швидкості руху.

При обходах користуються розробленими раніше і затвердженими маршрутами, дотримуючи порядок проходження по шляхах відповідно до вимог техніки безпеки [7].

При оглядах опор звертають увагу на їх положення (не допускаються нахили і прогини). У залізобетонних опор не повинно бути тріщин, сколовши, патьоків іржі, а у металевих - деформації куточків і слідів корозії металевих конструкцій. У бінокль оглядають місця кріплення на опорі консолей, кронштейнів, траверс, оцінюють їх стан і положення по відношенню до осі шляху. Переконуються в правильному положенні валиків і наявності шплінтів, а також кріпильних болтів. Перевіряють стан захисного покриття консолей, кронштейнів і інших металевих конструкцій і визначають необхідність його відновлення. При огляді заземлення опор переконуються, що провідники заземлення укладені ізольовано від ґрунту (на полушпалках або в поліетиленових трубках) і не перешкоджають проходу снігоочисника.

На ригелях перевіряють якість зварних з'єднань, відсутність деформацій розкосів і прогинів ригелів упоперек або уздовж осі шляху, визначають стан антикорозійного покриття і необхідність відновлення забарвлення.

Якщо станція обладнана гнучкою поперечиною, перевіряють регулювання всіх її тросів, вертикальних і похилих струн, а у ізольованої гнучкої поперечини - правильність розміщення гірлянд ізоляторів і відсутність пошкодження на них.

При огляді в бінокль контактних проводів, тросів, що несуть, і так далі оцінюють їх стан: відсутність задирів, підпалів на контактних проводах, перекосів затисків; на багатодротяних проводах і тросах, що несуть, перевіряють відсутність обривів проволікав, слідів прослизань затисків. Знос струн також визначають за допомогою бінокля.

У секційних раз'єднувачів, рогових розрядників перевіряють форму рогів, стан ізоляторів, кріплення шлейфів.

У міру обходу перегону або станції оглядають сполучення анкерних ділянок контактних підвісок і повітряні стрілки. Переконуються, що відстані між робочими і неробочими проводами на сполученнях відповідають нормам, а повітряна стрілка над стрілочним перекладом розташована правильно (докладніше за див. 5.10).

Оцінюють також стан компенсуючих пристроїв, які не повинні мати тросів з обривами жив (навіть у разі обриву однієї жили трос слід замінити), визначають правильність установки валиків і наявність шплінтів у вузлах кріплення. Вимірюють відстані між рухомими і неповіжними роликами, а також між вантажами і поверхнею землі або фундаментів (мал. 5.5), які залежать від температури навколишнього середовища і матеріалу проводів і повинні відповідати табличним значенням (наприклад, для компенсованої анкеровки мідних проводів ці значення вказані в таблиці. 5.2і 5.3).

Поворот додаткового стрижня фіксатора і подовжнє переміщення контактного дроту з фіксуючим затиском орієнтування перевіряють оглядом із землі. Напрям зсуву фіксуючого затиску контактного дроту залежить від температури дроту: у бік компенсуючого пристрою при позитивній температурі і у бік середньої анкеровки - при негативній. При двох контактних проводах додаткові стрижні фіксатора і фіксуючі затиски не повинні стикатися.

Хороший стан противітрових пристроїв, вживаних на вітрових ділянках (обмежувальні планки, струни, обмежувачі підйому і жорсткі розпірки) підвищують надійність контактної мережі. Похилі струни, що підтримують основний стрижень фіксатора, не повинні мати ослаблення натягнення, оскільки це може привести до зсуву стрижня.

При огляді повітряної стрілки перевіряють місця перетину контактних проводів. Для одинарних стрілочних перекладів перетин повинен знаходитися там, де відстань між внутрішніми гранями головок сполучних рейок хрестовини рівна 730-800 мм. Для перехресних стрілочних перекладів і глухих перетинів точка перетину контактних проводів повинна розташовуватися над центром стрілочного перекладу або глухого перетину.

Рисунок 5.5. Схема компенсуючої анкеровки.

Троси напівкомпенсованих підвісок, що несуть, над точкою перетину контактних проводів мають бути сполучені затиском. Оглядом із землі виявляють можливість подовжніх переміщень фіксуючих пристроїв, контактних проводів під обмежувальною трубкою, оскільки неправильна установка обмежувальної трубки викликає вигин контактного дроту в точці перетину. Оглядом в бінокль перевіряють наявність шплінтів на штифтах фіксуючих затисків.

За зовнішнім виглядом заземлень виявляють стан антикорозійного покриття (забарвлення) заземлень і необхідність його відновлення. У мокрих тунелях визначають місця підтікання вологи на ізолятори, а також наявність і стан захисних козирків (парасольок) в таких місцях.

У місцях перетину контактної мережі з ВЛ звертають особливу увагу на стан опор і проводів ВЛ і на відстані між нижніми проводами ВЛ і тросом (або подовжньою ВЛ ПЕ), що несе, а також визначають необхідність позачергового комісійного огляду переходу за участю власника ВЛ.

Позачергові обходи і об'їзди контактної мережі виконуються електромеханіком і електромонтером 6-го розряду.

Мета позачергового обходу з оглядом - виявлення можливих пошкоджень, місць КЗ, причин їх виникнення, а також порушень регулювання, які можуть викликати пошкодження струмоприймача і перерву в русі поїздів. Загальні вимоги до позачергового обходу такі ж, як і для звичайного планового обходу з оглядом.

Виконуючи обхід з оглядом прирізкою пониженні температури,окрім відхилень, що виявляються при планових обходах з оглядом, звертають увагу на:

відсутність прогину опор, пошкоджень окремих елементів опор або кріпильних вузлів і деталей на них (консолей, кронштейнів, відтяжок, анкеровок проводів, заземлень і ін.);

відсутність видимого прогину ригеля упоперек або уздовж осі шляху, деформації окремих його елементів;

стан поперечних і натягнення фіксуючих тросів гнучкої поперечини, а також всіх елементів кріплення на них, відсутність обірваних жил на проводах;

розворот фіксаторів уздовж шляху, відсутність небезпечних поджатій фіксаторів до основного
стрижня, фіксуючого троса або фіксуючої відтяжки, а також на справність похилих струн або жорстких розпірок, відсутність затискання фіксаторного ізолятора в його вушку (сережці);

стан ізоляторів, відсутність пошкоджень ізоляційних деталей і поджатій підвісних ізоляторів (гірлянд) до заземлених конструкцій;

взаємне розташування вантажів і компенсаторних блоків між собою. При мінімальній температурі повітря відстань між першим від опори рухомим блоком і опорою (нерухомим блоком) має бути не більше 6,5 м. Не допускається наближення вантажів до нерухомого блоку на відстань менше 200 мм. Перевіряють роботу компенсаторів, підводячи і опускаючи (підштовхуючи) вантажі руками;

наявність у багатодротяних проводів обірваних жил, а також підтискання проводів до конструкцій на величину стріл провисання, взаємне розташування проводів і відстань між ними і до інших пристроїв;

стан струн, електричних з'єднувачів, середніх анкеровок. Виявляють обірвані струни або зірвані з проводів струнові затиски, провисші середні анкеровки, неприпустимі нахили струн, струнових і інших затисків на контактних проводах;

взаємне розташування гілок контактних проводів на повітряних стрілках і спряженнях анкерних ділянок, стан електроз'єднувачів, секційних ізоляторів, раз'єднувачів і інших пристроїв.

При ожеледі або снігопаді можливе налипання мокрого снігу на опорах, підтримуючих конструкціях (особливо на ригелях жорсткої поперечини), на проводах, компенсаторних пристроях, раз'єднувачах, секційних ізоляторах, на струмоприймачах поїздів, що проходять. Необхідно звертати особливу увагу на струмозніманняки під тяжкістю снігу, ожеледі можливі разрегуліровки проводів на сполученнях анкерних ділянок, провисання анкеровочних гілок, шлейфів раз'єднувачівв, з'єднувачів або тросів середніх анкеровок.

Поривчастий вітер створює передумови до нахилу опор, розвороту фіксаторів уздовж шляху, пошкодження його окремих елементів, перекидання або розкриття зчленованих фіксаторів.

Наявність на проводах і конструкціях накинутого дроту, гілок дерев і інших сторонніх предметів, дерев, що впали, на дроти контактної мережі і ВЛ або наближення їх гілок до проводів на неприпустиму відстань, підпали проводів або обірвані жили, зриви проводів з опорних ізоляторі-це теж наслідки дії сильного вітру і ожеледі. Слід перевірити також стан ізоляторів, відсутність пошкоджень ізоляційних деталей і поджатій підвісних ізоляторів (гірлянд) до заземлених конструкцій, стан секційних ізоляторів, повітряних стрілок, секційних раз'єднувачів, грозових розрядників і інших пристроїв.

При виконанні обходів після сильного дощу, грози або ряду КЗ по невиявлених причинах особливу увагу необхідно звернути на наявність набросів сторонніх предметів (дроту, гілок дерев і тому подібне) на дроти або стосуються гілок дерев проводів при поривах вітру; на обриви вертикальних струн і провисання їх нижче за рівень контактного дроту; стан ізоляторів, особливо в місцях підвищеного забруднення; наявність коронування, слідів оплавлення або перекриття електричною дугою; руйнування ізоляційних деталей; відсутність обвалів або розмиву грунту поблизу підстав (фундаментів) опор, на стан опорних і підтримуючих конструкцій, вірогідність втрати їх стійкості і здатності, що несе, або руйнування їх окремих елементів; збільшення стріл провисання і вірогідність схльостування проводів або підтискання їх вітром до заземлених конструкцій; стан розрядників; наявність оплавлення рогів розрядника або разрегуліровки їх іскрових проміжків; стан і справність заземлень, іскрових проміжків і діодних зазелювачів, наявність слідів протікання по заземленню струму КЗ, порушення повітряних зазорів між елементами контактної підвіски, що знаходяться під напругою, і заземленими частинами штучних споруд; наявність слідів дії електричної дуги на проводах і деталях контактної підвіски.

Позачергові об'їзди виконують з передньої кабіни електровоза або електропоїзда, перевіряючи попутно взаємодію струмоприймачів зустрічних поїздів і контактної підвіски по сусідньому шляху. По різких коливаннях стрілки кіловольтметра на пульті машиніста при русі поїзда визначають місця порушення струмознімання.

Перевірку контактної мережі і її видимих пошкоджень ведуть по тих же параметрах, що і при позачергових обходах. Результати огляду, як і в попередніх випадках, фіксують в блокноті.

Позачерговий об'їзд з перевіркою струмознімання виконується начальником ЕЧК і електромеханіком або електромонтером 6-го розряду, які спостерігають за контактною мережею із спеціальних оглядових веж вагону-лабораторії або з кабіни другого електровоза, торцевих дверей першого вагону пасажирського поїзда, а також за допомогою спеціального перископа з кабіни машиніста і виявляють місця з незадовільною якістю струмознімання. Перед початком огляду повідомляють енергодиспетчера про майбутній об'їзд, вказавши номер шляху, найменування перегону, станції, час початку об'їзду і номер поїзда, на якому проводитиметься об'їзд.

Під час об'їзду уважно стежать за взаємодією струмоприймача з контактною підвіскою і визначають місця з незадовільною якістю струмозніання (підбивки і іскріння), а також місця з порушенням технічних норм, які можуть викликати пошкодження струмоприймачів або погіршення якості струмознімання, зокрема з наступними несправностями:

неправильне підхоплення набігаючих гілок сполучень анкерних ділянок і повітряних стрілок;

неприпустимі величини зигзагів і виносів (в середині прольоту) контактного провода в кривих ділянках шляху, а також порядок їх чергування;

недостатні відстані від контактного дроту і полоза струмоприймача до распокладених над ними елементів контактної мережі або штучних споруд;

наявність затисків, що накренилися до небезпечних значень, на контактному дроті; прорванних вертикальних струн; провісших електроз'єднувачів і гілок середніх анкеровок нижче рівня контактного дроту.

Особливе місце займає верховий огляд контактної підвіски, що виконується начальником району контактної мережі або електромеханіком і двома електромонтерами контактної мережі 5-го розряду. Верховий огляд проводять під напругою з ізолюючого робочого майданчика дрезини або автомотриси в «вікно» тривалістю не менше 1 години. Ціллю огляду є докладне визначення технічного стану тих елементів і пристроїв, точний діагноз несправності яких не вдалося отримати під час попереднього обходу або об'їзду.

Перед початком огляду виконують підготовчі роботи і розподіляють обов'язки між тими, що працюють: начальник ЕЧК з одним з електромонтерів оглядає пристрою з робочого майданчика дрезини (або автомотриси), а другий електромонтер, що знаходиться на платформі дрезини, здійснює зв'язок з машиністом і веде запис виявлених несправностей або відхилень від технічних норм. Швидкість руху автомотриси не більше 10 км/г із зупинками у опор і середніх анкеровок. При огляді перевіряють: відсутність зносу у вузлах зчленувань, а також нагріву в місцях з'єднання проводів; корозію сталевих деталей і елементів конструкцій, стан їх захисного покриття; забруднення поверхні ізоляційних деталей ізоляторів і слідів перекриття або коронірованія; надійність кріплення деталей (арматури) і відсутність на них тріщин і інших дефектів; стан контактного дроту і його контактної поверхні (заміряють висоту перетину в місцях підвищеного зносу); положення фіксаторів (при необхідності проводять необхідні вимірювання); справність косих, еластичних і вертикальних струн; взаємне розташування проводів і їх стан; стан розрядників, раз'єднувачів, секційних ізоляторів, повітряних стрілок і інших пристроїв з видимими відхиленнями від норм або з пошкодженнями.

При огляді визначають види і об'єми робіт по поточному і капітальному ремонтах.

При виявленні пошкоджень і несправностей, загрозливих безпеці руху, приймають заходи по їх ремонту, а легко усуваємо ліквідовують негайно.

Об'їзди з оглядом проводяться 1 раз на місяць начальником ЕЧК, електромеханіком або електромонтером 6-го розряду з передньої кабіни електровоза або електропоїзда. Метою огляду є спостереження за станом контактної мережі, виявлення видимих пошкоджень її окремих елементів, порушення їх регулювання або положення, а також відхилення від технічних вимог і норм.

Особливу увагу звертають на положення опор, фіксаторів, величину стріли провисання проводів, стан ізоляторів компенсаторних пристроїв, струн, розрядників, раз'єднувачів, наявність механічних коливань («танці») проводів контактної мережі і т. д., а також на місця виробництва робіт, що проводяться сторонніми організаціями поблизу пристроїв електропостачання і відповідність їх встановленим Правилам [22].

При виникненні сумнівів в оцінці стану проводять повторний об'їзд або обхід цього місця з оглядом.

Огляд переходів ВЛ через контактну мережу проводиться начальником ЕЧК, електромеханіком або електромонтером 6-го розряду і електромонтером 5-го розряду за участю власника лінії електропередачі. Періодичність оглядів складає 1 раз на 3 роки для ліній напругою до 35 кВ; 1 раз в 6 років - понад 35 кВ і 1 раз на 2 роки для ліній всієї напруги, змонтованої на дерев'яних опорах.

Рисунок 5.6. Визначення відстані по вертикалі між верхніми проводами контактної підвіски і проводами ВЛ.

При огляді перевіряють стан опор від вершини до заглиблення в грунті або кріплення на фундаменті, а також її вертикальність і відсутність прогину, справність фундаменту і кріплення до нього опори. На всіх анкерних болтах опор гайки і контргайки мають бути затягнуті повністю, «черевики» опор повинні щільно (без зазорів) спиратися на фундаментні блоки, поблизу опор не повинно бути обвалів, просіли або розмивів грунту. У металевих опор не допускається деформація або корозія її складових елементів, а у залізобетонних - пошкодження бетону, подовжні або поперечні тріщини, виступаючі сліди корозії арматури.

За допомогою бінокля перевіряють стан вузлів кріплення проводів, а також ізоляторів, у яких не повинно бути пошкоджень ізоляційних деталей, слідів оплавлення або перекриття електричною дугою, а їх число в гірлянді повинне відповідати вимогам ПУЕ.

Кріплення проводів має бути подвійним, крім того, на них не повинно бути з'єднань і обірваних жил в прольоті перетину. Залежно від району голольоду перетин проводів В Л повинен складати не менше 35 мм2 для I і II районів і не менше 50 мм2 для останніх.

Відстань по вертикалі між нижнім дротом ВЛ і верхнім дротом контактної мережі або подовжньої ВЛ ПЕ має бути: 2м - для ВЛ напругою до 10 кВ; 3м - 20-110 кВ; 4 м - 150-220 кВ; 5 м - 330-500 кв.

Щоб визначити відстань по вертикалі між трором контактної підвіски, що несе, і нижнім дротом ВЛ, кутомірний прилад встановлюють на довільній відстані ОМ₁ від проекцій місця перетину проводів В Л і контактної підвіски в напрямі, перпендикулярному до осі шляху, і вимірюють кут α₁ (мал. 5.6). Потім прилад переносять в точку М2 на відстань ОМ₁=ОМ₂,розміщують перпендикулярно до проекції проводів ВЛ і вимірюють кут α₂. По тангенсах кутів α₁ і α₂ і відстані ОМ₁ визначають довжину відрізань ОN₁ і ОN₂ різниця між цими відрізками дає шукану відстань N₁N₂. Аналогічно визначають відстань А між проводами подовжньої лінії на опорах контактної мережі і ВЛ.

Для зменшення пошкоджень при обривах і падіннях на контактну мережу проводів ліній електропередачі і зв'язку їх переходи над контактною мережею повинні розташовуватися тільки в проміжних прольотах, а не над сполученнями анкерних ділянок.

Переглядів: 1337