Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






ПОРУШЕННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ В ОРГАНІЗМІ ПРИ ТЕРМІНАЛЬНИХ СТАНАХ

 

Унаслідок припинення кровообігу і дихання порушується клітинний метаболізм, особливо в нервових клітинах. За відсут­ності доправлення кисню до клітин порушується аеробний гліколіз, і обмін речовин здійснюється за допомогою анаеробного гліколізу, який забезпечує лише мінімальну життєдіяльність клітин. Запаси глікогену в мозку вичерпуються, різко падає вміст глюкози, АТФ, креатиніну фосфату. Слабшає активність натрієво-калієвого насоса. Унаслідок цього в клітинах збіль­шується вміст Na+ і зменшується запас К+. Нагромаджується молочна кислота (кінцевий продукт анаеробного гліколізу) і виникає метаболічний ацидоз. Високий осмотичний тиск у клітині, зумовлений надлишком Na+ і недоокислених продуктів, а також підвищення проникності клітини в умовах гіпоксії і ацидозу, спричинює надмірне надходження води в клітину і на­бряку мозку. Одночасно активізуються деякі ферменти (лізосомальні протеази), які сприяють аутолізу і розвитку виражених морфологічних змін у нервових клітинах і визначають немож­ливість відновлення їх функцій.

Незворотні зміни виникають насамперед у клітинах кори головного мозку (декортикація). Пізніше гинуть клітини інших відділів нервової системи (децеребрація).

До явних ознак біологічної смерті, які виникають не одразу, належать: помутніння рогівки і її висихання, наявність симп­тому котячого ока (внаслідок стиснення очного яблука з боків зіниця звужується і має вигляд вертикальної риски, що нага­дує око кішки). До пізніших абсолютних ознак біологічної смерті належать трупне задубіння і трупні плями — синюваті плями в найнижчих ділянках тіла. Вони виникають у резуль­таті пасивного стікання крові.

Етіопатогенетичні аспекти клінічної смерті

 

Клінічна смерть виникає внаслідок припинення кровообігу і дихання. Припинення серцевої діяльності може виникати під впливом багатьох факторів. Основними з них є: інфаркт міокарда, ембо­лія судин, порушення електролітного обміну (особливо гіпо- або гіперкаліємія) та кислотно-основний стан, рефлекторний вплив (підвищений тонус блукаючого нерва на тлі гіпоксії, гіперкапнії), тяжка дихальна недостатність, вплив різних фармако­логічних препаратів.

До основних патогенетичних факторів зупинки кровообігу належать: гіпоксія, гіперкапнія, ацидоз. Вплив їх на серцеву діяльність виявляється як порушення процесів обміну в міо­карді, погіршення його збудливості, скоротливої здатності. Зо­крема, при гіпоксії порушуються механізми вироблення енергії і перетворювання її в корисну роботу. Внаслідок гіперкапнії підвищується збудливість серця, посилюється вплив блукаючо­го нерва на нього. Ацидоз призводить до погіршення скоротли­вої здатності міокарда, зниження гемодинамічного ефекту катехоламінів. Гіперкаліємія пригнічує провідну систему серця і призводить до розвитку атонії міокарда. Зменшення концент­рації калію спричиняє фібриляцію шлуночків.

Раптова зупинка серця може виникнути внаслідок гальму­вання синусового вузла, яке відбувається при різкій перевазі тонусу блукаючого нерва. Це може спостерігатись під час безпо­середнього подразнення серця та маніпуляцій на інших органах, які іннервуються блукаючим нервом.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ТЕРМІНАЛЬНІ СТАНИ | Попередні ознаки зупинки кровообігу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.