Правила посилання на використані джерела

Посилання– це примітка до тексту, бібліографічна довідка, переклад, тлумачення.

Існує декілька варіантів оформлення посилань, які використовуються залежно від ситуації, загального вигляду та типу роботи:

· посторінкові, розташовані унизу сторінки під рядками основного тексту.

· зроблені усередині тексту (безпосередньо у рядку після тексту, до якого має відношення посилання);

Перший варіант:посторінкові виноски (знизу сторінки). Вказівка на посилання робиться в тексті шляхом проставляння наскрізного порядкового номера, після відповідного слова в тексті. В кінці сторінки(або в нижньому колонтитулі), на якій відмічено посилання, проводиться межа,

завдовжки не менше одній третині сторінки (20 знаків), під якою друкуються посилання в тому порядку, як вони вказані в тексті. Посилання друкуються меншим шрифтом(зазвичай кегль 9 або 10) і через мінімальний міжрядковий інтервал (інтервал 1).

ПРИКЛАД:

_____________________________

1. Почепцов Г.Г. Паблік рилейшнз: Навч. посіб. / Г.Г. Почепцов. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, КОО, 2004. – С. 37.

Другий варіант:у квадратних дужках в тексті. Після цитати ставляться квадратні дужки, усередині яких поміщають через крапку з комою (або просто кому) цифри, які відповідно позначають:

1) номер цитованого джерела загалом бібліографічному списку до роботи;

2) номер сторінки, з якою узята цитата.

ПРИКЛАД.

[2; с. 23] або [2, С. 23] – обидва варіанти допустимі - що означає, що цитата узята з 23 сторінки другого в списку джерела.

Іноді зустрічається таке посилання типу [2 ІІ, с. 23] – цитата узята з 23 сторінки 2 тому другого в списку джерела. Допускається також заміна квадратних дужок круглими, якщо у тексті використовуються квадратні дужки, як один із знаків в тексті (2; С. 23).

При посиланні на ілюстрацію вказують «рис. 1.2», на таблицю – «у табл. 1.3». Якщо є декілька посилань на одну таблицю, то слово «дивись» скорочують – «див. табл. 1.2».

Оформлення списку використаних джерел

Перелік використаних джерел (перелік посилань) – елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю, без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв (див. дод. 4).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальні правила цитування	\|	Перелік використаних джерел слід розміщувати одним із наступних способів:

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.