Тенденції і проблеми розвитку сучасної української культури.

Кризова ситуація, в якій опинилася на сучасному етапі Україна, вимагає пошуку шляхів подолання негативних тенденцій соціально-економічного та духовного розвитку. Сьогодні культурний розвиток України визначається такими головними чинниками:

1. Інфраструктура культури в Україні е досить розвиненою, як за східноєвропейськими стандартами, але водночас досить закоснілою, технічно та морально застарілою. Сильний відбиток на неї наклали колишній суспільний лад та притаманна йому культурна політика; наслідком цього є орієнтованість на централізоване управління та пряме бюджетне утримання, помітний дефіцит власної ініціативи закладів культури, їхня непідготовленість до існування в умовах суспільного і господарського плюралізму та вільного ринку.

2. 90-ті роки (горбачовська "перебудова" та перші часи української незалежності) характеризувалися, з одного боку, застоєм і навіть симптомами розкладу традиційно централізованої, одержавленої галузі культури, спричиненими глибокою економічною кризою (держава вже нездатна утримувати інфраструктуру культури хоча б на колишньому рівні, не кажучи про її розвиток) та помітним збайдужінням посткомуністичних правлячих еліт до культури як політичного чинника, як засобу ідеологічної обробки населення.

3. Поглибився інтерес до джерел історії та культури України, до проблеми самовизначення людини в культурі, розвивається потяг до традиційної народної культури, до найкращих зразків фольклору; на цьому ґрунті виникає концептуальний "неофольклоризм" у поезії, живописі, музиці, як свідоме втілення в художній творчості народного етичного та естетичного ідеалу.

4. Відроджено або створено громадські організації та установи, покликані вести просвітницьку роботу, пропагувати, вивчати історію і сьогодення української культури: Товариство української мови ім. Т. Шевченка "Просвіта", культурологічне товариство "Спадщина", Наукове товариство ім. Т. Шевченка, Міжнародну асоціацію україністів тощо. Виникають нові форми культурно-освітньої і бібліотечно-інформаційної справи, пов'язані зі зростанням потягу мас до самоосвіти та вдосконалення власних знань, умінь і навичок у різних галузях науки і культури, зацікавленістю людей у відродженні народних свят, обрядів, звичаїв.

5. Розвиваються краєзнавчі та народознавчі дослідження, які допомагають конкретніше усвідомити регіональні та етнографічні особливості національної культури українців та культур інших народів, що мешкають на території України, Актуальними стають проблеми підвищення культури міжнаціональних відносин та міжнаціонального спілкування, розвивається прагнення інших народів до національно-культурної автономії, до утворення власних культурницьких організацій.

6. Поглиблюються зв'язки української культури з культурою діаспори, розпочинається процес плідного обміну збереженими цінностями та власними унікально-неповторними досягненнями, зникає політизована упередженість щодо наукових українознавчих студій за кордоном, вони починають входити у культурне життя народу України, розгортається глобалізація духовної сфери;

7. Зростає роль церкви в процесах соціального та духовного розвитку: відроджено Українську греко-католицьку (уніатську) церкву, заборонену після Другої світової війни, та Українську автокефальну православну церкву. Але водночас міжконфесійна ворожнеча загрожує стати дестабілізуючим фактором громадського життя, може негативно вплинути на процеси культурного розвитку, хоч на початку XXI ст. гострота цієї боротьби почала зменшуватися.

По-перше, українське суспільство, яке стає дедалі відкритішим і демократичнішим, уже не задовольниться "державною культурою", а ринково орієнтована українська економіка не буде її утримувати так, як це раніше робила командна економіка. До того ж культура радянського типу може успішно існувати лише за браку будь-якої конкуренції, чого вже, вочевидь, не буде.

По-друге, найбільш динамічна й творча частина культурно-мистецького середовища не погодиться з "одержавленням" культури й мистецтва, не перетвориться на слухняних обслуговувачів державної пропагандистської машини.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості розвитку української літератури та мистецтва у 60-80- ті рр. XX ст.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.