МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
І. Теоретичні відомостіЕкспериментальне дослідження спектрів випромінювання різних розріджених газів (тобто спектрів випромінювання атомів) виявили лінійчасті спектри, для яких справджуються певні закономірності. Для водню було виявлено, що спектри випромінювання в енергетичному діапазоні розміщуються серіями ліній, котрі відносяться до однієї серії і зв’язані між собою функціональними залежностями. Для видимої частини спектру випромінювання водню Бальмер виявив серію ліній (серію Бальмера), частота яких виражається емпіричною формулою: , (1) де n =3, 4, 5, 6... ; R=3,28 – стала Рідберга. У спектрі водню знаходиться ще декілька серій, зокрема серія Лаймана в ультрафіолетовій частині спектра і серія Пашена в інфрачервоній частині спектра (рис. 1). Серія Лаймана описується формулою: , (2) де n = 2, 3, 4; а серія Пашена – формулою: , (3) де n = 4, 5, 6. Серії Бальмера, Лаймана і Пашена схематично зображені на рис.1. Лінійчастий характер спектрів випромінювання (і поглинання) атомів вказує на те, що атом може випромінювати (і поглинати) енергію тільки певними порціями – квантами. Тобто, звідси випливає, що атом може знаходитися лише в певних дискретних енергетичних станах. Переходячи з одного стану в інший, він випромінює або поглинає квант енергії, який дорівнює різниці енергій початкового і кінцевого станів (до випромінювання і після цього). Виходячи з уявлень про дискретність енергетичних станів атома Н. Бор (1913 р., датський фізик) створив квантову теорію будови атома. В основу поклав три постулати (постулати Бора): 1. Електрони можуть рухатися в атомі тільки по орбітах цілком певного радіуса. Момент кількості руху електрона на цих орбітах кратний величині : , (4) де m – маса електрона, v – швидкість електрона, r – радіус орбіти, n – головне квантове число (n – 1, 2, 3...), h – стала Планка. 2. Рух електронів на стаціонарних орбітах не супроводжується випромінюванням (поглинанням) енергії. 3. Перехід електрона з однієї стаціонарної орбіти на іншу супроводжується випромінюванням (або поглинанням кванта енергії). Величина цього кванта hv дорівнює різниці енергії (W1 і W2) стаціонарних станів атома до і після випромінювання (поглинання): hv = W1 - W2 . (5) Умову (4) називають умовою квантування радіуса орбіт, а умову (5) – умовою частот. Отже, частота електромагнітних хвиль, які випромінюються атомом, визначається не частотою обертання електрона навколо атома, а різницею енергій стаціонарних станів атома. Таким чином, постулати Бора суттєво доповнили модель Резерфорда, позбавивши її від протиріч з експериментом щодо стійкості атомів.
|
||||||||
|