Робочою арматурою

При діаметрі робочих стержнів 6 мм і більше сітки проектують з поперечною робочою арматурою з розташуванням вздовж другорядних балок. Ширина цих сіток дорівнює відстані між ребрами другорядних балок.

Приклад армування плити зварювальними рулонними сітками з поперечною робочою арматурою показано на рис. 5.

Армування плит в’язаними сітками (окремими стержнями)

Кількість робочих стержнів на 1 м плити при армуванні в’язаними сітками із окремих стержнів приймається не менше 5 і не більше 14. Крок робочих стержнів повинен бути не більше 200 мм, а крок розподільчих стержнів В 300...350 мм. У всіх місцях згинання робочих стержнів встановлюють розподільчі стержні

Розподільча (монтажна) арматура повинна складати не менше 10. .15% площі поперечного перерізу робочої арматури і не менше трьох стержнів діаметра 3,4,5 В І або 6 мм класу А240С на 1 м плити. Вони призначені для збереження потрібної відстані між робочими стержнями, забезпечення динамічної стійкості та запобігає утворенню тріщин в бетоні від усадки та температурних впливів.

Рис. 4. Армування плити зварювальними рулонними сітками з поздовжньою робочою арматурою

При товщині плити менше 120 мм використовують роздільне армування стержнями без відгинів (див. рис. 6). Середні прольоти можуть армуватися стержнями наскрізь. В крайніх прольотах, в залежності від розрахунку, встановлюють окремі стержні. Над опорами армування виконується зверху окремими стержнями.

При обпиранні плити на стіну її робоча арматура повинна бути надійно за анкерна. Тому стержні тут повинні закінчуватись загинами (див. рис. 6). При цьому за гранню опори повинно бути не менше одного розподільчого стержня.

При армуванні стержнями періодичного профілю, коли у них немає загинів в межах опори, до кінців стержнів повинен бути приварений анкерний стержень, діаметр якого приймають таким як і діаметр робочих стержнів.

Рис. 5. Армування плити зварювальними рулонними сітками з поперечною робочою арматурою, а - розкладка сіток по низу плити; б - розкладка сіток по верху плити

Рис. 6. Армування плити в’язаними сітками (окремими стержнями) без відгинів

При товщині плити 120 мм і більше стержні відгинають на відстані 1/6 розрахункового прольоту l₀₁ від грані опори та заводять в суміжний проліт за грань опори на відстані (1/4) l₀₂ при (v/g)<3 та на відстані (l/3) l₀₂ при (v/g)>3 (див. рис. 7). Відігнуті стержні закінчуються відгином під прямим кутом, який впирається в опалубку для фіксування їх у проектному положенні. Відгини стержнів виконують під кутом 30° при товщині плити менше 150 мм та під кутом 45° при її товщині більше 150 мм.

При опиранні плити на стіну, враховуючи її часткове защемлення частина стержнів з прольоту відгинається у верхню зону. Довжина їхньої прямолінійної ділянки складає 1/10 прольоту. В нижній зоні плити в цьому випадку повинно залишатись не менше трьох стержнів на 1м плити.

Рис. 7. Армування плити в'язаними сітками (окремими стержнями) з відгинами

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Розрахунок та конструювання монолітної другорядної балки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.