Залежність самопочуття та працездатності людини від погодно-метеорологічних факторів

Поняття про погоду, метеорологічні фактори, показники та методика оцінки рівня патогенної дії

Погода — це фізичний стан атмосфери, що виникає під впливом сонячної радіації і циркуляційних процесів в атмосфері, а також підстеляючої поверхні. Погода — цілісне утворення природи, комплексна взаємодія погодно-метеорологічних факторів.

До погодно-метеорологічних факторів належать температура повітря, атмосферний тиск, вологість повітря, хмарність, опади, вітер, а також електричний стан атмосфери. Особливе місце займають зміни електромагнітного поля Землі — магнітні бурі.

Крім того, важливу роль у формуванні погоди відіграють процеси циркуляції в атмосфері, що виникають у зв'язку з різницею температур земної поверхні на різних широтах, а також між континентами й океанами. На погоді відбивається і має значення різниця температур у високих і низьких шарах тропосфери, а також обертання Землі, яке відхиляє повітряні потоки.

Повітряні потоки, пересуваючись, взаємодіють між собою. Межі розподілу повітряних мас, де відбуваються особливо виражені зміни погодних факторів, називають фронтами. Розрізняють арктичний, полярний і тропічний фронти. Виділяють також фронти холодні, теплі і фронт оклюзії. Фронт оклюзії — це комплексний фронт, який утворюється шляхом змикання холодного і теплого фронтів.

Із фронтальною діяльністю пов'язана різка міждобова неперіодична мінливість температур, переважають хмарні та дощові дні. При цьому змінюються електричні властивості атмосфери. Зону фронту з пониженим тиском називають циклоном. Зону з підвищеним тиском — антициклоном. Усі ці погодні явища можуть викликати різкі зміни в організмі людини.

Характер впливу на людину погоди класифікують за реакціями на погодно-метеорологічні фактори, що виникають у організмі. Залежно від сприятливої або несприятливої дії на організм людини, розрізняють погоду від нульового балу (абсолютно комфортна погода) до п'ятибальної (надзвичайно дискомфортна).

Комфортний тип погоди складає від 4 до 36 %, а несприятливий — від32 до 48 % кількості днів на рік.

Нині доведено зв'язок між коливаннями погодних умов і появою несприятливих реакцій організму аж до тяжких захворювань та смерті, впливом погоди на розумову та фізичну працездатність.

Несприятливу дію погоди на організм людини оцінюють на підставі таких показників.

Рівень патогенної дії погоди, тобто такої дії, що викликає порушення нормального стану людини встановлюють на підставі загального індексу патогенності погоди. Він визначається як сума складових індексів патогенності за окремими показниками:

J = i_i + i_h + i_v + i_Δp + i_Δt, (3.1)

де J — загальний індекс патогенності; i_i — індекс патогенності температури повітря; i_h — індекс патогенності вологості; i_v — індекс патогенності швидкості вітру; i_Δp — індекс патогенності зміни атмосферного тиску, i_Δt — індекс патогенності зміни температури повітря.

Складові індекси патогенності розраховують за такими формулами.

Індекс патогенності температури повітря (i_i):

i_i = 0,2 (18 - t)²при t≤ 18 °C, (3.2)

i_i= 0,2 (t - 18)² при t≥ 18 °C, (3.3)

де t - середня добова температура повітря, °С.

Індекс патогенності вологості (i_h):

, (3.4)

де r — середня добова відносна вологість повітря у %.

Індекс патогенності швидкості вітру (i_v):

i_v = 0,2∙v², (3.5)

де v — середня добова швидкість вітру в м/с.

Індекс патогенності зміни атмосферного тиску:

i_Δp = 0,06∙(Δp)², (3.6)

де Δр - міждобова зміна середнього добового атмосферного тиску в мм рт. ст./доб.

Індекс патогенності зміни температури повітря:

i_Δt = 0,3∙(Δt)² , (3.7)

де Δt - міждобова зміна середньодобової температури повітря в °С/доб.

Класификують патогенну дію погоди за шкалою (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 – Оцінка патогенності погоди

Значення J	Оцінка патогенності погоди
0 - 9	Оптимальна
10 - 24	Подразнювальна
25 і більше	Гостра

Ступінь подразнювальної дії погоди встановлюють із співвідношення:

R = 0,6∙J (3.8)

де R — ступінь подразнювальної дії погоди;

J — загальний індекс патогенності.

Для оцінки комплексної дії погодно-метеорологічних факторів на організм людини використовують коефіцієнт жорсткості погоди (S).

Коефіцієнт жорсткості погоди розраховують за формулою:

S = (1 - 0,006∙t)∙ (1 + 0,272∙v)∙ Кв ∙ Ка, (3.9)

де S - жорсткість погоди за добу, бали;

t - середня добова температура повітря, °С;

Кв - коефіцієнт відносної вологості, який дорівнює 0,9 для вологості меншої ніж 60 %; 0,95 для 61-70 %; 1,0 - для 71-80 %, 1,05 - для 81-90 % і 1,1 - для вологості більшої ніж 90 %;

Ка - коефіцієнт, що враховує роль добової мінливості температури повітря; він дорівнює: у разі мінливості до 4 °С - 0,85, від (4,1°C до 6 °C) - 0,90, від (6,1°C до 8 °C) - 0,95, від (8,1 ⁰C до 10 °C) - 1,00, від (10,1 °C до 12 °C) - 1,05, від (12,1 °C до 14 °C) - 1,1, від (14,1 °C до 16 °C) - 1,15, від (16,1 °C - 18 °C) - 1,20, більше ніж 18°С - 1,25;

v — середня добова швидкість вітру, м/с.

Чим вищі значення коефіцієнта жорсткості погоди S, тим значніші порушення фізіологічних систем організму, тим сильніший вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини.

В таблиці 3.2 наведено класифікацію умов погоди в залежності від коефіцієнта жорсткості.

Таблиця 3.2 – Оцінка жорсткості погоди

Жорсткість погоди	Періоди року
Зима та перехідні періоди	Літо
Мꞌяка	Від 0 до 1,0	Від 0 до 1,0
Помірно жорстка	Від 1,1 до 2,0	Від 0 до – 0,4
Жорстка	Від 2,1 до 4,0	Від -0,41 до -0,8
Дуже жорстка	4,1 і більше	- 0,81 та меньше

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мета роботи	\|	Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.