Теорія влади

З багатьох незвичних ідей Бернарда особливо виділяється його трактування влади. Влада, за Бернардом, — це "порядок передавання інформації у формальній організації, за допомогою якого вона (інформація) сприймається підлеглим як управління діями, які він виконує ". При цьому, за теорією Бернарда, джерело влади міститься не в "людях, що володіють владою", або тих, хто віддає накази, а в прийнятті або неприйнятті влади підлеглими. Крім того, шо таке розуміння влади було прямо протилежним усім попереднім її трактуванням, які грунтуються на ієрархії посадових осіб в організації, воно радикально відрізнялося і від незвичного трактування влади Фоллет. Якщо Фоллет, згідно з "законом ситуації", деперсоналізувала владу, то Бернард, зберігши особистісний аспект, додав до нього, можна сказати, обернену інтерпретацію. За Бернардом, індивідууми погоджуються з владою, якщо вони:

1) можуть зрозуміти і справді розуміють порядок передавання інформації;

2) вважають, що цей порядок відповідає цілі організації;

3) вважають, що порядок відповідає їхній особистій заінтересованості і 4) розумове і фізично здатні підкорятися цьому порядкові.

Як же функціонує відповідно до цієї унікальної концепції влади організація? Для пояснення даного питання Бернард уводить поняття "зона байдужості" для кожного індивідуума, у межах якої розпорядження приймаються беззастережно, не піддаючи сумніву силу влади. Межі цієї "зони байдужості" залежать від ступеня, в якому винагорода перевершує труднощі і жертвування інтересами індивідуума в процесі виконання роботи.

Такою ланкою механізму функціонування влади є припущення, що розпорядження і передача інформації авторитетні і надходять від посадових осіб. При цьому в одному випадку розпорядження приймається, оскільки керівник наділений владою незалежно від його особистих здібностей. Це — офіційна, або посадова, влада. В іншому випадку розпорядження приймається тому, що підлеглий поважає керівника і довіряє йому завдяки його особистим якостям, а не через його службового становища або посади; це — влада лідерства". Поєднання "влади лідерства" із посадовою владою робить "зону байдужості" надзвичайно широкою. Все це, підкреслює Бернард, можливе лише у вільному суспільстві, де "визнання влади залишається за індивідуумом “.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організації формальні і неформальні	\|	Функції керівника

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.024 сек.