ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Написання програми мовою Сі передбачає виконання визначеного числа дій, що з більшою чи меншою деталізацією можна розділити на наступні найважливіші етапи:

· постановка задачі;

· вибір методу розв’язання задачі;

· написання початкового тексту програми мовою Сі;

· введення початкового тексту програми за допомогою текстового редактора; текст може бути розбитий на декілька файлів (модулів); на цьому етапі ми одержуємо файли початкового тексту з розширенням *.с;

· компіляція модулів (кожного модуля окремо чи всіх модулів разом) (компілятор являє собою системну програму, що перетворить деяку мову високого рівня в мову комп'ютера – мову асемблера чи машинну мову); на цьому етапі ми одержуємо об'єктний файл, тобто файл із розширенням *.obj;

· налагодження синтаксису програми;

· об'єднання відкомпільованих модулів у програму (це часто називають чи компонуванням, чи лінкуванням програми); на цьому етапі до програми приєднуються необхідні стандартні бібліотеки і ми одержуємо виконуваний файл із розширенням *.obj;

· запуск програми на виконання;

· налагодження програми (тестування програми і налагодження алгоритму);

· остаточне оформлення програми.

При виконанні кожного із зазначених вище етапів програмування виникає необхідність повернення на попередні етапи, іноді аж до зміни постановки задачі.

Сучасні системи програмування дозволяють зручно переходити від одного етапу до іншого. Це здійснюється за допомогою так званного інтегрованого середовища програмування, що містить у собі текстовий редактор, компілятор, компонувач, вбудований відладчик і, у залежності від системи чи її версії, надає програмісту додаткові зручності для написання і налагодження програм.

Існують три основних типи процесів обробки інформації: лінійний, розгалужений та циклічний. Їм відповідають базові структури (конструкції) алгоритмів: послідовність (лінійна структура), розгалуження, повторення (циклічна структура). Реальний алгоритм будь-якого ступеня складності можна представити комбінацією вказаних базових структур.

При лінійному процесі обробки інформації дії виконуються послідовно, одна за одною, і кожний етап алгоритму виконується тільки один раз.

При розгалуженому процесі обробка інформації виконується по одному з двох можливих шляхів, тобто ті чи інші дії виконуються в залежності від виконання деякої умови.

При циклічному процесі одні і ті ж дії по обробці інформації треба виконати багато разів.

Існують різні способи опису алгоритмів (словесний, табличний, псевдокод, графічний тощо). Досить поширеним є графічне зображення алгоритму у вигляді блок- -схеми. При цьому використовуються спеуіальні символи (блоки), що відповідають певним операціям обробки даних. Блоки з’єднуються лініями, що вказують шлях, якого потрібно дотримуватись при розв’язанні задачі від початку процесу (блок «Початок») до його завершення (блок «Кінець»).

Приклад: Скласти алгоритм визначення відстані між двома точками на площині з заданими координатами (x₁, y₁) и (x₂, y₂) за формулою:

Розв’язання у вигляді блок-схеми алгоритма лінійної структури подано на рис 1.1.

Рис. 2.1. Блок – схема алгоритма розв’язання задачі

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.