Методика оцінювання ризику неоптимального розподілу фінансів
В основі теорії портфеля лежить загальне правило, якого повинні дотримуватись інвестори (менеджери, підприємці), що мають можливість розподіляти кошти (ресурси) між декількома активами (видами продукції, видами діяльності). Необхідно прагнути розподіляти вкладення таким чином, щоб обрані активи відповідали двом вимогам: по-перше, показувати різнощільність зв'язку із загальноринковими тенденціями (коливаннями попиту, цінами), по-друге, мати протилежну фазу коливань норми прибутку всередині портфеля. Саме такий портфель буде мати мінімальний ризик.
Кількісно ризик портфелю розраховується статистичним методом. Так, для портфелю, що складається з двох видів активів (видів продукції або напрямків діяльності), ризик можна розрахувати як дисперсію за залежністю:
, (46)
де σ12, σ22 – дисперсії норм доходності першого і другого активів; h1, h2 – питома вага першого і другого видів активів в портфелі; R – коефіцієнт кореляції норм доходності першого і другого активів.
У випадку, коли таких активів (видів продукції або діяльності) декілька, ризик розраховується за допомогою коефіцієнта множинної кореляції.