Ефективність управління портфелем цінних паперів банку
Ефективність управління портфелем цінних паперів банку визначається за співвідношенням дохідності та ризикованості портфеля. Це дає змогу банкові оцінити, чи достатня очікувана дохідність портфеля цінних паперів для компенсації пов’язаного з ним ризику. Згідно з основними положеннями моделі САРМ дохідність портфеля цінних паперів (dp) розглядається як функція трьох змінних: системного ризику портфеля (bр), очікуваної дохідності ринкового портфеля (dm) та ставки доходу за безризиковими цінними паперами (d0). Залежність між очікуваною дохідністю та ризиком виражається формулою:
dp = d0 + bp × (dm – d0) . (6.18)
За економічним змістом перевищення дохідності портфеля над ставкою без ризику є премією, що її банк отримує за ризик, який він узяв на себе, придбавши певні цінні папери в процесі формування портфеля.
Для визначення ефективності диверсифікованого портфеля використовують коефіцієнт Трейнора (kT):
, (6.19)
де dp — дохідність портфеля інвестора за період, що аналізується; d0 — середня безризикова ставка за той самий період.
Коефіцієнт Шарпа через стандартне відхилення дозволяє врахувати як системний, так і несистемний ризики, властиві даному портфелю. Оскільки несистемний ризик може бути знижений диверсифікацією портфеля, а отже, для широкодиверсифікованого портфеля такого ризику майже немає, то коефіцієнт Шарпа доцільно застосовувати для аналізу недиверсифікованого банківського портфеля цінних паперів (kS):
, (6.20)
де sp — стандартне відхилення дохідності портфеля банку