Інститут громадянства України

Громадянство України - це правовий зв'язок між фізичною особою й Україною, що знаходить своє вираження в їхніх взаємних правах і обов'язках.

Держава визнає і гарантує права і свободи громадянина, захищає і протегує їй за кордоном. Громадянин дотримується законів і розпоряджень держави, виконує визначені нею обов'язки.

Питання громадянства України регулюються Конституцією, Законом України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року, міжнародними договорами України.

Право на громадянство є невід'ємним правом людини. Конституція проголошує, що громадянина України не може бути позбавлено громадянства і позбавлено права змінити громадянство, не може бути вигнано за межі України або видано іншій державі. Україна гарантує турботу і захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНИ НАБУВАЄТЬСЯ:

ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНИ ПРИПИНЯЄТЬСЯ:

1. За народженням. 2. За територіальним походженням. 3. Внаслідок прийняття до громадянства (іноземець чи особа без громадянства можуть бути, за їх клопотанням, прийняті до громадянства України). 4. Внаслідок відновлення в громадянстві. 5. Внаслідок усиновлення. 6. Внаслідок установлення над дитиною опіки чи піклування. 7. Внаслідок установлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки. 8. У зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного або обох батьків дитини. 9. Внаслідок установлення батьківства. 10. На інших підставах, передбачених міжнародними договорами України.

1. Внаслідок виходу з громадянства України. 2. Внаслідок втрати громадянства України. 3. На підставах, передбачених міжнародними договорами України.

УМОВАМИ ПРИЙНЯТТЯ ДО ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ Є:

ДО ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ НЕ ПРИЙМАЄТЬСЯ ОСОБА ЯКА:

1. Визнання і дотримання Конституції України і законів України. 2. Зобов'язання припинити іноземне громадянство чи неперебування в іноземному громадянстві. 3. Безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років. 4. Одержання дозволу на постійне проживання в Україні. 5. Володіння державною мовою чи її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. 6. Наявність законних джерел існування.

1. Вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид. 2. Засуджена в Україні до позбавлення волі за здійснення тяжкого злочину (до погашення чи зняття судимості). 3. Вчинила на території іншої держави дії, визнані законодавством України тяжким злочином.

ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНИ ВТРАЧАЄТЬСЯ ЯКЩО:

1. Громадянин України, після досягнення ним повноліття, добровільно набув громадянства іншої держави. 2. Іноземець набув громадянства України і не подав, у порядку, встановленому законом, документ про припинення іноземного громадянства чи декларацію про відмову від нього; 3. Іноземець набув громадянства України і скористався правами, виконавши обов'язки, які надає чи покладає на нього іноземне громадянство. 4. Особа набула громадянства України внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей чи фальшивих документів. 5. Громадянин України, без згоди державних органів України, добровільно вступив на військову службу, на роботу в службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції чи органи державної влади чи органи місцевого самоврядування іншої держави.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Конституційний статус особистості	\|	Система державних органів за Конституцією України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.