МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Шістдесятницький ренесанс» в Україні: фундатори рухуШістдесятництво – соціокультурний(літературно-мистецький, громадсько-політичний, світоглядно-філософський) рух опору під радянської України, започаткований у 60-х роках XXст.; Друге українське відродження XX ст., регенерація національної еліти, винищеної сталінською репресивною машиною у 30-ті роки; духовна революція проти тоталітаризму. Шістдесятники – покоління творчої молоді початку 60-х рр. XX ст. сформоване в період тимчасової лібералізації суспільного життя в СРСР у 1956-1964 рр. Започатковане насамперед поетами, шістдесятництво невдовзі набуло масштабу універсального соціокультурного феномену: літературно-мистецького, філософсько-ідеологічного, наукового, суспільно-політичного. 1956 рік, XX з’їзд КПРС можна вважати точкою відліку в історії українського шістдесятництва. Євген Сверстюк, один із найяскравіших представників цього покоління, його філософ і літописець, так характеризував головний, світоглядно-психологічний, переворот, що настав «…у роки ослаблення ідолопоклонства – в роки т.зв. відлиги»: Коли 1956 рік можна вважати часом «зачаття в дусі» покоління шістдесятників, то їх правдивим «народженням у слові» - творчий вибух 1961року. 1962 року гарматним залпом «вистрілили» у світ перші поетичні збірки М.Вінграновського(«Атомні прелюди»), В.Симоненка («Тиша і грім»), І.Драча («Соняшник»), Б.Олійника («Б’ють у крицю ковалі»), книги малої прози Володимира Дрозда(«Люблю сині зорі») та Євгена Гуцала («Люди серед людей»); ще раніше вийшли дебютні книги Дмитра Павличка(«Любов і ненависть», 1953) й Ліни Костенко(«Проміння землі», 1957) – митців, які стали немовби «предтечами» шістдесятництва, а згодом на рівних влилися у цей широкий соціокультурний рух. Ця хвиля творчої свободи явила Україні і світові плеяду митців, імена яких незнайомими і новими, а тепер є славою і гордістю нації. Час непокори – час особистостей. Саме їх стали називати шістдесятниками – одразу ж після пам’ятної «кулеметної черги» добірок «молодих» в «Літературній газеті», до редагування якої тільки-но став також ще молодий, тридцятисемилітній, Павло Загребельний. На думку Максима Рильського, охрестили так це гроно обдаровань дещо поспішно й невдало, та термін «шістдесятники» так і зостався в історії.
|
||||||||
|