Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Шістдесятницький ренесанс» в Україні: фундатори руху

Шістдесятництво – соціокультурний(літературно-мистецький, громадсько-політичний, світоглядно-філософський) рух опору під радянської України, започаткований у 60-х роках XXст.; Друге українське відродження XX ст., регенерація національної еліти, винищеної сталінською репресивною машиною у 30-ті роки; духовна революція проти тоталітаризму.

Шістдесятники – покоління творчої молоді початку 60-х рр. XX ст. сформоване в період тимчасової лібералізації суспільного життя в СРСР у 1956-1964 рр.

Започатковане насамперед поетами, шістдесятництво невдовзі набуло масштабу універсального соціокультурного феномену: літературно-мистецького, філософсько-ідеологічного, наукового, суспільно-політичного.

1956 рік, XX з’їзд КПРС можна вважати точкою відліку в історії українського шістдесятництва.

Євген Сверстюк, один із найяскравіших представників цього покоління, його філософ і літописець, так характеризував головний, світоглядно-психологічний, переворот, що настав «…у роки ослаблення ідолопоклонства – в роки т.зв. відлиги»:

Коли 1956 рік можна вважати часом «зачаття в дусі» покоління шістдесятників, то їх правдивим «народженням у слові» - творчий вибух 1961року.

1962 року гарматним залпом «вистрілили» у світ перші поетичні збірки М.Вінграновського(«Атомні прелюди»), В.Симоненка («Тиша і грім»), І.Драча («Соняшник»), Б.Олійника («Б’ють у крицю ковалі»), книги малої прози Володимира Дрозда(«Люблю сині зорі») та Євгена Гуцала («Люди серед людей»); ще раніше вийшли дебютні книги Дмитра Павличка(«Любов і ненависть», 1953) й Ліни Костенко(«Проміння землі», 1957) – митців, які стали немовби «предтечами» шістдесятництва, а згодом на рівних влилися у цей широкий соціокультурний рух.

Ця хвиля творчої свободи явила Україні і світові плеяду митців, імена яких незнайомими і новими, а тепер є славою і гордістю нації. Час непокори – час особистостей.

Саме їх стали називати шістдесятниками – одразу ж після пам’ятної «кулеметної черги» добірок «молодих» в «Літературній газеті», до редагування якої тільки-но став також ще молодий, тридцятисемилітній, Павло Загребельний. На думку Максима Рильського, охрестили так це гроно обдаровань дещо поспішно й невдало, та термін «шістдесятники» так і зостався в історії.

 

 




Переглядів: 888

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Утворення Української академії наук та її діяльність. | Нова фольклорна хвиля» в українській музиці 60-70 -х років ХХ ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.032 сек.