ГЛАВА 3. ОСНОВНІ ЕТАПИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ГОМІНІД
Австралопітеки (вілафранкські прегомініди)
Остання епоха неогену третинного періоду (пліоцен) пов'язана з існуванням групи приматів, названої австралопітеками, тобто південними мавпами. Віднайдено понад 500 викопних рештків цих істот у Південній і Східній Африці, в інших районах Старого Світу. Значні розміри ареалу автралопітеків свідчать про те, що вони були досить різноманітними за анатомічною будовою. Це дозволило віднести їх до 5 різних видів. Поява австралопітеків приблизно 4-5 млн років тому і подальша їх еволюція пов'язані зі змінами геолого-кліматичних умов. Так, у пізньому міоцені спостерігалося зрушення пластів земної кори. Воно зруйнувало сформовану в ранньому третинному періоді систему внутрішніх водяних басейнів. Почала складатися сучасна гідрогеографічна система. Уздовж лінії Великого рифтового розламу і в деяких інших геологічно нестабільних частинах континенту активувалася вулканічна діяльність, змінювався рельєф місцевості. Завершальна стадія цих процесів збіглася зі значним зниженням температури в Європі на початку плейстоцену. У пізньому третинному періоді відбувалося скупчення пісків Калахарі, а на місці вологих тропічних лісів поширювалася засухостійка ксерофітна рослинність. Ці події відіграли велику роль у прискоренні еволюції гомінід 9 – 6 млн років тому, коли почав складатися морфологічний тип австралопітеків.