Морфологічні особливості палеоантропів

Зовнішній вигляд неандертальців відзначався такими особливостями:зріст - середній порівняно з сучасною людиною; статура дуже сильна; кістки черепа товщі, ніж у сучасної людини; лобова частина черепа низька; великий надбрівний валик; підборідний виступ відсутній або виражений слабко; расові ознаки не виражені; розмір головного мозку збільшився до 1200-1600 см³, суттєво зросла мінливість його основних відділів, особливо лобових часток. Структура мозку ще залишалася досить примітивною. Зокрема, лобові частки, у яких розташовуються асоціативні центри і центри гальмування, ще були недостатньо розвиненими, тобто в неандертальців здатність до логічного мислення була обмеженою, вони відрізнялися різкою збуджуваністю в поведінці і не могли довго зосереджуватися на виконанні якоїсь роботи. Добре розвинені скронева і нижньо-тім'яна частки, що свідчить про цілком імовірну наявність членороздільної мови.

Загалом для зовнішності палеоантропів характерним був дуже широкий діапазон морфологічної мінливості. Його межі перекривали сучасні. Це означає, що ті або інші риси неандертальців можна побачити у звичайних перехожих на вулицях міста, але повного морфологічного комплексу, характерного для давніх людей, не буде ні в кого з наших сучасників.

Більшість антропологів вважає, що факт наявності в неандертальців багатьох різноманітних морфологічних типів зі спорідненістю до сучасного свідчить на користь того, що майже всі їхні популяції стали предками H.sapiens, хоча й еволюціонували з різною швидкістю.

Тільки в Західній Європі, незважаючи на безліч знахідок, не виявлено проміжної ланки між неандертальським і кроманьйонським типами. Це наводить на думку, що західноєвропейських або класичних неандертальців можна виключити з лінії, котра веде до людини розумної. Зникнення цієї групи палеоантропів могло статися внаслідок декількох причин, наприклад геологічних катастроф типу пересування льодовиків, про що побічно свідчать численні знахідки скелетів із слідами рахіту. Не виключається також і негативна роль ізоляції, яка зводила контакти між заходом і сходом до мінімуму.

Сапієнтація, швидше, завершилася десь за межами Європи, найвірогідніше в Африці або на Близькому Сході (територія сучасної Палестини). Європейські неандертальці, були ослаблені тяжкою боротьбою за існування. Вони не витримали конкуренції й були витиснуті та винищені або частково асимільовані палеоантропами, що прийшли ззовні та почали панувати в Європі під назвою прогресивних неандертальців. Такий перебіг подій є цілком імовірним, але єдиного погляду з приводу еволюційної долі європейських неандертальців поки що немає. Остаточне вирішення цієї проблеми потребує додаткових досліджень.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Палеоантропи (давні люди, неандертальці)	\|	Культура неандертальців - мустьє

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.