У вищеописаних трьох типах еквівалентності спільність змісту ориґіналу й перекладу полягала у збереженні основних елементів змісту тексту. У змісті будь-якого висловлювання виражається якась мета комунікації через опис якоїсь ситуації, який здійснюється певним засобом (шляхом відбору деяких ознак даної ситуації). У першому типі еквівалентності у перекладі зберігається тільки перша з указаних частин зміста ориґіналу (мета комунікації), у другому типі – перша й друга (мета комунікації та опис ситуації) у третьому – всі три частини (мета комунікації, опис ситуації та спосіб її опису).
Вираз «частина змісту» не означає, «частина висловлювання» чи «зміст частини висловлювання». Частини змісту не розміщені у змісті лінійно, таким чином, щоб в одній частині виражалася мета комунікації, а в іншій – опис ситуації. Вони висловлюються усім складом висловлювання, одна через іншу.