• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Віскоза

Виробництво віскози складається з:

- підготовки целюлози;

- приготування прядильного розчину;

- формування волокна;

- оздоблення.

Підготовка целюлози складається з підсушування її до змісту юлоги 6-8% і обробки 18-20% розчином їдкого натрію при гемпературі 40-45°С. Така обробка сприяє вилученню домішок з сировини; при цьому створюється так звана лужна целюлоза, яка Іотім на протязі певного часу витримується в даному розчині цдя передвизрівання. Це дає можливість отримати розчини необ­хідної в'язкості.

Приготування прядильного розчину складається з обробки підготовленої маси сірковуглецем для отримання ксантогенату целюлози, який розчиняють у слабкому розчині лугу, після чого утворюється розчин віскози, який містить 7,5% целюлози, 6,5% лугу, 86% води. Потім віскоза проходить стадію визрівання, завдяки чому вона набуває потрібну в'язкість та зменшує стійкість до кислотних обробок.

Формування волокна проводять мокрим способом. Розчин подається у прядильну машину, під тиском проходить через філь'єру та надходить до осаджу вальної ванни, яка містить розчин сірчаної кислоти та сірчанокислих солей. Внаслідок хімічних реакцій виникає вилучення віскози з розчину та перехід ниток у твердий стан. Потім нитки витягують та перемотують на бобіни.

Оздоблення волокна складається з:

- промивання ниток з метою вилучення домішок сірчаної
кислоти та її солей, забруднень;

- відбілювання;

- кислування сірчаною кислотою для вилучення залишків
відбілювача;

- обробка мильним розчином для надання м'якості;

- висушування;

- скручування та фіксація скручування.
Віскозу випускають у вигляді ниток та штапелю.

Будова волокна (рис. 5, а,б). Волокно має неправильну круглу ребристу форму у поперечному розрізі та вигляд гладенької блискучої трубочки зі штрихами на поверхні у поздовжньому виді.

За хімічним складом - це гідратцелюлоза.

Властивості волокна

І. Механічні: невисокі: стійкість до стирання та міцність (14-20 сН/текс);

у вологому стані міцність зменшується на 50-60%; високе видовження (21-26% у сухому стані), низька пружність.

II. Фізичні: високі: гігроскопічність (11-12%), набухливість
(об'єм збільшується на 80-110%), теплостійкість (140-150°С) та
світлостійкість.

III. Хімічні: хемостійкість середня.

Характер горіння. Горить подібно бавовні: інтенсивно, яскраво-жовтим полум'ям, з іскрами, утворює сірий попіл та розповсюджує запах паленого папіру.

Комплексні нитки використовують для виготовлення під­кладкових та деяких платтєвих тканин. Штапель - у чистому виді та в суміші з вовною, бавовною та різними хімічними волокнами використовують для виготовлення тканин різного призначення, трикотажу, нетканих матеріалів, мережива та інших виробів текстильної галантереї.

Полінозне та віскозне високомодульне волокно сиблон - це поліпшені модифікації віскозного волокна. Вони мають більшу міцність та хемостійкість, меншу усадку та зниження міцності у вологому стані.

Полінозне волокно більш пружне, менш видовжується, стійке до лужних обробок.

Сиблон має більш високу зносостійкість.

Переглядів: 1766