МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Завдання 5. Українська філософія початку XIX ст.Перечитайте нижченаведені тексти; спираючись на міркування відомого дослідника історії української філософії, покажіть, як і в чому проявились у ній впливи національного характеру? "Риси духовності бароко залишилися в українському національному типі аж досі. Основна духовна риса бароко це "декоративність", що цінить більше широкий жест, ніж глибокий зміст − більше розмах і кількість, ніж внутрішню якість, більше − вираз, форми вияву змісту, ніж зміст самий, одним словом − цінить більше "здаватися" ніж бути"... Емоційність виявляється у високій оцінці життя, почуття. Почуття, емоція оцінюється навіть як шлях пізнання (Гоголь, Юркевич). Але ця "філософія серця" має й інший сенс − в людськім душевнім житті глибше, ніж свідомі психічні переживання, служить їх основа − "серце", найглибше в людині, "безодня", яка породжує з себе і зумовлює собою, так би мовити, "поверхню" нашої психіки (Сковорода, Гоголь, Юркевич, Куліш). З цим зв'язане і визнання, що людина є малий світ "мікрокосмос", бо в "сердечній глибині", безодні криється усе, що є у цілому світі...". (Д.Чижевський) Нижче наводяться тексти Я.Козелецького, який прагнув охопити цілісний комплекс філософських проблем свого часу. Спробуйте проаналізувати ці тексти відповідно філософській проблематиці. "Філософія містить у собі всі науки, ... вирішує тільки генеральні пізнання про речі і людські справи... Метафізика є наукою випробування причин істини... В основі буття завжди є річ, яка може бути простою і складною; прості речі мають лише сутність та існування .... складні − матеріальні тіла з багатьма якостями, такими як простір, час, причина, основа, необхідність, випадковість". (Я.Козелецький) "Пізнати можна за допомогою відчуття які є "вікнами" і "дверима", через які враження проникають у душу. Так (тобто − відчуттям) пізнають лише окремі речі.. .а розум дає знання загального". (Я.Козелецький) Питання яких філософських дисциплін розглядаються у наведених рядках? Назвіть ці дисципліни та окресліть предмет їх вивчення. Значний внесок у розробку філософії на початку XIX ст. вніс П. Лодій. Ознайомтесь із деякими уривками з його творів. Спробуйте з'ясувати в яких його тезах прослідковується вплив німецького ідеалізму. "...Метафізика є наука, яка досліджує начала всезагальних понять і доказів, на підставі яких можемо утворювати собі найбільш повні поняття про речі". (П.Лодій) "Ми ясно бачимо, що людське пізнання не може бути твердіш, якщо воно не спирається на онтологію. Це випливає з того, що ми не матимемо досконалого знання перших начал і перших істин науки, а на них спираються всі докази, якщо не візьмемо його з онтології, бо крім онтології його з жодної іншої науки взяти не можна". (П.Лодій) Спробуйте прокоментувати дану тезу і пояснити, чому та в якому сенсі пізнання може спиратись лише на онтологію? Хто із представників західноєвропейської філософії дотримувався такої позиції? "Сущим є все те, що має буття, або може його мати. Тим самим суще є двояким: дійсністю і можливістю. Дійсність − це те, що справді має буття.... Можливість − це те, що не існує, але може бути... Визнаючи сутність, слід визначити і властивості. Отже, як сутність, так і властивості є логічно необхідні, незмінні, вічні, бо властивості необхідно походять із сутності; оскільки достатня причина міститься у сутності". (П.Лодій)
|
||||||||
|