Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






КЛІТИННА ІНЖЕНЕРІЯ

 

А

АБК (абсцизова кислота) – див. Кислота абсцизова.

Автотрофна культура – див. Культура автотрофна.

Агар-агар – полісахаридний препарат, який добувають з деяких червоних і бурих морських водоростей. Складається з агарози і агаропектину; найкращий природний гелеутворювач.

Адвентивні бруньки – бруньки, що виникли у рослині з тканин і клітин, які їх не утворюють (наприклад, виникають не в пазухах листків, а на коренях і листках рослин).

Андрогенез – процес виникнення рослини з мікроспори або пилкового зерна, або через гаметичний ембріоїдогенез, або через утворення калуса і подальшу регенерацію галоїдної рослини.

Анеуплоїд – ядро, клітина, організм з числом хромосом, яке відхиляється від n, і від чисел, кратних n.

Антистресові препарати – препарати, які підвищують стійкість рослин в стресових умовах. Зазвичай, їх дія пов’язана з активацією синтезу організмом стресових білків.

Апекс – частина бруньки, ростовий центр пагона. Завдяки діяльності його клітин формуються первинні тканини і зачатки всіх органів (вісь, листки та бруньки). Апексу властиві як гістогенні, так і органогенні процеси.

Апікальне домінування – явище пригнічення росту бічних бруньок пагона в присутності термінальної бруньки.

Апоптоз – процес запрограмованої загибелі клітин в процесі диференціювання і перетворення тканин. А. регулюється гормонами, може бути індукований штучно.

Аттрагуюча здатність – здатність активізовувати транспорт поживних речовин до ростучого органу з найбільшою концентрацією фітогормонів-стимуляторів.

Ауксини – фітогормони, переважно індольної природи: індолілоцтова кислота та її похідні, що активують ріст частин колеоптилів, стебел і коренів, викликають тропічні вигини, а також стимулюють утворення коренів рослин.

Б

Біобезпека– стан захищеностілюдини, суспільства, цивілізації і оточуючого середовища від шкідливого, небезпечного для життя і здоров’я людини впливу токсичних і алергенних біологічних речовин і сполук, які містяться в природних або генно-інженерно-модифікованих біологічних об’єктах і одержаних з них продуктах

Біогаз – газ, який утворюється в результаті анаеробного бродіння субстрату. Складається в основному з метану (до 60%, вуглекислого газу (35-40%) і незначної кількості інших газів: сірководню, водню (до 2%).

Біоконверсія – одержання біогазу – метану з органічних відходів (гною, побутового сміття та інших) методом їх зброджування в спеціальних реакторах – метантенках.

Біомаса– загальна маса клітин, яка одержана протягом культивування.

Біопроба (біотест) – метод виявлення активності фітогормонів та інгібіторів за реакцією цілих рослин, їх окремих частин, органів, тканин та клітин, що характеризуються специфічною чутливістю до цих сполук.

Біотехнологія – сукупність методів і прийомів з метою одержання корисних для людини продуктів і явищ з допомогою біологічних агентів. До цих методів відносять генетичну інженерію і культуру тканин й клітин.

Біотехнологія – інтеграція досліджень, знань та методичних прийомів біохімічних, мікробіологічних, молекулярно-генетичних дисциплін та інженерних наук з метою використання властивостей мікроорганізмів, культур тканин, органів, клітин для виробництва специфічних продуктів та речовин; використання культур клітин бактерій, дріжджів, тварин або рослин, метаболізм та біосинтетичні можливості яких забезпечують виробництво специфічних речовин.

Біотехнологія класична – наука про методи і технології виробництва, зберігання і переробки сільськогосподарської та іншої продукції з використанням звичайних, нетрансгенних рослин, тварин і мікроорганізмів в звичайних природних і штучних умовах.

Біотехнологія новіша– наука прогенно-інженерні і клітинні методи і технології створення та використання генетично трансформованих (модифікованих) рослин, тварин, мікроорганізмів і вірусів з метою інтенсифікації виробництва і одержання нових продуктів різного призначення.

Біотехнологія рослин– надання рослині нової ознаки з метою одержання нових сортів сільськогосподарських культур. На відміну від традиційних методів селекції, коли проходить обмін сотнями генів, методи Б.р. дозволяють вводити в рослину лише потрібні гени. В результаті рослина набуває бажаної корисної ознаки і не отримує супутніх незаданих ознак.

Біореактор, ферментер – пристрій, в якому протікають біохімічні реакції за участю живих мікроорганізмів, клітинних екстрактів або ферментів. Часто даний термін відноситься до посудини, у якій ростуть мікроорганізми.

 

В

Варіабельність сомаклональна– це неспадкові зміни в соматичних клітинах, що виникають під впливом умов культивування in vitro.

Вегетативне розмноження– тип нестатевого розмноження, при якому з частини материнського організму утворюються ідентичні йому за своїми спадковими ознаками нові особини.

Г

Гаплоїд– ядро, клітина, організм, які характеризуються набором хромосом, що складає половину повного набору, властивого даному виду (символ n).

Генетика соматичних клітин – генетичні зміни клітин, що культивуються, і закономірності успадкування цих змін при вирощуванні культур.

Гетерокаріон – клітина, в якій присутні два або більше ядер різних типів (різної генетичної природи).

Гібереліни – фітогормони, переважно похідні флюоренового ряду – гіберелова кислота та інші гібереліни, що індукують або активують ріст стебел рослин, викликають проростання насіння та утворення партенокарпічних плодів, порушують період спокою у багатьох рослин, а також індукують цвітіння рослин довгого дня.

Гібридизація соматичних клітин – злиття нестатевих клітин, внаслідок якого утворюються соматичні гібриди рослин і гібридні клітинні лінії.

Гіногенез – процес виникнення рослин з клітин зародкового мішка.

Гістогенгез – процес утворення в культурі тканин клітин тканевих елементів ксилеми (ксилемогенез), флоеми (флоемогенез).

Гормональна система рослин – регуляторний комплекс, який складається з фітогормонів, їх акцепторів і вторинних посередників.

Гормони рослин – див. Фітогормони.

Гормональний статус – стан гормональної системи в онтогенезі рослин і тварин, рівні гормонів і співвідношення між ними в процесах утворення, переміщення, використання і інактивації у відповідь на ендогенний і екзогенний вплив.

Гормон-рецепторний комплекс – з’єднання гормону і білкового рецептора; перший необхідний крок в реалізації дії фітогормона.

 

Д

Дедиференціація – перехід спеціалізованих клітин, що не діляться, до проліферації і неорганізованого калусного росту. В результаті клітина втрачає більшість ознак спеціалізації.

Детермінація розвитку – набуття клітиною, тканиною, органом або організмом стану готовності до розвитку за певним шляхом, яке супроводжується одночасним обмеженням можливостей розвитку в інших напрямах. В період Д.р. створюються необхідні внутрішні умови для наступної реалізації нового напряму розвитку.

Диплоїд - ядро, клітина, організм, які характеризуються подвійним набором гомологічних хромосом, характерним для даного виду (символ 2n).

Диференціація – виникнення функціональних та структурних відмінностей у різних клітинах і тканинах у процесі розвитку рослин; комплекс процесів, які призводять до виникнення відмінностей між дочірніми клітинами, а також між материнськими та дочірніми клітинами.

Диференціювання – стан спеціалізованих клітин, який відрізняє їх від інших; процес розвитку, у ході якого відносно неспеціалізована клітина перетворюється у більш спеціалізовану, що призводить до відмінностей між дочірніми клітинами, а також материнськими і дочірніми клітинами. Д. проявляється морфологічними, структурними, фізіологічними, біохімічними змінами клітин, в основі яких лежить зміна активності генів.

Е

Експлант – фрагмент тканини або органу, який інкубують на поживному середовищі самостійно або використовують для отримання первинного калусу.

Ембріогенез соматичний – процес утворення зародково-подібних структур (ембріоїдів) у культурі тканин і клітин шляхом, що подібним до нормального зиготичного ембріогенезу. Процес утворення ембріоїдів і мікроспор має назву андрогенез.

Ембріогенез in vitro – утворення ембріоїдів в культурі клітин in vitro.

Ембріоїд – зародкоподібна структура, яка виникла шляхом соматичного ембріогенезу.

Ембріокультура – вирощування зародків і регенерація рослин в культурі in vitro із зародків на ранній стадії їх розвитку.

Епігенетичні варіації – фенотипічний прояв диференціальної активності генів. Від мутацій і сомаклональних варіацій відрізняються тим, що не зберігаються в циклі клітина - рослина – клітина, оскільки є зміною фенотипу особини (клітини) без зміну її генотипу.

Етилен – газ, що діє як рослинний гормон. Сприяє дозріванню плодів, збереженню квіток, проростанню насіння, утворенню коренів; приймає участь у відповіді рослини на стресові впливи. Е. здебільшого пригнічує ростові процеси – опадання листків, вигини черешків, гальмування росту проростків. Е. гальмує дію ауксинів, гіберелінів і цитокінінів. Під впливом Е. проходить прискорене дозрівання плодів, при якому понижується рівень вільних ауксинів і цитокінінів.

Еуплоїд - ядро, клітина, організм з числом хромосом, кратним Х.

З

Злиття ізольованих протопластів – формування однієї клітини з двох або більше протопластів внаслідок об'єднання їх поверхневих мембран.

І

Ізольований протопласт – рослинна клітина, у якої відсутня клітинна стінка, зруйнована ферментативним або механічним способом.

Інокулюм (трансплант) – частина суспензійної (калусної) культури, яка використовується для пересадки на свіже середовище.

ІОК – індоліл-3-оцтова кислота - важливий природний ауксин, фітогормон, який міститься у всіх вищих рослинах і має вирішальне значення для процесів їх росту і диференціювання.

К

Калус – тканина, яка виникла шляхом дедиференціювання і неорганізованої проліферації клітин рослин і експлантів. В культурі in vitro до першого пасажу (субкультивування) наз. первинним калусом.

Каріотип – соматичний набір хромосом (їх кількість та морфологія), характерний для даного виду, особини чи клітини.

Кислота абсцизова – гормональний інгібітор росту терпеноїдної природи. Назву АБК отримала через з її здатність викликати опадання черешків, листків, зав'язей та плодів. Під дією АБК затримується проростання насіння, розпускання бруньок. АБК викликає закривання продихів, її кількість різко зростає при водному дефіциті.

Клітини ауксотрофні – мутанти, які потребують, на відміну від нормальних (прототрофних) клітин, присутності додаткових факторів у поживному середовищі через втрату здатності до їх синтезу.

Клітинна інженерія – це наука, що займається створенням нових, із заданими властивостями клітин, які раніше не існували в природі. Основою клітинною інженерії є розробка методів, що дозволяють отримувати та підтримувати культури клітин еукаріотичних багатоклітинних організмів, у яких одноклітинний організм одночасно повністю зберігає геном вихідного виду і в багатьох відношеннях поводить себе як мікроорганізм.

Клітинна селекція – метод виділення мутантних клітин і сомаклональних варіацій з допомогою селективних умов.

Клітинна популяція – сукупність культивованих клітин одного штаму або клітинної лінії. К.п. може бути також група однорідних за будь-якою ознакою клітин у тканині.

Клон – популяція клітин, особин, що виникли з однієї клітини або нестатевим шляхом від одного спільного предка. Клітини К. містять однаковий генетичний матеріал.

Клональне мікророзмноження – одержання in vitro нестатевим шляхом рослин, генетично ідентичних вихідній рослині.

Клонування – отримання клону або потомства від однієї рослини шляхом вегетативного розмноження. При клонуванні є можливість вирощувати нащадків однієї особини з однаковою спадковістю.

Компетенція – здатність клітини, тканини, органу, організму сприймати індуковані впливи і специфічно реагувати на них зміною розвитку.

Коферментація– одночасний ріст двох мікроорганізмів в одному біореакторі.

Кріопротектори– речовини, що вводяться в поживне середовище і захищають клітини від дії низьких температур. Найчастіше як кріопротектори використовують гліцерин і диметилсульфоксид (ДМСО).

Кріоконсервація – метод контролю над експозицією ізольованих культур тканин, клітин, апексів, ембріоїдів вищих рослин при низьких (до –196 0C) темпера- турах із підтриманням їх життєздатності та відновлення. Включає ряд послідовних етапів: 1) підготовка культури, 2) внесення кріопротектора, 3) програмне заморожування до низьких (до –196 0C) температур, 4) збереження у рідкому азоті, 5) розморожування, 6) видалення кріопротектора відмиванням, 7) рекультивування відновлених клітин та регенерація рослин.

Ксенобіотик – сполука, одержана штучним шляхом, а не синтезована живим організмом.

Культура – популяція клітин рослин, тварин або мікроорганізмів, які вирощуються в контрольованих умовах in vitro.

Культура автотрофна – культура клітин, тканин, органів, що незалежна від зовнішніх джерел органічних речовин і здатна син-тезувати власні органічні компоненти із неорганічних матеріалів.

Культура “адаптованих” тканин – вирощування тканин, що виникли шляхом редиференціації або мутації клітин нормальних калусних тканин. Основною ознакою “адаптованих” культур є здатність до росту на поживних середовищах без фітогормонів.

Культура гетеротрофна – культура клітин, тканин, органів, що залежна від одного або декількох зовнішніх джерел органічних речовин.

Культура експлантів – культивування в стерильних умовах in vitro на поживних середовищах фрагментів, які ізольовані з різних органів рослин і викликають або не викликають проліферацію клітин цих фрагментів рослин.

Культура зиготичних зародків – стерильне вирощування на поживному середовищі незрілих або зрілих ізольованих зародків.

Культура ізольованих протопластів – вирощування клітин, у яких відсутні клітинні стінки в рідкому або на агаризованому середовищі, яке містить як додатковий компонент осмотично активну речовину (стабілізатор), в оптимальній для даного виду концентрації. При регенерації стінок в ізольованих протопластах вони перетворюються в культуру тканин.

Культура калусних тканин – вирощування у довготривалій пересадочній культурі тканин, які виникли шляхом проліферації клітин ізольованих фрагментів органів або самих органів (пиляки, бруньки, насіннєзачатки рослин тощо).

Культура клітин (суспензійна культура) – вирощування окремих клітин або їх невеликих груп у підвішеному стані в рідкому середовищі при використанні апаратури, яка забезпечує їх аерацію і перемішування.

Культура коренів – асептичне вирощування на штучному поживному середовищі в пересадочному режимі ізольованих коренів.

Культура меристем пагона – асептичне вирощування на поживному середовищі ізольованого (з апексу або пазушної бруньки) пагона конусу наростання з одним або двома листковими примордіями.

Культура органів – стерильне вирощування ізольованих коренів, стеблових апексів, листкових примордіїв, недозрілих частин квітки, недозрілих плодів. Культура пиляків при цьому може розглядатися двояко. Випадки, при котрих мікроспори дають початок розвитку ембріоїдних структур (андрогенез) або калусної тканини, не належать до культури органів. Однак при створенні умов для нормального проходження пиляком властивих йому стадій розвитку ця система може вважатися культурою органа.

Культура окремих клітин – вирощування поодиноких клітин при низькій щільності висіву: 1) на дуже багатих поживних середовищах, 2) з допомогою культури-"няньки" або 3) живлячого шару.

Культура первинна – культура клітин або тканин, які взяли безпосередньо від організму.

Культура первинних експлантів – інкубація ізольованих з різних органів рослин сегментів у стерильних умовах на поживних середовищах, які викликають або не викликають проліферацію цих сегментів.

Культура пухлинних тканин – вирощування у довготривалій культурі фрагментів, ізольованих з рослинних пухлин різного походження і звільнених від патогенів, які індукували розвиток пухлини.

Культура суспензійна (культура клітин) – вирощування окремих клітин або невеликих груп клітин у завислому стані в рідкому середовищі з використанням апаратури, яка забезпечує їх аерацію і перемішування.

Культуральне середовище– тверде або рідке середовище, яке використовується для вирощування живих об’єктів в умовах in vitro.

 

Л

Лінія – культура, яка виникла із штаму шляхом селекції або клонування і має маркерні ознаки.

М

Меристема – твірна тканина рослин, з якої утворюються всі постійні тканини рослинного організму. Клітини меристеми мають здатність до активного поділу і довго її зберігають. У молодих рослин М. знаходиться переважно на кінчиках коренів і пагонів. Розрізняють апікальну та інтеркалярну М.

Метод мікрокультури – метод, що грунтується на асептичному культивуванні поодиноких клітин у краплі рідкого поживного сере-довища, оточеній стерильним мінеральним маслом. Культивування проводять у спеціально сконструйованих мікрокамерах.

Метод пластинок-реплік – метод, в основу якого покладений принцип росту клітин через сітку.

Метод плейтингу – висівання клітин на агаризовані середовища; метод, при якому суспензію поодиноких клітин змішують із розплавленим агаризованим середовищем, охолодженим до 35–40 0C, і після цього розливають тонким шаром.

Мінімальне середовище – простіше поживне середовище, на якому росте більшість нормальних клітин. Мутанти, які потребують додаткових факторів, на такому середовищі рости не можуть.

Моноплоїд – ядро, клітина, організм, які характеризуються основним числом хромосом поліплоїдної серії (символ Х).

Морфогенез – процес формоутворення, виникнення і розвитку спеціалізованих клітин, тобто закладка, ріст і розвиток органів (органогенез), тканин (гістогенез) та клітин (цитогенез), що супроводжується диференціюванням клітин і тканин, появою чітких відмінностей між ними.

Морфогенез in vitro – розвиток форми або структур при регенерації в культурі тканин in vitro.

Мутація – зміна в генетичному матеріалі клітин шляхом перебудови ДНК ядер і органел, зміни структури хромосом або поліплоїдизації.

О

Омніпотентність ядер – збереження ядрами соматичних клітин рослин всіх потенцій ядра зиготи, тобто збереження всієї генетичної інформації.

Органогенез in vitro – процес виникнення in vitro в неорганізовано ростучій масі калусних клітин зародків органів (коренів і пагонів). Утворення органів у культурі відбувається de novo, а не з попередніх ініціалей, коренів та бруньок.

Особливі типи гібридних клітин – реконструйовані клітини: каріопласт (ядро, оточене тонким шаром цитоплазми) + цитопласт (без’ядерна цитоплазма), цибрид – ціла клітина + цитопласт, каріобрид – ціла клітина + каріопласт.

П

Парасексуальна гібридизація (соматична гібридизація) – система, що включає в генетичну рекомбінацію хромосоми і гени ядра та органел поза сексуальним циклом, наприклад, шляхом злиття ізольованих протопластів. Призводить до появи соматичних гібридів – рослин і гібридних клітинних ліній.

Партеногенез – спосіб статевого розмноження організмів, при якому яйцеклітини розвиваються в організм без запліднення. В біотехнології використовують для отримання гаплоїдних форм рослин шляхом культивування in vitro зародкових мішків.

Плейтинг – висівання поодиноких клітин або невеликих їх груп на агаризоване живильне середовище. Також метод, при якому суспензію клітин змішують із розплавленим агаризованим середовищем, охолодженим до 35-40 0С.

Поживні середовища – рідкі або тверді середовища, на яких в лабораторних умовах вирощують культури мікроорганізмів, клітин, тканин і органів рослин (див. Середовище живильне).

Поліплоїд – ядро, клітина, організм, які характеризуються збільшеним (помноженим) числом хромосом (символи 3n, 4nі т.д.).

Популяція клітин – сукупність клітин, які культивуються на поживному середовищі.

Проліферація – новоутворення клітин і тканин шляхом розмноження вже існуючих.

Протоклон – організм, регенерований з ізольованого протопласту рослинної клітини.

Протопласт – клітина, позбавлена своєї стінки (оболонки) з допомогою ферментативного розрушення або механічним способом; «гола» клітина.

Протопласт ізольований – це частина клітини, що залишається після видалення клітинної стінки ензиматичним або фізичним методом.

Псевдодиплоїд – ядро, клітина, організм, які характеризуються диплоїдним числом хромосом і відрізняються від зиготи даного виду за каріотипом.

Р

Регенерант –рослина, яка розвинулась внаслідок морфогенезу (ембріоїдо- генезу або пагоневого органогенезу) у культурі ізольованих тканин та клітин.

Регенерація – процес відновлення клітиною або цілим організмом втрачених або пошкоджених частин. В клітинній інженерії рослин - процес формування клітинної стінки ізольованим протопластом; утворення цілої рослини з однієї клітини або калусної культури внаслідок морфогенезу в культурі ізольованих тканин або клітин..

Регулятори росту рослин (РРР) – фізіологічно активні речовини природного або штучного походження, що стимулюють або гальмують процеси росту і розвитку рослин. Одним із типів РРР є фітогормони, які виробляються рослинами.

Редиференціація – перехід спеціалізованих клітин з одного стану диференціації до іншого з попередніми поділами або безпосередньо.

Ретарданти– синтетичні регулятори різної хімічної природи, котрі викликають пригнічення росту стебел і пагонів, надають рослинам стійкості до вилягання.

Ризогенез – одна з форм органогенезу; утворення коренів клітинами, що вирощуються в умовах in vitro.

Розмноження вегетативне – тип нестатевого розмноження, при якому з частини материнського організму утворюються ідентичні йому за своїми спадковими ознаками нові особини.

Ростові речовини – фітогормони, що стимулюють ріст рослин: ауксини, цитокініни, гібереліни, а також природні сполуки негормонального типу, що стимулюють ріст рослин: деякі феноли, похідні сечовини, вітаміни та інші речовини.

Ростовий цикл – ріст популяції клітин у циклі періодичного вирощування, характеризується S-подібною кривою. Фази ростового циклу: латентна, експоненційна (логарифмічна), лінійна, уповільнення росту, стаціонарна, деградація.

С

Селективне середовище – культуральне середовище, яке забезпечує, наприклад, ріст і розмноження гібридних і загибель вихідних батьківських клітин.

Середовище живильне – штучно виготовлений розчин для вирощування ізольованих клітин, тканин, органів рослин у культурі in vitro. С.ж. містить макро- і мікроелементи, цукор (зазвичай, сахарозу), вітаміни, регулятори росту рослин (фітогормони). Буває рідким або твердим (агаризованим).

Середовище мінімальне – найпростіше поживне середовище, в якому росте більшість нормальних клітин. Мутанти, що потребують додаткових факторів росту, у такому середовищі рости не можуть.

Середовище селективне – культуральне середовище, яке забезпечує, наприклад, ріст і розмноження гібридних і загибель вихідних батьківських клітин.

Синкаріон – одноядерна гібридна клітина, яка утворюється при злитті соматичних клітин.

Сомаклони – регенеранти рослин, одержані із культивованих соматичних клітин, які мають певні відмінності від вихідних форм.

Сомаклональна варіабельність (мінливість) – різноманіття у відмінності ознак серед клітинних ліній та рослин, які регенеровані із культивованих соматичних клітин, що виникає при проходженні стадії неорганізованого росту, зазвичай, в культурі клітин та тканин in vitro.

Сомаклональні варіації і варіанти– фенотипічний прояв нестабільності ядерного і органельних геномів рослинних клітин. Від істинних генних варіацій відрізняється великою частотою виникнення і комплексністю змін (зміни у структурі генів, хромосом, геномів). Виникають під впливом умов культивування in vitro.

Соматична (парасексуальна) гібридизація – система, яка залучає в генетичну рекомбінацію хромосоми і гени ядра і органел поза сексуальним циклом: наприклад, шляхом злиття ізольованих протопластів. Призводить до появи гібридних клітинних ліній і соматичних гібридів рослин.

Соматичний гібрид – рослина, яка одержана шляхом гібридизації соматичних клітин: ізольованих протопластів.

Соматичний ембріогенез, ембріоїдогенез– процес утворення зародкоподібних структур (ембріоїдів) у культурі тканин і клітин шляхом, який нагадує нормальний зиготичний ембріогенез.

Соматичні клітини - всі клітини тіла (крім гамет і клітин, з яких гамети розвиваються).

Стерилізація - повне знищення живих мікроорганізмів і спор.

Стерильна культура рослин – вирощування в стерильних умовах у поживному середовищі проростків або дорослих рослин.

Стимулятори росту – регулятори, що активують окремі фази росту та органогенезу рослин. До стимуляторів належать фітогормони та їх синтетичні аналоги (α-нафтилоцтова кислота, β-індолілмасляна кислота, 2,4-дихлорфеноксиоцтова кислота, кінетин, 6-бензиламінопурин та ін.). Стимулятори росту: ауксини використовують для активації коренеутворення і попередження опадання плодів, гібереліни – для стимуляції росту стебел і збільшення розмірів плодів, цитокініни – для активації росту культури тканин.

Субкультивування (пересадка, пасажування) – перенесення інокулюму (трансплантата) в інший культуральний посуд на свіже поживне середовище.

Субпротопласт – ізольований протопласт, який втратив частину протоплазми, але зберіг ядро.

Суспензійна культура – суспензія клітин або їх агрегатів (невеликих груп) у підвішеному стані в рідкому середовищі при використанні апаратури, яка забезпечує їх аерацію і перемішування.

 

Т

Тотипотентність – властивість соматичних клітин рослин повністю реалізовувати потенціал розвитку, тобто реалізовувати генетичну інформацію ядра з утворенням цілого організму (кожна з клітин може стати родоначальницею цілого організму).

Трансплантат (інокулюм) – частина калусної (суспензійної) культури, яка використовується для пересадки на свіже поживне середовище.

 

Ф

Фітогормони (гормони рослин) – хімічні, фізіологічно активні речовини, які виробляються рослиною в невеликій кількості (10-5-10-8 моль) і є основними регуляторами їх росту і розвитку. Здебільшого транспортуються в іншу її частину і викликають специфічний ростовий або формоутворюючий ефект. З п'яти відомих нині груп Ф.(ауксини, цитокініни, гібереліни, абсцизова кислота і етилен) перші дві є необхідними компонентами поживних середовищ, що використовуються при культивуванні клітин і тканин вищих рослин.

Фіторегулятори – природні і синтетичні препарати, які викликають різні ростові та нормативні ефекти і не мають дії добрив і гербіцидів.

Х

Химера – організм, який включає клітини, тканини і органи різних організмів.

Ц

Цибрид – клітина, одержана при злитті ізольованого протопласту з цитопластом (протопластом з інактивованим ядром або енуклейованим протопластом ); рослина, отримана з такої цибридної клітини.

Цикл вирощування (пасаж) – період вирощування in vitro культури клітин, тканин або органів від висаджування інокулюму або трансплантата на свіже поживне середовище до наступного субкультивування (пересадки)..

Цитокініни – фітогормони, переважно похідні пуринів, активують поділ клітин і проростання насіння, а також сприяють закладанню бруньок у цілих рослинах та в культурі ізольованих рослинних тканин.

Цитопласт – обмежена мембраною ділянка цитоплазми, яка виникла при фрагментації ізольованого протопласта.

Ч

Час генерації клітини – інтервал між двома послідовними клітинними поділами.

Час подвоєння популяції – інтервал часу, за який кількість клітин у популяціях збільшується вдвічі.

Ш

Штам – культура, яка виникла після першого субкультивування. Складається з багатьох клітинних ліній, що виникли з клітин, які були присутніми в первинній культурі.

Штам сформований – культура клітин чи тканин, здатна до росту в субкультивованій (пересадній) культурі упродовж необмеженого відрізку часу.

in vitro – вирощування живого матеріалу (клітин, тканин, органів, організмів)

"в склі", на штучних поживних середовищах, в асептичних умовах.

in vivo – вирощування живого матеріалу в природних умовах.

 




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Львів - 2008 | ГЕНЕТИЧНА ІНЖЕНЕРІЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.