Характеристика туристичних країн-анклавів

Ватикан – місто-держава, що розташоване на правом берегу Тібру в західній частині Риму, столиці Італії на горбі Монте-ватікано. Площа держави складає всього 0,44 кв. км.

Урочистим входом до Ватикану служить обрамлена колонадами гігантська (340 на 240 м.) площа Св. Петра (XVII-XVIII вв.), створена архітектором Берніні. Колосальна колонада складається з чотирьох лав колон, над якими встановлено 140 величезних статуй святих і мучеників церкви. В центрі площі, в оточенні двох фонтанів роботи Мадерно і Фонтану (XVII ст.), підноситься обеліск (I ст. до н. э.) заввишки 35,5 м., привезений римським імператором Калігулой з Єгипту. На вершині обеліска, в золотій кулі, розташовується урна з церковними реліквіями.

Колонади ведуть до собору Святого Петра (1455-1626 рр.) – найбільшого католицького храму миру. Споруджений на місці стародавньої базилики імператора Костянтина, собор неодноразово перебудовувався під керівництвом таких геніальних майстрів, як Браманте, Рафаель, Мікеланджело та інші. В наші дні це колосальна будівля (211,4 м. в довжину при висоті 189 м.) служить центром католицького світу. Тут розміщені папський вівтар з величезним бронзовим балдахіном (висота 29 м.), зберігається величезна кількість реліквій і шедеврів образотворчого мистецтва, можна навіть спуститися на ділянку археологічних розкопок прямо під вівтарем собору, де виявлені залишки стародавнього римського кладовища, на якому, по переказах, і був похований Св. Петро. За собором, праворуч від вівтаря, розташовуються "Священні Гроти" – місце поховання більшості Пап.

На північ від собору розташовується побудована архітектором Джованні де Дольчи знаменита «Сікстинська Капелла» (1475-1483 рр.), яка широко відома завдяки фрескам роботи Мікеланджело ("Сцени Творіння" - 1508-1512 рр., "Страшний суд" - 1535-1541 рр.), а також роботам Перуджіно, Боттічеллі, Гирландайо, Роселлі і Синьореллі.

У північній частині Ватикану знаходиться обширний палацовий ансамбль Ватиканського або Папського палацу (XV-XVI вв.), що складається з декількох десятків будівель палацового типу з величезною кількістю зал і анфілад, декількох каплиць, музеїв і папської бібліотеки.

B околицях Риму Ватикану належать собори Санта-марія-маджоре, Сан-джовані-ін-латерано і Сан-Паоло, а також ряд окремих палаців і вілл. У замку Кастель-гандольфо поблизу Риму знаходиться і літня резиденція папи, що також вважається одним з шедеврів архітектури.

Ватикан вважається самою "кримінальною" державою світу. На площі всього 44 га тут здійснюється стільки ж кишенькових крадіжок і розкрадань речей, скільки і у всьому багатомільйонному Римі.

Сан-Марино – одна з найменших (менше його тільки Ватикан і Монако) і в той же час найстародавніша з сучасних держав Європи. Країна розташована на північному сході Апеннінського півострова, на схилах гори Монте-тітано, і з усіх боків оточена територією Італії. Відстань між Сан-Марино і Болонією складає 135 км., до Анкони – 130 км. Виходу до моря не має. Загальна площа 61,2 кв. км.

Сан-Марино – одна із найвідвідуваніших туристами європейських країн – в середньому сюди приїжджає до 3 млн. туристів на рік. Майже все населення країни живе в невеликих містечках-замках (Аквавіва, Серравалье, Борго-маджоре, Фаетано, Доманьяно, Фьорентіно, Монтеджардіно і Чьезануово), які збереглися майже в первозданному вигляді. Та і решта населених пунктів країни настільки мальовнича, що постійно служать своєрідними декораціями для історичних фільмів.

Зовнішність столиці країни формується невеликими старовинними будинками, терасами що піднімаються по схилу гори Тітано. Три могутні пояси кріпосних стін, споруджених в різні часи, колись опоясували всю гору, являючи собою практично неприступну фортецю. Нині ж від них збереглися тільки донжони і протяжні фрагменти стін. Перший пояс з могутнім фортом Гуаїта або Ла-рокка (Х-x вв, зараз тут розташовані невеликий Артилерійський музей і Музей гвардії), фортецею Честа або Фратта (XIII в, зараз тут Музей старовинної зброї), баштою Монтале (ХI-XII вв.) і базиликой Дель-санто утворює верхні обводи столичної цитаделі і датується початком XII століття. Але раз у раз тут знаходять свідоцтва наявності на цьому місці раніших оборонних споруд. Другий пояс (XIII-XIV вв) оточує ділову частину міста з Урядовим палацом, площею Пьянелло (Пьяца-делла-ліберта) і безліччю середньовічних будинків. Більшість кріпосних стін цього поясу були зруйновані, збереглася тільки частина стіни, які ведуть від башти Фратта до стоянки Кава-антіка, але часто попадаються шматки стародавніх стін, вбудованих в молодші будівлі. Третій, самий нижній і наймолодший пояс фортифікаційних споруд (закінчений в 1549 г), зберігся найповніше – тут можна побачити ворота Делла-рупе (Дельі-омереллі, 1525 г), ворота Сан-франческо (ворота Дель-локо, 1361-1451 гг), башту Торріоне-театре-тітано і стіни, що сполучають фортеці Фратта і Монтале.

Одна з головних визначних пам'яток Сан-Марино – Урядовий палац або Палаццо-публіко, побудований в 1884 році на місці старого палацу Дому-коммуніс-магна (XVI в). Велична будівля з багатокутними балконами, зубчатими стінами і загостреними башточками більше схоже на фортецю, якою він і був. Прекрасно збереглися Зал Зборів і Аудієнцій, Зал Ради з 60 кріслами і монументальним каміном, Зал Голосування і безліч прекрасних зразків середньовічного мистецтва.

Перед Урядовим палацом розташована площа Свободи (Пьянелло або Пьяца-делла-ліберта), в центрі якої підноситься Статуя свободи роботи, передана в дар місту німецькою графинею Гейрот-вагенер в 1876 році. Позаду статуї в кам'яну мостову площі вмонтована мармурова плита з "розою вітрів", а під площею знаходяться цистерни -"фосси" для збору дощової води (1471-1478 рр.), міста, що служили для забезпечення, питною водою (ніяких річок на території країни немає, лише декілька гірських струмків збігають зі схилів Монте-тітано).

Немало в місті музеїв – Музей старовинної зброї, Музей воскових фігур з історичною реконструкцією із понад 40 сцен, що зображає історію республіки Сан-Марино і Європи, Музей цікавих речей – єдиний музей такого роду в світі, Музей тортур з величезною (більше 100 інструментів) колекцією знарядь тортур, Історичний Центр на Пьяцца-дель-тітано, Музей старовинних автомобілів Мюзо-ді-авто-д'єпока (відкритий в 1965 г, присвячений історії автомобілів і мотоциклів в період з 1890 через до 1970 року), а також знамениті збори автомобілів Маранелло-россо, присвячені, історії автомобілів Енцо Феррарі (тут виставляється більше 25 машин цієї знаменитої марки, починаючи з 1951 г). Також цікавий Рептіларіум – Центр експериментальних досліджень таємничого миру рептилій і риб.

Околиці столиці багаті історичними пам'ятниками. Найстаріша церква в республіці, окремі елементи побудовані в 1361 г) в місті Сан-Марино, каплиця Вальоні-ораторі (XVII в), комплекс Утіхи Діви Марії (1966 г) в Борго-маджоре, церква і жіночий монастир Святої Марії (XV-XVI вв) у Вальдрагоне, унікальний Мариано-центр з будинком Святого Йосипа, комплексом Святого серця Марії і жіночим монастирем Пур-клерс (заснований на початку XVII в) у Вальдрагоне та інші.

Офіційно грошовою одиницею країни вважається ліра Сан-Марино. Але ця валюта практично не використовується, хоча і абсолютно законна, представляючи інтерес хіба що для колекціонерів – в ходу євро. Але випуск лір постійно росте, особливо золотих і срібних монет ("скудо") – їх продаж складає значну частину національного доходу.

Монако – один зі світових центрів туризму і кращий курорт Лазурового берега. Що складається з чотирьох основних районів (Монако-вілль або Ле-роше, Ла-кондамін, Фонвей і Монте-Карло), ця крихітна країна практично всю свою діяльність пов'язує з туризмом.

"Старе місто" Монако-вілль, стародавня столиця князівства, побудована на вершині скелі на висоті 60 метрів над рівнем моря. Пласка верхівка кручі щільно забудована – тут знаходяться Кафедральний собор (1875 р.) в неороманському стилі, Княжий палац – офіційна резиденція правлячої сім'ї Грімальді, Музей Наполеона і Історичний архів Княжого палацу, Палацова Площа, на якій щодня проходить марш гвардійців почесної варти, Форт-антуан (XVIII ст., в наші дні використовується як відкритий театр), Сади Св. Мартіна, каплиця Шапель-де-ля-мізерікорд ("Милосердя Божого", 1635 р.), Музей Старого Монако з унікальною історичною колекцією, а також Океанографічний музей з підземним Акваріумом (1910 р.) обсягом більше 400 куб. м. і знаменитий Музей воскових фігур, присвячений історії династії Грімальді з кінця XIII ст. до наших днів.

Монте-Карло – осереддя нічного життя і азартних ігор. Центром району є, поза сумнівом, Казино (Казино-дю-Монте-Карло) – перший гральний будинок в Європі і один із старих і респектабельних гральних закладів планети, що до того ж дало миру поняття "казино". При казино відкрито Ле-кабаре, що теж є одним з перших закладів подібного роду в світі, а також відомий Оперний театр або "зал Гарнье", що вважається найкрасивішим зі всіх залів Казино. Фасад Казино, що виходить на море, обрамлений терасами, на яких виставлені бюсти Масне, Берліоза і Дягильова, а сам комплекс оточений розкішним парком, терасами що піднімається на гірські схили.

Не менший інтерес в Монте-Карло зазвичай викликають оточений парковими терасами Національний музей ляльок, церква Св. Чарльза (1883 р.) і Японський сад площею 7 тис. кв. м., спланований і побудований в кращих традиціях ландшафтних парків Японії.

Окрім знаменитого Казино, тут працюють "Ле-сан-Казино" в будівлі Монте-Карло-Гранд-отель, казино знаменитого Ле-монте-карло-спортінг-клаб, казино "Кафе-де-парі" (1856 р.), що вважається улюбленішим місцем відпочинку титулованих персон зі всього світу.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Туристичні ресурси країн Центральної Європи	\|	ТЕМА 3. ТУРИСТИЧНА ПРИВАБЛИВІСТЬ КРАЇН СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.