Острови Нової Зеландії

Нова Зеландія включає два великі (Північний та Південний) і низку дрібних островів Океанії. Великі острови переважно гористі, з численними вулканами та гейзерами, мальовничими гірськими озерами та льодовиками, водо- та льодоспадами. Берегова лінія в окремих місцях дуже розчленована, їй притаманні довгі глибокі фіорди. Ріки Нової Зеландії мають переважно гірський характер, багаті на рибу. Природа цієї невеликої країни надзвичайно різноманітна і сприятлива для розвитку екотуризму. Свідченням цьому є заповідник Те-Вахіпоунаму. який займає лише 10% площі архіпелагу, однак включає фіорди пустелю, 3 великих льодовики, піщані дюни та 28 з 29 новозеландських вершин, з висотою понад 3000 метрів. Цікавими туристичними об'єктами є національні парки Тонґаріро (з мови маорі – «віднесений вогонь», включає численні вулкани, які для маорі є священними) та Фіордленд, льодоспад Гохштеттера, де висота падіння льоду близько 1000 метрів. Загалом 75% рослин та 93% птахів Нової Зеландії є ендеміками. Країна багата на бальнеологічні ресурси (мінеральні та термальні води, грязі). Клімат Північного острова – середземноморський, Південного – переважно помірний з яскраво вираженими порами року. З червня по жовтень в горах формуються сприятливі умови для зимових видів спорту (Квінстаун, Туроа, Вакапапа, Ванака, Маунт-Хатт). Деякі острови (Кука, Токелау (Юніон)) знаходяться у вологому тропічному, деякі (Баунті, Окленд, Антиподів, Кемпбел) – помірному поясах.

Несприятливими природними чинниками є землетруси, активна діяльність вулканів (Руапеху, Нґаурухое, Таравера, Таранакі та ін.), холодні течії, які омивають Південний та східне узбережжя Північного островів, субтропічні циклони.

В історико-географічному відношенні Нова Зеландія є складовою Полінезії. Корінні жителі – маорі – нині становлять близько 10% населення країни. Вони зберігають надзвичайно цікаву і самобутню культуру, з якою можна познайомитися в Роторуа. Матеріальні свідчення мистецтва маорі – різьблення по дереву та кістці, петрогліфи, наскальний живопис – зустрічаються повсюдно. Решта населення – переважно вихідці з Європи (Британських островів). Важливими осередками історико-культурної спадщини є Веллінґтон (собор Сент-Пол, церква Сент-Ендрю, ботанічний сад), Окленд (собори Св. Трійці, Сент-Патрик, церква Сент-Ендрю, трояндовий сад Парнелла), Крайстчерч, Гамілтон. В країні часто проводяться фестивалі, міжнародні зустрічі та спортивні змагання (особливо з водних видів спорту та регбі).

Останнім часом Нова Зеландія дуже активно просувається на ринку антарктичного туризму, організовуючи різноманітні тури до Антарктиди та прилеглих територій. Розвиваються інші види екстремального туризму: банжі-джампінґ (батьківщина цього виду), хелі-скі, планеризм, рафтинґ, катання на швидкісних катерах по фіордах, вилов акул тощо.

Курортів в країні небагато. Найвідоміший бальнеологічний курорт Нової Зеландії – Роторуа – знаходиться на березі однойменного озера на відрогах Вулканічного плато, в оточенні діючих вулканів, гейзерів, киплячих грязьових озер. Розвинуту інфраструктуру мають національний парк Абєля Тасмана та гірсько-кліматобальнеологічний курорт Туапо. Найвідоміші приморські курорти – Бей-ов-Айлендз (Затока Островів), Нельсон, Фіордленд (дайвінґ); розвивається інфраструктура на островах Ніуе, Кука, Токелау, Кермадек.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Австралія – туристичний материк	\|	Туристичні ресурси Океанії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.028 сек.